Кіраль С. С. Галина Гордасевич: штрихи біографії й творчості

Кіраль С. С. Галина Гордасевич: штрихи біографії й творчості / С. С. Кіраль // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія : Філологічні науки. – 2016. – Вип. 245. – С. 165–175.

Анотація: У статті висвітлено основні факти біографії й творчості української письменниці-шістдесятниці Галини Гордасевич (1935–2001), репресованої за часів сталінізму. З творчого доробку письменниці охарактеризовано тему Донеччини, яка по-новому прочитується в контексті нинішньої російсько-української війни та мілітарного дискурсу в українській літературі.

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : наук. зб. Вип. 44

Минуле і сучасне Волині та Полісся. Народна культура і музеї : наук. зб. Вип. 44 : матеріали Четвертої Всеукраїнської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича, 16–17 квіт. 2013 р., м. Луцьк / упоряд. Є. І. Ковальчук, Л. А. Мірошниченко-Гусак. – Луцьк, 2013. – 352 с., іл.

Анотація: У науковому збірнику вміщено статті та повідомлення учасників Четвертої Всеукраїнської науково-етнографічної конференції, присвяченої 80-річчю від дня народження Олекси Ошуркевича (1933–2010) – українського фольклориста та етнографа, яка відбулася 16–17 квітня 2013 року в м. Луцьку. В публікаціях піднімаються питання дослідження наукової спадщини О. Ошуркевича; формування музейних етнографічних збірок; дослідження, збереження та катологізація пам’яток народнопобутової культури Волині.

ЗМІСТ

ВСТУПНЕ СЛОВО. – С. 4.

РОЗДІЛ І. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І НАУКОВА СПАДЩИНА ОЛЕКСИ ОШУРКЕВИЧА

Наталія ГАТАЛЬСЬКА (c. Затурці). У пошуках народних скарбів поруч з Майстром. – С. 5.

Володимир ГИКА (м. Луцьк) Наукова спадщина Олекси Ошуркевича у документах Державного архіву Волинської області. – С. 9.

Олександра КОНДРАТОВИЧ (м. Луцьк). Дорогами Тараса. Дослідження Олексою Ошуркевичем пісенної скарбниці Шевченкового краю. – С. 13.

Людмила МІРОШНИЧЕНКО-ГУСАК (м. Луцьк) Джерела пізнання. Збірка листів, адресованих Олексію Ошуркевичу. – С. 15.

Юрій РИБАК (м. Рівне). Музичний фольклор Волині та Полісся в етнографічному доробку Олекси Ошуркевича. – С. 18.

Лариса СЕМЕНЮК (с. Старики). «Бережу у своїй пам’яті». – С. 24.

РОЗДІЛ ІІ. ФОРМУВАННЯ МУЗЕЙНИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ ЗБІРОК

Ірина ВЛАСЕНКО, Марія ПІСЦОВА, Наталія САХНО (м. Полтава). Фундатори етнографічної колекції Полтавського краєзнавчого музею. – С. 28.

Тамара ЛЕВИЦЬКА (м. Луцьк). З історії формування і вивчення мистецьких колекцій Волинського краєзнавчого музею. – С. 34.

Марія МЕЛЬНИЧУК (м. Луцьк). Формування етнографічної збірки Нововолинського історичного музею. – С. 37.

Фаїна РЯБЧИКОВА, Валентина НАДОЛЬСЬКА (м. Луцьк). Програма формування музейних етнографічних колекцій Василя Григоровича Кравченка. – С. 40.

Юлія СМОЛІЙ (м. Київ). Хатнє малювання катеринославщини 1910-х років: історія формування колекцій Дніпропетровського національного історичного та російського етнографічного музеїв. – С. 50.

Ігор СТАРЕНЬКИЙ, Валерій ЩЕГЕЛЬСЬКИЙ, Вадим ГУДИМА (м. Кам’янець-Подільський). Формування Юхимом Сіцінським етнографічної колекції Подільського єпархіального Давньосховища (1890-1920 рр.). – С. 56.

Раїса ТИШКЕВИЧ (м. Сарни). Етнографічні збірки сарненського історико-етногра-фічного музею. – С. 60.

Алла УКРАЇНЕНЦЬ (м. Рівне). Формування колекції народного вбрання з Гощанського району у збірці Рівненського обласного краєзнавчого музею. – С. 64.

