

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону
Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.
Анотація: Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел, проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Доведено, що місто зародилося на племінній основі, а його складові частини (дитинець, окольний город, посад, передгороддя) сформувалися у період Давньої Русі. Охарактеризовано присутність в ХІІ–ХІІІ ст. тісного соціально-господарського зв’язку Дубна з його феодалізованою околицею.
Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторові розміри сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.
Ознайомитися з книгою Юрія Пшеничного «Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону» можна на сайті «Історична Волинь». Посилання для перегляду:
Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.
Селецький Арсеній Костянтинович – церковний діяч, автор монографії «Острожская типография и ее издания» : 165 років від дня народження
8 червня 2025 року виповнюється 165 років від дня народження Арсенія Костянтиновича Селецького – церковного діяча, автора першої друкованої праці присвяченої Острозькій друкарні «Острожская типография и ее издания» (1885).
Народився Селецький Арсеній 8 червня 1860 року в с. Хролин Заславського повіту Волинської губернії (нині Шепетівського району Хмельницької області). Автор першої друкованої праці, спеціально присвяченої Острозькій друкарні та її виданням у зв’язку з діяльністю академії кін. ХVІ – поч. ХVІІ cт. в Острозі. Закінчив Волинську духовну семінарію (1881), Київську духовну академію (1885). Як пошукову роботу на здобуття академічного ступеня кандидата богослов’я підготував монографію «Острожская типография и ее издания», яку ще до захисту опублікував у пресі («Волынские епархиальные ведомости», 1884–1885) і окремим виданням (1885). При захисті в духовній академії ця робота була відхилена як невідповідна вимогам до православної богословської науки; ступінь кандидата богослов’я пошукач не отримав і надалі служив чиновником у Київській контрольній палаті. Робота А. Селецького отримала неоднозначну оцінку спеціалістів («Книга не відрізняється новизною фактів, але являє собою чудове зібрання усіх даних. які відомі про Острозьку друкарню», І. Каманін, 1886; «Праця маловартісна, про Острозьку друкарню, як друкарню, тут нічого нема… Автор не дав собі раду з цією великою літературою», І. Огієнко, 1923).
Література
Каманин И. Арсен Селецкий. Острожская типография и ее издания. Почаев, 1885 / И. Каманин // Киевская старина. – 1886. – № 1. – С. 161–164.
Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця 19 – поч. 20 ст. – дослідники і популяризатори історії книги та друкарства / М. Манько // Острозький краєзнавчий збірник / Держ. іст.-культ. заповідник м. Острога, Остроз. наук.-краєзн. т-во «Спадщина» ім. князів Острозьких. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Остроз. акад.», 2012. – Вип. 5. – С. 463–474.
Манько М. Церковні краєзнавці Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття – дослідники, популяризатори і зберігачі спадщини Острозької Слов’яно-Греко-Латинської академії / М. Манько // Рівненська єпархія, 2008. – Рівне : Рівнен. єпархія УПЦ, 2009. – С. 91–98.
Пересопницькому Євангелію – 450 років
Пересопницькому Євангелію – 450 років / упоряд. П. М. Кралюк. – Рівне : Дятлик М. С., 2011. – 240 с.
Анотація: У книзі представлені документальні матеріали, наукові статті, спогади, а також твори художнього характеру, які стосуються історії Пересопниці, Пересопницького Євангелія й волинської книжності.
Розраховане на широке коло читачів.
Ознайомитися з книгою «Пересопницькому Євангелію – 450 років» можна у відділі краєзнавства Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Нові надходження
Крайлюк Л. Микола Бендюк : художник-реставратор та його внесок у реставраційну діяльність Рівненщини
Крайлюк Л. Микола Бендюк : художник-реставратор та його внесок у реставраційну діяльність Рівненщини / Л. Крайлюк, О. Саванчук // Актуальні питання культурології : альм. наук. т-ва «Афіна» каф. івент-індустрій, культурології та музеєзнавства. – Рівне : РДГУ, 2024. – С. 135–139.
Анотація: Розглянуто реставраційну діяльність Миколи Бендюка – відомого регіонального художника і реставратора Рівненщини. Досліджено його внесок у збереження культурної спадщини регіону, проаналізовано методи роботи та результати реставраційних проєктів. Особливу увагу приділено відновленню сакрального мистецтва, яке становить важливу частину культурної ідентичності Рівненщини. Відреставровані твори автора зберігаються нині у багатьох музейних осередках регіону.
Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету
Локшук І. В. Інтер’єрні тканини рівненського Полісся: типологія та художні особливості
Локшук І. В. Інтер’єрні тканини рівненського Полісся: типологія та художні особливості / І. В. Локшук // Науковий вісник Закарпатського художнього інституту : матеріали Міжнародної науково-практичної конф., 14–16 трав. 2012 р., м. Ужгород. – 2013. – № 3. – С. 188–196.
Анотація: У статті аналізуються традиційні інтер’єрні тканини рівненського Полісся; проведена типологія та простежені художньо-стилістичні особливості текстильних виробів.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Локшук І. М. Осередки традиційного художнього ткацтва рівненського Полісся кінця ХІХ — початку ХХІ століття
Локшук І. М. Осередки традиційного художнього ткацтва рівненського Полісся кінця ХІХ — початку ХХІ століття / І. М. Локшук // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : зб. наук. пр. – 2014. – № 7. – С. 23–27.
Анотація: У статті здійснена спроба опрацювати джерельну базу дослідження; за матеріалами музейних колекцій та власними експедиційними розвідками. Автором здійснено аналіз ткацького доробку майстрів краю; виявлено осередки розвитку художнього ткацтва на рівненському Поліссі.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Яковенко Н. «Погреб тілу моєму вибираю с предки моє ми» : місця поховань волинських князів у XV – середині XVІІ століть
Яковенко Н. «Погреб тілу моєму вибираю с предки моє ми» : місця поховань волинських князів у XV – середині XVІІ століть / Н. Яковенко // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : зб. наук. пр. – 2011. – Вип. 20. – С. 784–808.
Анотація: Досліджено місця поховань членів волинських княжих родів. В період XV – першої половини XVІ ст. збережено лише декілька надійно підтверджених джерелами випадків; пізніше, завдяки розповсюдженню писаного тестаменту, місця останнього спочинку «грішного тіла» фіксуються відносно краще, але й тут є велика прогалина у збереженості (чи практикуванні?) жіночих заповітів. Врешті, у випадку здрібнілих княжих родів остання воля могла просто не оформлюватися на письмі, бо в цьому не було потреби: невелику спадщину ділили добровільно, а покійників, подібно до більшості шляхти, родина традиційно ховала «вдома» – у церкві чи на храмовому цвинтарі власного маєтку.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського