Фонове зображення для блоку новин

Новини

Новини

Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю»

26–27 вересня 2025 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція «Маневиччина – в історичному та соціокультурному просторі краю». Однією з ключових тем конференції стане туристичний та природо-рекреаційний потенціал Черемського природного заповідника, який є унікальним осередком дикої природи Полісся.

Місце проведення: Маневицька селищна рада, Маневицький краєзнавчий музей конференц-зал, музей одного експоната «Маневицький човен моноксил ХІІ ст.», селище Маневичі, Волинської області, вул. Незалежності, 22, Україна, 44601, с. Чорторийськ Маневицької отг Черемський природний заповідник Волинське Полісся.

Тематичні напрямки конференції:

925-річчя першої літописної згадки про Чорторийськ від давнини до сьогодення:

 *       Князі Чорторийські Україна Європа. Історія і пам'ять;

 *       Літописний Чорторийськ від давнини до сучасності;

 *       Історичні постаті Західного Полісся.

800-річчя та 10-річчя відкриття знахідки підводної археології «Маневицького човна моноксила (довбанки) ХІІІ ст.»:

 *       Спадок минулого Волинського Полісся: таємниці Маневицького човна ХІІІ століття»;

 *       Методика дослідження пам'яток підводної археології в Україні та світі;

 *       Консервація та реставрація пам'яток підводної археології. Реконструкція;

 *      Проблеми музеєфікації та експонування пам'яток підводної археології.

110-та річниця Першої світової війни на Волинському Поліссі в контексті воєнної історії:

 *       Події Першої світової війни на Волинському Поліссі осінню 1915 р.;

 *       Розробка спільного плану заходів по вивченню подій Першої світової війни на Західному Поліссі.

Історія населених пунктів Маневиччини та Волинського Полісся:

 *       Історіографія та джерелознавчі дослідження;

 *       Актуальні питання Волинезнавства та краєзнавства;

 *      Маневиччина в адміністративно-територіальному устрої Волині: історія і сучасність;

 *       Економічний розвиток: промисловість, сільське господарство, сфера послуг;

 *     Освіта, культура, медицина, спорт.

Черемський природний заповідник - осередок багатства природи і надії на майбутнє Волинського Полісся:

 *       Туристичний та природно-рекреаційний потенціал Маневиччини та Волинського Полісся;

 *       Культурна спадщина: збереження та популяризація.

Історія Маневиччини та Волинського Полісся в дослідженнях молодих краєзнавців:

 *      З історії населених пунктів Волинського Полісся;

 *      Історичні постаті рідного краю.

Джерело: Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України

Нові книги

Бендюк М. Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких

Бендюк М. Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких / М. Бендюк. – Рівне : 4Family, 2025. – 120 с. : іл.

Анотація: Дорогобуж – це найдавніше відоме поселення на території Рівненщини, а Успенський храм – найстаріша будівля Рівненської області. Станом на сьогодні до кінця не оцінене значення цього маленького села в історії України.

В дослідженні значна увага приділяється першим князям Дорогобузьким, нащадками яких були й князі Острозькі, а потім їхні нащадки князі Конецпольські та Любомирські. І не випадково так багато місця займає розповідь про цих князів, бо автор Микола Бендюк є керівником Арт-кластеру «Острозької академії», а також фахівцем «Центру вивчення спадщини князів Острозьких».

Закінчується книга історією міста вже на кінець XVIII століття, у той час це невеличке село, що переходить під владу російської імперії. Зокрема, ХІХ–ХХ століття вивчене місцевими краєзнавцями набагато краще ніж попередні періоди.

Ознайомитися з книгою Миколи Бендюка «Дорогобуж – місто князів Дорогобузьких та Острозьких» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Новини

Техніку вишивки з Любешівщини внесли до обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини

До обласного переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини внесли техніку вишивки «Ретязь за контурами малюнка» Любешівщини (Волинська область).

