Новини
Тематична зустріч «Вишиванка Західного Полісся: особливості орнаменту та техніки вишивки»
16 травня 2024 року о 15:00 в Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці відбудеться тематична зустріч «Вишиванка Західного Полісся: особливості орнаменту та техніки вишивки», присвячена Дню вишиванки. Спікер заходу Алла Миколаївна Українець – етнографиня, краєзнавиця, заслужений працівник культури, старший науковий співробітник відділу етнографії Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Українці й вишивка – неподільні поняття. Коли ж вперше на території нашої місцевості почали прикрашати одяг вишитими орнаментами, які саме це були візерунки, які нитки використовували та техніки вишивання, мотиви орнаменту та багато іншого можна дізнатися відвідавши дану зустріч. Запрошуємо всіх охочих! Буде цікаво!
Адреса:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
3-й поверх
Сектор документів із економічних, технічних наук
Новини
Найстаріша в колекції: в Дубенському замку на Рівненщині знаходиться рідкісна ікона XVI століття
Ікона пророка Іллі – найстаріша ікона в колекції Дубенського замку, яку датують ХVІ століттям. У Дубенський краєзнавчий музей у 1994 році ікону передав староста місцевого Свято-Іллінського собору Василь Мудрик.
Є кілька версій щодо походження ікони «Пророк Божий святий Ілля з житієм». Головна зберігачка фондів ДІКЗ Еліна Посільська найбільш вірогідною назвала таку – образ намалювали на замовлення власника міста Костянтина Острозького. Князь замовив його в пам'ять про його первістка – Іллю. За іншою версією, ікону створили з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького для новозбудованої ним дерев’яної церкви, названої на честь пророка Божого святого Іллі.
Нещодавно стан її збереженості обстежили фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України та вирішили укріпити липові дошки.
Нині ікона розміщена в каплиці «Пророка Божого Іллі» на території Дубенського замку.
Джерело: Суспільне Рівне
Новини
ХІХ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України»
15–17 травня 2024 року відбудеться ХІХ Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України».
Засідання відбуватимуться у змішаному форматі:
за адресою: м. Львів, вул. Винниченка, 24 (третій поверх);
онлайн на платформі Zoom за посиланням: https://us05web.zoom.us/j/81647132726?pwd=DaTbSlSMLlOcZBOV0FZ UF6lhQvWuW4.1
Meeting ID: 816 4713 2726
Passcode: AZU2024
Організатор події: Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Джерело: Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
Новини
Наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність»
У червні 2024 року на базі Волинського краєзнавчого музею відбудеться VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена до 95-річчя волинського краєзнавчого музею та до 75-річчя колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.
Для обговорення пропонуються наступні теми:
- Волинський краєзнавчий музей та Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки в історії українського музейництва;
- Олена Пчілка: постать на тлі епохи і сучасності (до 175-річчя від дня народження);
- особистості в історії музейної справи на Волині;
- формування та диджиталізація Музейного фонду України;
- музеї у збереженні та інтерпретації культурної спадщини.
Заявки на участь у конференції необхідно подати до 1 червня 2024 року.
Джерело: Волинський краєзнавчий музей
Нові надходження
2024-05-13 14:05:35
Ярмошик І. Витоки історіографічних студій Волині у першій половині ХІХ ст.
Ярмошик І. Витоки історіографічних студій Волині у першій половині ХІХ ст. / І. Ярмошик // Наукові праці Центру історіографічних досліджень : зб. статей за результатами роботи Центру історіографічних досліджень. – 2016. – Вип. 2. – С. 83–90.
Анотація: В статті польськими науковцями проведено дослідження Волині, як важливого історичного регіону України періоду кінця ХVІІІ – початку ХІХ століть. Це був непростий проміжок часу в історії Волині, коли її населення переживало значні зміни в суспільному, економічному, культурному житті, пов’язані із поділами Речі Посполитої.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
2024-05-13 14:03:12
Ярмошик І. Першовитоки історії міста Бердичева у ХVІ ст.
Ярмошик І. Першовитоки історії міста Бердичева у ХVІ ст. / І. Ярмошик // Бердичівська земля як феномен розвитку європейської культури та мистецтва : до 220-річчя від дня народження відомого письменника Оноре де Бельзака та 160-річчя від дня народження класика єврейської літератури Шолом-Алейхема, Бердичів, 21–22 трав. 2019 р. – 2019. – С. 364–369.
Анотація: Найважчою проблемою в історії кожного міста є питання часу і обставин його виникнення, етапів та ключових моментів розвитку. В статті досліджено історію міста Бердичева. Його заснування історики пов’язують з іменами відомого вельможного українського магнатського роду графів Тишкевичів-Логойських, гербу Леліва.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
2024-05-13 12:11:26
Ярмошик І. І. Дослідження історії населених пунктів Волині польською інтелігенцією у другій половині ХІХ ст.
Ярмошик І. І. Дослідження історії населених пунктів Волині польською інтелігенцією у другій половині ХІХ ст. / І. І. Ярмошик // Гуржіївські історичні читання. – 2012. – Вип. 5. – С. 69–72.
Анотація: Аналізується внесок представників польської інтелігенції у вивчення історії населених пунктів Волині у другій половині ХІХ ст. і тенденції розвитку дослідницького історико-краєзнавчого процесу в регіоні.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
2024-05-13 12:07:57
Ярмошик І. І. Дослідження польськими авторами першої половини ХІХ ст. розвитку освітніх процесів на Волині
Ярмошик І. І. Дослідження польськими авторами першої половини ХІХ ст. розвитку освітніх процесів на Волині / І. І. Ярмошик // Інтелігенція і влада. Серія : Історія. – 2012. – Вип. 24. – С. 191–202.
Анотація: В статті аналізуються праці польських дослідників, в яких висвітлені проблеми розвитку просвітництва на Волині XVIII початку ХІХ ст., розглядаються погляди на значення монастирських шкіл та на розвиток Кременецької гімназії, визначено їх значення для сучасних дослідників.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