РОЗДІЛ ІІІ. ЕТНОГРАФІЧНІ МУЗЕЇ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Ірина БУРКО (м. Луцьк). Етнографічна експозиція Любомльського краєзнавчого музею. – С. 70.

Альона ГАРБАРУК. Історичний музей при НВК «ЗОШ I-III ст. – гімназія» ім. С. Є. Ткача смт. Голоби – чільний осередок краєзнавчого пошуку Ковельщини. – С. 73.

Євгенія КОВАЛЬЧУК. (м. Луцьк). Музеї Волині в комплектуванні і дослідженні етнографічних матеріалів. – С. 77.

Петро КОНОНЕЦЬ (м. Костопіль). Пошуково-збиральницька робота шкільного народного музею «Ремесла Волині». – С. 83.

Світлана МУРАВСЬКА (м. Ліьвів). Етнографічні музеї вищих навчальних закладів України. – С. 86.

Алла НАЛИВАЙКО, Інна КОЦЕРЖИНСЬКА, Ніна СИМОНЕНКО (с. Свердловка Чернігівська обл.). Кімната етнографії та історії краю мезинського НПП – осередок збереження старожитностей. – С. 90.

Наталія ПАВЛИК (м. Переяслав-Хмельницький). Музей народного одягу НІЕЗ «Переяслав»: проблеми та перспективи розвитку. – С. 94.

Валентина ПЕТРОВИЧ (м. Луцьк). Музеї просто неба – осередки дослідження та популяризації матеріальних і духовних цінностей традиційної культури українського народу. – С. 100.

РОЗДІЛ ІV. ПАМ’ЯТКИ НАРОДНО-ПОБУТОВОЇ КУЛЬТУРИ ВОЛИНІ: ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ

Оксана БЕРЕЗКО (м. Луцьк). «Дерево життя» на рушниках Волині і Західного Полісся (за фондами Музею етнографії Волині та Полісся при Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки). – С. 103.

Надія БОРЕНЬКО (м. Львів). Типологічні особливості та декор гончарних виробів Волині й Полісся (на матеріалі фондової збірки Музею народної архітектури і побуту у Львові). – С. 108.

Тетяна БОРОВИЦЬКА (м. Київ). Поясне та нагрудне вбрання з Камінь-Каширщини та Ратнівщини у фондах Музею-архіву народної культури Українського Полісся. – С. 114.

Людмила БУЛГАКОВА (м. Львів). Жіноче традиційне стегнове вбрання: українсько-білоруські паралелі. – С. 119.

Ігор ГІЛЕВИЧ (м. Львів). Маловідома праця Василя Пастущина про традиційну культуру поліщуків. – С. 123.

Анна ДІДУХ (м. Луцьк). Аплікація на святковому вбранні кін. ХІХ – сер. ХХ ст. у селах Волинського Полісся (за матеріалами музейних збірок). – С. 129.

Алла ДМИТРЕНКО, Юлія КРАЙНІК (м. Луцьк). Хліб у повсякденному житті мешканців Волині і Західного Полісся. – С. 135.

Олена КОЗАКЕВИЧ (м. Львів). Мереживні народні вироби на Волині та Поліссі кінця ХІХ–ХХ ст.: регіональні особливості. – С. 139.

Андрій КОРЧАК, Василь РОМАНИЧ, Теодор ЗВАРИЧ (м. Броди, с. Суховоля). Громадські студні – особливість села Суховоля. – С. 144.

Марія ЛУКАШЕВИЧ (м. Луцьк). Волинська народна іграшка. – С. 152.

Ростислав ОМЕЛЯШКО (м. Київ). Комплексне дослідження культурно-історичної спадщини Полісся у зоні Чорнобильської катастрофи. – С. 160.

Григорій ОХРІМЕНКО, Наталія СКЛЯРЕНКО, Інна СУМЛЕННА (м. Луцьк). Старожитності стжижовської культури з Волинського Полісся. – С. 164.

Наталя ПАСЬ (м. Камінь-Каширський). Ливарництво на Камінь-Каширщині. – С. 167.

Наталії ПАТІЙЧУК (м.Луцьк). Декоративно-вжиткова складова зібрання Галини Мельник-Калужинської (на підставі фондів Волинського краєзнавчого музею). – С. 170.

Роман РАДОВИЧ (м. Львів). Специфічні риси розвитку планування народного житла Волинського Полісся. – С. 176.

