Пшеничний Ю. Л. Матеріальна культура Дубенського Спасо-Преображенського монастиря XV – початку ХІХ cт.

Пшеничний Ю. Л. Матеріальна культура Дубенського Спасо-Преображенського монастиря XV – початку ХІХ cт. / Ю. Пшеничний // Археологічні зошити з Пересопниці : зб. наук. ст. / Культурно-археологічний центр «Пересопниця» ; ред. Б. А. Прищепа. – Рівне : Формат А, 2019. – Вип. 7 : матеріали науково-практичної конференції «Нові дослідження пам’яток археології на Волині», 15–16 лист. 2019 р. – С. 129–166.

Анотація: Стаття присвячена публікації та аналізу археологічної колекції Дубенського Спасо-Преображенського монастиря на острові Кемпа. У ній шляхом поділу на окремі категорії розглядаються предмети побуту, господарські знаряддя, деталі одягу, вироби сакрального призначення, нумізматична колекція. Значну увагу приділено розробці типології посуду. Комплекс публікується вперше і спрямований на поглиблене вивчення матеріальної культури волинських монастирів на прикладі Спасо-Преображенського монастиря у м. Дубно.

Білик В. Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть

Білик В. Жива спільнота в імперському світі: Луцька греко-унійна єпархія кінця XVIII – першої третини XIX століть / В. Білик, О. Карліна. – Львів : Українського католицького університету, 2018. – 304 с. – (Серія «Київське християнство» ; т. 13)

Анотація: Монографія є вдалою спробою реінтерпретації традиційного погляду на історію унії в Російській імперії як епоху переслідувань і мучеництва та масової відмови русинів-католиків від своєї етноконфесійної тотожності. Засновану 1798 р. Луцьку греко-унійну єпархію авторки книги розглядають як живу спільноту, котра, попри релігійні обмеження з боку офіційної влади, зуміла зберегти свою організаційну структуру та розвинути доволі успішну душпастирську, культурно-освітню й харитативну діяльність. Феномен «довгого тривання» Унійної Церкви на Волині аж до 1840-х рр. (на відміну від Київщини і Поділля) уможливили тісна взаємодія духовенства і мирян на парафіяльному рівні, діяльна підтримка місцевої шляхти латинського і «руського» обрядів та попередні успіхи конфесіоналізації в Київській митрополії за часів Речі Посполитої.

ЗМІСТ

Передмова. – С. 9.

Вступ: Історіографія та джерельний інструментарій. – С. 13.

Історіографія. – С. 13.

Джерельний інструментарій. – С. 26.

Розділ 1. Конфесійна політика Російської імперії щодо Унійної Церкви. – С. 35.

Становище Унійної Церкви у 70–90-х роках XVIII століття. – С. 35.

Перші спроби навернення русинів-католиків у «благочестиву віру». – С. 46.

Розділ 2. Правовий статус Унійної Церкви (1796–1839 рр.). – С. 65.

Між конфесійним примусом і свободою віросповідання: законодавче регулювання за царювання Павла I та Олександра I. – С. 65.

Підготовка до ліквідації унії в «миколаївській Росії». «Акт возз’єднання» 1839 року. – С. 86.

Розділ 3. Організаційна структура Луцької єпархії. – С. 109.

Луцька греко-унійна духовна консисторія. Адміністративний устрій єпархії. – С. 109.

Парафіяльна мережа. – С. 122.

Парафіяльні храми, каплиці та дзвіниці. – С. 142.

Розділ 4. Парафіяльне духовенство. – С. 155.

Висновки. – С. 167.

Додатки. – С. 171.

Бібліографія. – С. 247.

Географічний покажчик. – С. 270.

Іменний покажчик. – С. 287.

Альошина О. А. Початки громадсько-церковної діяльності А. Річинського на Волині у 20-х рр. 20-го ст.

Альошина О. А. Початки громадсько-церковної діяльності А. Річинського на Волині у 20-х рр. 20-го ст. / О. А. Альошина // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія : Релігієзнавство. – Острог : Вид-во Нац. ун-ту "Острозька акад.", 2016. – Вип. 1. – С. 3–11.

Анотація: Стаття висвітлює життєвий шлях відомого громадського діяча Волині Арсена Річинського. Розкрито віхи його просвітницької та церковної діяльності на Волині у 20-х рр. ХХ ст.

Давидюк В. Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст)

Давидюк В. Купало на Волині (обрядово-пісенний контекст) : монографія / В. Давидюк, Ю. Келемен. – Луцьк : Вежа, 2024. – 332 с.

Анотація: У монографії розглядається питання відповідності змісту купальських пісенних текстів, які побутують на етнографічній Волині, обрядам, яких тут дотримувалися. Для з’ясування закономірності певної невідповідності залучено широкий загальноукраїнський та світовий матеріал, на основі якого можна скласти враження про ґенезу та вектор поширення тих чи інших обрядів, а відповідно і відображення їх у пісенних текстах. Для з’ясування питань культурогенезу явища долучаються археологічні та біогенетичні дані.

Монографія адресована широкому колу науковців різних сфер культурної антропології та аматорам традиційної народної культури.

ЗМІСТ

ВСТУП. – С. 5.

РОЗДІЛ 1. УКРАЇНСЬКІ КУПАЛЬСЬКІ ОБРЯДИ Й ТЕКСТИ В НАУКОВИХ СТУДІЯХ. – С. 15.

1.1. Зміст купальських святкувань українців в історіографічних пам’ятках. – С. 15.

1.2. Структура купальської обрядовості українців у наукових студіях. – С. 22.

РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНВАРІАНТ КУПАЛЬСЬКОЇ ЗВИЧАЄВОСТІ ВОЛИНІ. – С. 59.

2.1. Реконструкція купальського сюжету на бурштиновому диску з Волині. – С. 59.

2.2. Статика і динаміка купальського обряду волинян. – С. 74.

2.2.1.Зміст купальських святкувань на Волині в історичних та бібліографічних джерелах. – С. 75.

2.2.2. Часо-просторові виміри Купала на Волині. – С. 91.

2.2.3. Купальська обрядовість волинян у спогадах очевидців. – С. 108.

2.3. Специфіка купальської обрядовості волинян в загальноукраїнському пісенно-обрядовому контексті. – С. 121.

2.4. Купальський обряд та пісенний текст: на Волині збіги і розбіжності. – С. 181.

2.5. Купальський обряд волинян у загальноєвропейському обрядовому контексті. – С. 201.

2.6. Регіональний інваріант купальського фольклору волинян. – С. 254.

РОЗДІЛ 3. КУПАЛЬСЬКИЙ ФЕЙКЛОР І ФОЛЬКСІНЕС ВОЛИНЯН У СУЧАСНИХ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПРОЯВАХ. – С. 263.

3.1. Загальні тенденції трансформації українського купальського фольклору. – С. 263.

4 3.2. Купальська обрядовість волинян в соціокультурному середовищі другої половини ХХ ст. Трансформація обряду і тексту. – С. 268.

3.3. Купальський «фольклор» волинян у сучасній інтерпретації. – С. 283.

ВИСНОВКИ. – С. 287.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДЖЕРЕЛА. – С. 301.

РЕЗЮМЕ. – С. 320.

SUMMARY. – С. 326.