

Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю»
26–27 вересня 2025 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю». Однією з ключових тем конференції стане туристичний та природо-рекреаційний потенціал Черемського природного заповідника, який є унікальним осередком дикої природи Полісся.
Місце проведення: Маневицька селищна рада, Маневицький краєзнавчий музей конференц-зал, музей одного експоната «Маневицький човен моноксил ХІІ ст.», селище Маневичі, Волинської області, вул. Незалежності, 22, Україна, 44601, с. Чорторийськ Маневицької отг Черемський природний заповідник Волинське Полісся.
Тематичні напрямки конференції:
925-річчя першої літописної згадки про Чорторийськ від давнини до сьогодення:
* Князі Чорторийські Україна Європа. Історія і пам'ять;
* Літописний Чорторийськ від давнини до сучасності;
* Історичні постаті Західного Полісся.
800-річчя та 10-річчя відкриття знахідки підводної археології «Маневицького човна моноксила (довбанки) ХІІІ ст.»:
* Спадок минулого Волинського Полісся: таємниці Маневицького човна ХІІІ століття»;
* Методика дослідження пам'яток підводної археології в Україні та світі;
* Консервація та реставрація пам'яток підводної археології. Реконструкція;
* Проблеми музеєфікації та експонування пам'яток підводної археології.
110-та річниця Першої світової війни на Волинському Поліссі в контексті воєнної історії:
* Події Першої світової війни на Волинському Поліссі осінню 1915 р.;
* Розробка спільного плану заходів по вивченню подій Першої світової війни на Західному Поліссі.
Історія населених пунктів Маневиччини та Волинського Полісся:
* Історіографія та джерелознавчі дослідження;
* Актуальні питання Волинезнавства та краєзнавства;
* Маневиччина в адміністративно-територіальному устрої Волині: історія і сучасність;
* Економічний розвиток: промисловість, сільське господарство, сфера послуг;
* Освіта, культура, медицина, спорт.
Черемський природний заповідник - осередок багатства природи і надії на майбутнє Волинського Полісся:
* Туристичний та природно-рекреаційний потенціал Маневиччини та Волинського Полісся;
* Культурна спадщина: збереження та популяризація.
Історія Маневиччини та Волинського Полісся в дослідженнях молодих краєзнавців:
* З історії населених пунктів Волинського Полісся;
* Історичні постаті рідного краю.
Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України
Бендюк М. Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких
Бендюк М. Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких / М. Бендюк. – Рівне : 4Family, 2025. – 120 с. : іл.
Анотація: Дорогобуж – це найдавніше відоме поселення на території Рівненщини, а Успенський храм – найстаріша будівля Рівненської області. Станом на сьогодні до кінця не оцінене значення цього маленького села в історії України.
В дослідженні значна увага приділяється першим князям Дорогобузьким, нащадками яких були й князі Острозькі, а потім їхні нащадки князі Конецпольські та Любомирські. І не випадково так багато місця займає розповідь про цих князів, бо автор Микола Бендюк є керівником Арт-кластеру «Острозької академії», а також фахівцем «Центру вивчення спадщини князів Острозьких».
Закінчується книга історією міста вже на кінець XVIII століття, у той час це невеличке село, що переходить під владу російської імперії. Зокрема, ХІХ–ХХ століття вивчене місцевими краєзнавцями набагато краще ніж попередні періоди.
Ознайомитися з книгою Миколи Бендюка «Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Техніку вишивки з Любешівщини внесли до обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини
До обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини внесли техніку вишивки «Ретязь за контурами малюнка» Любешівщини (Волинська область).
Любешівську техніку вишивки також рекомендували для подальшого просування до Національного переліку як унікальної практики, що має важливе значення для всієї української культурної спадщини.
Комісія відзначила активну та цілеспрямовану роботу громади, завдяки чому вдалося задокументувати унікальні елементи спадщини та культурну самобутність регіону. Включення елементу до Обласного переліку не лише збагатило його зміст, а й підтвердило багатство, різноманіття та життєздатність місцевих традицій.
Джерело: Центр культури та дозвілля Любешівської селищної ради

Нові надходження
Петраускас А. В. Дослідження укріплень городища Литовеж на Волині
Петраускас А. В. Дослідження укріплень городища Литовеж на Волині / А. В. Петраускас, С. Д. Панишко, Д. С. Лошик та ін. // Археологія і давня історія України. – 2020. – Вип. 2. – С. 182–193.
Анотація: У статті подаються результати археологічних досліджень городища у с. Литовеж Іваничівського району Волинської області. Встановлено, що на дослідженій ділянці зовнішній вал укріплень городища був споруджений у пізньосередньовічний час, вірогідно, у XVI ст., на ділянці, яка до цього була слабозаселеною. Однак, характер знахідок, близьке розміщення до церкви св. Параскеви П’ятниці, та, вірогідно, міських воріт, свідчать про інтенсивне використання цієї території у подальшому.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Синюк С. Сліди культурних зв’язків Волині та Малопольщі у Волинській книжності доби Володимира Васильковича
Синюк С. Сліди культурних зв’язків Волині та Малопольщі у Волинській книжності доби Володимира Васильковича / С. Синюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. : наук. записки РДГУ. – Рівне, 2009. – Вип. 16. – С. 159–161.
Анотація: В статті досліджено діяльність волинського князя Володимира Васильковича. До вітчизняної історії він і увійшов з характеристикою, даною автором Галицько-Волинського літопису: «книжник великий і філософ, якого ото не було в усій землі і після нього не буде». Поруч із активною економічною та дипломатичною діяльністю, Володимир Василькович значну увагу приділяв духовній культурі. За княжими наказами та його коштом велися спорудження та реконструкція цілого ряду храмів. При дворі Володимира Васильковича діяла бібліотека, котра нараховувала не менше п’ятдесяти двох книг і не поступалася тогочасним книгозбірням світських та церковних володарів Східної Європи.
Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
Візітів Ю. Пластовий мартиролог родини Тижуків (міжвоєнні роки ХХ століття)
Візітів Ю. Пластовий мартиролог родини Тижуків (міжвоєнні роки ХХ століття) / Ю. Візітів // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. РДГУ. – Рівне, 2019. – Вип. 31, кн. 2. – С. 122–130.
Анотація: На основі архівних матеріалів, автор досліджує сторінки життя у міжвоєнні роки активісток пластового руху, представниць родини Тижуків – Лідії та Ольги.
Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету