Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Симон Васильович Петлюра – державний і політичний діяч, публіцист, головний Отамана військ Української Народної Республіки : 145 років від дня народження

22 травня 2024 року виповнюється 145 років з дня народження Симона Васильовича Петлюри – державного і політичного діяча, публіциста, організатора українських збройних сил, головного Отамана військ Української Народної Республіки, який під час Української революції 1917–1921 рр. перебував у Кам’янці-Подільському, Рівному, Проскурові, Старокостянтинові.

Народився Симон Петлюра 22 травня 1879 році в передмісті Полтави. Батько його – Василь Павлович Петлюра, займався візницькою справою. Мати – Ольга Олексіївна, з давнього полтавського роду Марченків. Зі студентських років Симон Петлюра брав активну участь в українському суспільно-політичному житті. В червні 1917 року після формування першого уряду УНР, С. Петлюра очолив військове відомство і всю енергію спрямував на створення українських збройних сил. Не погоджуючись з політикою Голови Генерального Секретаріату Володимира Винниченка щодо принципів формування українського війська, подав у відставку і вийшов з уряду. Це була чи не перша політична відставка в українській політиці у ХХ ст. У травні 1919 року очолив Директорію УНР. У важких внутрішніх і зовнішніх умовах керував збройною боротьбою проти російських більшовицьких і білогвардійських військ. Для Волині це були найважчі часи, які завершилися польською окупацією, у 1920–1921 роках – більшовицькою, а потім знову польською. Загальною обороною Волині керував Олександр Осецький. У той час як поляки захоплювали Волинь, більшовики повели наступ на Проскурів, Шепетівку, Рівне й Крем'янець, розбили й полонили частину 19-ї дивізії Української армії. В кінці травня 1919 року майже 15 тисяч війська УНР (разом із господарсько-технічним складом) були на Волині в районі міст Дубно-Броди. 2 червня штаб Української армії опинився в «котлі», бо в деяких місцях більшовики та поляки наблизились на 10 км. Уряд Директорії, уникаючи полону, переїжджав зі станції на станцію. Допомога прийшла від волинської групи юнаків-добровольців, які поповнили військо. 5 червня 1919 року за наказом Симона Петлюри відбувся успішний наступ проти більшовиків у напрямку Старокостянтинова-Проскурова-Кам'янця. Вдалося відвоювати частину території, створивши можливість злуки армії УНР з Українською галицькою армією. В липні здійснили спільний похід на Київ, окупований червоними. Столицю звільнили 30 серпня 1919 року. Після Варшавського договору, польські та українські війська виступили спільно проти більшовиків. Однак на початку серпня 1920 року ворог зумів захопити Луцьк, Ковель, Володимир і вийти на Західний Буг. Облога Варшави закінчилася поразкою. 18 жовтня польське командування почало вимагати припинення від української армії бойових дій проти Червоної армії. У листопаді 1920 року залишки українських військ і державного апарату УНР під натиском більшовицької армії, яка переважала, змушені були відійти на територію Польщі.

Енергія та наполегливість Симона Петлюри визначили його безперечний авторитет, як лідера українського національного руху й після поразки Української революції 1917–1921 років. Слово «петлюрівщина» на довгий час стало вживатися на означення боротьби за незалежну Україну.

Література

Гжеляк Ч. Політична та військова зумовленість польсько-українського союзу 1920 року. Пілсудський – Петлюра / Ч. Гжеляк // Польща та Україна в боротьбі за незалежність 1918–1920 : наук. конф. в Луцьку 14-15 листоп. 2008 р. / під ред. Т. Кшонстка. – Варшава, 2010. – С. 19–36.

Директорія в Рівному [Електронний ресурс] : [відео] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/1515. – Назва з екрану.

Литвин С. Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну / С. Литвин. – Київ : Смолоскип, 2018. – 680 с.

Новини

Патріотичний захід «Симон Петлюра – національний Герой України» : до 145-річчя від дня народження Симона Петлюри

22 травня 2024 року об 14.00 год. у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці («Світлиця», 4-й пов.) відбудеться патріотичний захід «Симон Петлюра – національний Герой України», приурочений 145-річчю від дня народження державного та політичного діяча, публіциста, літературного і театрального критика, організатора Українських Збройних Сил, Головного отамана військ УНР, голови Директорії УНР.

Суперечки навколо постаті видатного полтавця не вщухають протягом багатьох десятиліть, привертають до себе увагу сучасників та істориків, спонукають як до піднесення імені з одного боку так і до паплюження з іншого. Проте, однозначно, ця людина надзвичайно цікава як реальна особистість, між якою і міфом про яку є суттєва різниця. Відкритий доступ до першоджерел, до історичної правди спинив потоки історичної брехні. Симон Петлюра став справжнім символом боротьби за свободу та незалежність мільйонів українців.

В програмі зустрічі виступи спікерів:

«Петлюра і Рівненщина» – Олександр Булига, директор Рівненського краєзнавчого музею ;

«Що зробив Петлюра для України?» – Оксана Гуменюк, кандидатка історичних наук, доцентка Рівненського державного гуманітарного університету.