Любешівську техніку вишивки також рекомендували для подальшого просування до Національного переліку як унікальної практики, що має важливе значення для всієї української культурної спадщини.

Комісія відзначила активну та цілеспрямовану роботу громади, завдяки чому вдалося задокументувати унікальні елементи спадщини та культурну самобутність регіону. Включення елементу до Обласного переліку не лише збагатило його зміст, а й підтвердило багатство, різноманіття та життєздатність місцевих традицій.

Джерело: Центр культури та дозвілля Любешівської селищної ради

Новини

«Жива спадщина: від громади до музею»

Неділя, 29 червня о 12:00 год на території Рівненського обласного краєзнавчого музею відбудеться новий проєкт «Жива спадщина: від громади до музею» : відчуй силу традицій.

Рівненщина – край з глибоким корінням і неповторною культурою. Відкрити його унікальність стане простіше та доступніше в новому проєкті «Жива спадщина: від громади до музею».

Познайомитися з багатством вікових звичаїв Рівненщини, відчути місцеву автентику та скуштувати традиційних страв нашого краю можна буде на території Рівненського обласного краєзнавчого музею. Громади Рівненщини представлятимуть традиційні ремесла, гастроспадщину, фольклор, народну творчість. Ця подія стане чудовою нагодою доторкнутися до культурної спадщини області, побачити унікальні обряди, почути народні пісні, взяти участь у майстер-класах та скуштувати справжні смаколики нашої кухні.

Запрошуємо у мандрівку крізь століття!

Адреса:

м. Рівне, вул. Драгоманова, 19

Рівненський обласний краєзнавчий музей

Джерело: Рівненський обласний краєзнавчий музей

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-07-02 13:23:43

Синюк С. Сліди культурних зв’язків Волині та Малопольщі у Волинській книжності доби Володимира Васильковича

Синюк С. Сліди культурних зв’язків Волині та Малопольщі у Волинській книжності доби Володимира Васильковича / С. Синюк // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії : зб. наук. пр. : наук. записки РДГУ. – Рівне, 2009. – Вип. 16. – С. 159–161.

Анотація: В статті досліджено діяльність волинського князя Володимира Васильковича. До вітчизняної історії він і увійшов з характеристикою, даною автором Галицько-Волинського літопису: «книжник великий і філософ, якого ото не було в усій землі і після нього не буде». Поруч із активною економічною та дипломатичною діяльністю, Володимир Василькович значну увагу приділяв духовній культурі. За княжими наказами та його коштом велися спорудження та реконструкція цілого ряду храмів. При дворі Володимира Васильковича діяла бібліотека, котра нараховувала не менше п’ятдесяти двох книг і не поступалася тогочасним книгозбірням світських та церковних володарів Східної Європи.

Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету

2025-07-02 11:38:07

Разиграєв О. Українці в Березі Картузькій у 1934 р.: чисельність та режим утримання

Разиграєв О. Українці в Березі Картузькій у 1934 р.: чисельність та режим утримання / О. Разиграєв // Краєзнавство. – 2018. – № 4. – С. 211–222.

Анотація: Стаття присвячена перебуванню українців у створеному в 1934 р. на теренах Поліського воєводства Польської держави, таборі «Береза Картузька». Цей заклад було утворено з метою нейтралізації та залякування як опозиційних до офіційної влади політичних сил, так і окремих осіб. Значну частину в’язнів досліджуваного карального закладу становили українці, які почали прибувати в Березу Картузьку вже в першій половині липня 1934 р. Це були члени ОУН, її симпатики, а також патріотично налаштовані особи. В’язні-українці становили в таборі окрему групу, члени якої характеризувались належним рівнем освіти та високою національною свідомістю. Береза Картузька не виконала тих завдань, які покладались на неї властями. Більшість українських націоналістів після звільнення повертались до антипольської діяльності. Водночас, табір став одним із символів авторитарного режиму Польщі 1930-х років.

Джерело: Інститут історії України НАН України