Сергій СІРЕНКО (м. Київ). Нерет: особливості будови та способи лову. – С. 182.

Наталія ТЕЛЕГЕЙ (м. Київ). Інтер’єрні тканини Камінь-Каширського району Волинської області (за матеріалами експедиційних досліджень). – С. 186.

Віктор ТКАЧЕНКО (м. Київ). Крашанки та писанки в архівній спадщині Василя Кравченка ІМФЕ імені М.Т. Рильського. – С. 190.

Олена ФЕДОРЧУК (м. Львів). Бісер у творчості майстринь Рівненського Полісся (за матеріалами мистецтвознавчої експедиції 2010 р.). – С. 195.

Раїса ЦАПУН (м. Рівне). Коровайний обряд у сучасному селі: основні елементи та їх трансформація (за фольклорними матеріалами Зарічненщини). – С. 200.

Сергій ЦИПИШЕВ (м. Львів). Хлібні вироби у весняній обрядовості Західного Полісся. – С. 205.

Максим ЧЕРВІНСЬКИЙ (м. Київ). Гончарство с. Качин Камінь-Каширського району (За матеріалами історико-етнографічної експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф). – С. 210.

Андрій ЯКИМЛЮК (м. Київ). Особливості сухопутного транспорту Камінь-Каширського району (на основі музейних предметів у збірці Музею-архіву народної культури Українського Полісся). – С. 213.

РОЗДІЛ V. ДУХОВНА КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО УКРАЇНЦІВ

Світлана ВАСИЛЕВСЬКА (м. Луцьк). Ікони «Старозавітна Трійця» XVIII ст. з колекції Музею волинської ікони. – С. 217.

Ангеліна ВИГОДНІК, Людмила КАРПЮК (м.Луцьк). Ікони «Святої Параскеви П’ятниці» з колекції Музею волинської ікони. – С. 222.

Алла ДМИТРЕНКО (м. Луцьк). Різдвяні звичаї на Волині: підготовка до свята, переддень Різдва. – С. 227.

Тетяна ЄЛІСЄЄВА (м. Луцьк). Тема Різдва Христового у народному іконописі Волині ХVІІ–ХVІІІ ст. – С. 233.

Людмила ЄФРЕМОВА (м. Київ). Новорічно-різдвяні співи Житомирщини. – С. 236.

Оксана ЖАРСЬКА (с. Пересопниця). Народний іконопис як одна із течій народної творчості на Волині. – С. 240.

Олександра КОНДРАТОВИЧ (м. Луцьк). Життя з Богом у серці. – С. 244.

Людмила КОСТЕНКО (м. Київ). Обряди викликання дощу і зупинення граду на Лівобережному Полісcі. – С. 250.

Вадим КУДЬ, Аліна ПЕНІЩУК (м. Луцьк). Ментальність селян Волині та соціальні відносини на селі у повістях Ю. Крашевського. – С. 255.

Сергій ЛИС (м. Луцьк). Походження образу козака Мамая в українській міфології та народному мистецтві. – С. 259.

Валентин ЛЮПА (м. Луцьк). Село Конюхи Грубешівського повіту: історія, звичаї та обряди. – С. 263.

Любов МЕРЖВИНСЬКА (с. Колодяжне). Колодяжне у фольклорних записах Лесі Українки. – С. 268.

Тетяна ХОМОВА (м. Луцьк). „Обереги милосердя” Надії Горлицької. – С. 277.

Світлана ЧИБИРАК (м. Луцьк). Проблема різдвяно-новорічних свят на сторінках періодичних видань другої половини ХІХ ст. – С. 282.

Оксана ШПАК (м. Львів). Малярство на склі ХХ ст. Західної Волині (з експедиційних знахідок 2012 року). – С. 285.

Світлана ЮЗЮК (м. Рівне). Музично-фольклористичні дослідження на теренах Волинської області у ХІХ–ХХ ст. – С. 291.

РОЗДІЛ VІ. РЕЦЕНЗІЇ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Алла ДМИТРЕНКО (м. Луцьк). Обхідні ритуальні звичаї Щедрого вечора: Рецензія на останнє прижиттєве видання Олекси Ошуркевича (Під зорями новорічними: Традиційні щедрівки, рядження / Фольклорно-етнографічні записи Олекси Ошуркевича / Нотні транскрипції Мирослава Стефанишина, Юрія Рибака. – Луцьк: ПВД «Твердиня», 2009. – 100 с.). – С. 297.