Перегляд відеофільму «Таємниці великих українців. Симон Петлюра».

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Новини

Пересопниця відзначає 875 років

18 травня 2024 року з 12:00 по 18:00 в приміщенні Культурно-археологічного центру «Пересопниця» відбудеться захід присвячений 875 років від першої літописної згадки про князівську столицю Погоринської землі часів Русі.

12:00 в конференц-залі відбудеться презентація «амфори городоцько-здовбицької культури бронзового періоду» результат роботи археологічних досліджень 2023 року на ур. Пастівник;

13:00–15:00 виступи військових та зразкових духових оркестрів на Бузковій сцені (садиба під відкритим небом з унікальною колекцією вишитих картин «Волинський бузок»);

Працюють локації: картини з витинанок в приміщенні музею «Весняне мережево» майстрині Наталії Дребот; «Пересопницьке Євангеліє» та рукописні книги другий поверх музею;

На території музею: острів Бажань, фортеця-мур на дитинці біля Миколаївської церкви, працює виїзна торгівля; катання на конях.

Під час заходу відбудеться благодійний збір на автівку для 36 бригади морської піхоти, підрозділу ЗРАДН.

Захід відбудеться за підтримки управління культури і туризму РОДА.

Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2024-05-22 16:42:39

Дем’янюк О. Події доби Української Центральної Ради на території Волинської губернії в матеріалах архівів України

Дем’янюк О. Події доби Української Центральної Ради на території Волинської губернії в матеріалах архівів України / О. Дем’янюк // Літопис Волині. – 2017. – Вип. 17. – С. 52-57

Анотація: Проаналізовано згадки про перебіг державотворчих і військово-політичних подій на території Волині в добу Української Центральної Ради у документах й матеріалах вітчизняних архівних установ: трьох центральних і чотирьох обласних. Особливою увагою відзначено фонди архівів областей, території яких під час 1917-1918 рр. входили до складу Волинської губернії – Житомирської, Волинської, Рівненської, Тернопільської. Акцент робиться на подіях, які відбувалися на території Волинського краю і мали найбільший вплив на розвиток тогочасних загальнонаціональних процесів.

Джерело: Журнал «Літопис Волині» 

2024-05-22 15:26:45

Кравець А. Сестри милосердя в період Першої світової війни

Кравець А. Сестри милосердя в період Першої світової війни / А. Кравець // Літопис Волині. – 2017. – Вип. 17. – С. 49-52

Ключові слова: Перша світова війна, фронт, тилові служби, сестри милосердя, общини, Російське Товариство Червоного Хреста

Анотація: У статті розглянуті особливості розвитку «сестринського руху», який активізувався під час Першої світової війни, а також діяльність загонів Російського Товариства Червоного Хреста та «сестринських общин» як можливість для самореалізації жінок у воєнний період. Жінки змогли продемонструвати здатність на рівні з чоловіками виконувати найскладніші завдання на війні. Серед відважних жінок, які ризикували життям заради спасіння інших, були і сестри милосердя з Волинської губернії.

Джерело: Журнал «Літопис Волині» 

2024-05-22 14:47:52

Гулько Г. Маловідома сторінка історії Першої світової війни на Волині: 100-річчя трагічних подій на Червищанському плацдармі

Гулько Г. Маловідома сторінка історії Першої світової війни на Волині : [100-річчя трагічних подій на Червищанському плацдармі] / Г. Гулько, М. Якименко // Літопис Волині. – 2017. – Вип. 17. – С. 46-48

Анотація: У час 100-річчя трагічних подій на Червищанському плацдармі є необхідність силами громадськості продовжувати облагородження військових поховань на Камінь-Каширській землі. Варто також опікуватися збереженням й інших російських, німецьких та австро-угорських військових поховань і в інших регіонах області. Тим самим ми, згідно загальноприйнятих європейських традицій, засвідчимо свою повагу до тисяч переважно безіменних жертв Першої світової війни, які полягли століття тому в жорстоких боях на нашій волинській землі.

«3 квітня 2017 року минає століття з часу однієї з найбільш трагічних сторінок в історії Першої світової війни на Волині – завершення бойових дій на «Червищанському плацдармі». Зважаючи, що події на цьому плацдармі пов’язані із застосуванням німецькою стороною особливо негуманної зброї - хімічної, використання якої було заборонено за рішенням міжнародних конвенцій, ця тематика і в наш тривожний час не підлягає забуттю. Як відомо, поява терміну «Червищенский плацдарм» у документах Південно-Західного фронту генерала О. Брусилова тієї доби датується  початком липня 1916 року. У ці дні після могутнього артобстрілу російські солдати 4-го кавалерійського та 24-го артилерійського корпусів, що входили до складу 3-ї армії генерала Л. Леша, в кількох місцях прорвали оборону німецьких військ генерала Хауера. Внаслідок швидкого наступу вони переправилися на лівий берег р. Стохід біля сіл Червище, Рудка, Тоболи і захопили між селами Геленин (нині Оленіно) та Червища (нині Старі Червища) плацдарм до 8,3 км по фронту та 3,2 в глибину.» 

Джерело: Журнал «Літопис Волині»