Алла ДМИТРЕНКО (м. Луцьк). Петро Абрамович та його праця „Етнографічні записи”: 100-років від часу збирання фольклорно-етнографічних матеріалів. – С. 299.

Наталія ПУШКАР (м. Луцьк). Книга Володимира Островського «Нові легенди Холмщини». – С. 333.

АВТОРИ ПУБЛІКАЦІЙ. – С. 343.

Старченко Н. Scrutinium як інквізиційний елемент у судочинстві Волинського воєводства (70-ті рр. XVI – початок XVII ст.)

Старченко Н. Scrutinium як інквізиційний елемент у судочинстві Волинського воєводства (70-ті рр. XVI – початок XVII ст.) / Н. Старченко // Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці Історично-філософської секції. – 2012. – Т. 264 (CCLXІV). – С. 171-195.

Анотація:

Про шкрутинію як інквізиційний, слідчий елемент у судовому процесі Речі Посполитої в історіографії згадується принагідно, переважно у синтетичних історіях права. Тим часом поява і розвиток цієї процедури в Речі Посполитій пов'язані з такими важливими суспільними трансформаціями, що загалом вписувалися в загальноєвропейські тенденції: посилення монополії держави у контролі за дотриманням права, чим переважно опікувалися самі локальні спільноти; зміни у ставленні до порушення правових норм (не лише як до приватної справи потерпілого, а й як до суспільного переступу); зростання відповідальності за злочини та відчутність їх для злочинця, зокрема обов'язковість публічних покарань у кримінальних справах. Тож спробуємо передусім простежити появу шкрутинії у сеймових конституціях та ІІІ Литовському статуті (далі III ЛС), однак головним завданням буде аналіз її функціонування в судах Волинського воєводства від 70-х років XVI ст. як запозиченого елемента з коронного права, а з прийняттям конституції 1588 р. - як легітимної частини судової процедури. Увагу звертатимемо також на адвокатську риторику з приводу шкрутинії і реакцію суддів на неї, що демонструє пристосування нової процедури до судової системи, яка була тісно зав'язана на логіці та цінностях шляхетської культури загалом.

Natalya Starchenko. Scrutinium as an inquisitorial element of legal proceedings in the province of Volyn (the 1570s to the early 17th century)

The article analyzes the appearance and functioning of scrutinium in the legal proceedings of the Principality of Volyn. It started in the 1570s as an element borrowed from the Crown Law, and with the adoption of the Statute of Lithuania in 1588, as an official part of the judicial procedure. Scrutinium is associated with changes in attitude to crime: it is beginning to be perceived first of all as a social evil, not a personal insult to the aggrieved. However, the transformation of this norm in the court practice, closely connected with the logic and values of the noble culture as a whole, demonstrates that legislative initiatives did not affect either the judicial system or the conceptions of the nobility in general.

Старченко Н. «Постєрєгаючи прав, волностєй и свобод наших»: боротьба за домінування на волинському сеймику 1593 року

Старченко Н. «Постєрєгаючи прав, волностєй и свобод наших»: боротьба за домінування на волинському сеймику 1593 року / Н. Старченко // Theatrum Humanae Vitae. Студії на пошану Наталі Яковенко. — Київ: Laurus, 2012. – С. 259-276.

Анотація:

Характер влади у волинському шляхетському середовищі розглядається крізь призму конфлікту, який виник на Волинському сеймі 1593 р. Ознайомившись із великою кількістю судових актів останньої третини ХVІ – ХVІІ ст., автор відзначає переважання символічного, «м’якого» насильства у стосунках між людьми нерівного становища. Автор аналізує стратегічну взаємодію «сильних» і «слабких», а також риторику, яку використовують обидві сторони в боротьбі за владу.

Natalya Starchenko. Defending Our Rights, Privilleges, and Freedoms: The Struggle for Domination in the Volhynian Dietine of 1593

The nature of power in the Volhynian gentry community is examined through the prism of the conflict that arose in the Volhynian dietine of 1593. Consulting a large number of court records dating to the last third of the sixteenth century and the seventeenth century, the author notes the predomonance of symbolic, "mild" violence in relationships between people of unequal standing. The author analyzes the strategic interplay between the "strong" and the "weak"and the rhetoric used by both sides in the struggle for power.