Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Жив’юк Андрій Анатолійович – кандидат історичних наук, професор, керівник науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область» : 65 років від дня народження

14 червня 2025 року виповнюється 65 років від дня народження Андрія Анатолійовича Жив’юка – кандидата історичних наук, професора Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука, керівника науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область».

Народився Андрій Анатолійович 14 червня 1960 р. в селі Дермань Здолбунівського району Рівненської області. Навчався в Дерманській середній школі ім. Миколи Максися. У 1982 р. закінчив Харківський державний університет ім. М. Горького, отримав спеціальність історик, викладач історії та суспільствознавства. З 1982–1998 рр. працював вчителем історії та правознавства у Мізоцькій середній школі, потім був її директором (1998–2001) (з 2000 року – Навчально-виховний комплекс «Мізоцька загальноосвітня школа I-III ступенів – гуманітарний ліцей»). З 2002 року працює завідувачем кафедри управління освітою Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, потім – проректором з науково-методичної роботи (2003 р.). У 2002 р. на засіданні Спеціалізованої вченої ради при Центрі українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка захистив кандидатську дисертацію на тему «Вплив громадсько-політичної та літературної діяльності Уласа Самчука на розвиток української національної свідомості (1920–1990-і роки)». З 2003 р. – завідувач кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка Степана Дем’янчука. Відтоді – керівник науково-редакційної групи книги «Реабілітовані історією. Рівненська область». У травні 2019 р. Андрія Жив’юка було обрано головою Рівненської регіональної комісії  з реабілітації. Такі комісії створено у всіх регіонах України. Вони є першою ланкою нової системи реабілітації жертв комуністичного тоталітарного режиму 1917–1921 років. Згідно Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» саме регіональні комісії приймають заяви громадян про реабілітації та за результатами розгляду отриманих матеріалів надсилають Національній комісії свої висновки.

Нагороджений Почесними грамотами Міністерства освіти України, знаком «Відмінник освіти України», орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, знаком «Петро Могила», орденом Христа Спасителя УПЦ КП, отримав державну нагороду України з нагоди Дня Соборності. У 2005 р. став лауреатом премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері».

Література

Жив’юк Андрій Анатолійович [Електронний ресурс] // Історична Волинь : [сайт]. – Режим доступу: https://www.istvolyn.info/post/65. – Назва з екрана.

Жив’юк Андрій Анатолійович: до 60-річчя від дня народження : біобібл. покажч. / упоряд. Р. П. Давидюк. – Рівне : Формат-А, 2020. – 112 с.

«Погляд мужній і правдивий» : до 60-річчя від дня народження вченого, педагога, краєзнавця, громадського діяча Андрія Жив’юка [Електронний ресурс] : віртуальна виставка // Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека : [сайт]. – Режим доступу: https://libr.rv.ua/sections/items/11249?module=virt#gsc.tab=0. – Назва з екрана.

Новини

Публічна лекція «Парк, що пам’ятає князів: минуле, сучасність і майбутнє історичної резиденції»

11 червня о 14:00 в приміщенні Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться публічна лекція, присвячена унікальній зеленій пам’ятці Рівного – парку імені Тараса Шевченка, що колись був князівською резиденцією. Спікер заходу – відома рівненська журналістка та краєзнавиця Світлана Калько.

Цей простір – не лише осередок природи, а й живий свідок історії, що бере початок із часів, коли тут мешкали власники міста, приймали поважних гостей та творили місцеву історію. Під час лекції ви почуєте не лише про славне минуле – палац, алеї, водойми та події, що тут відбувалися, а й про сучасні виклики: загрози забудови, втрату історичних елементів, байдужість. Обговоримо, як кожен із нас може долучитися до збереження цього особливого місця: від фіксації спадщини до громадського впливу на прийняття рішень.

Адреса: 

м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6

Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

4-й поверх, «Світлиця»

Джерело: Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека

Новини

Водіння Куста в Ладомирії

Понеділок, 9 червня о 12:00 етнопарк «Ладомирія» запрошує на магічну подію – відтворення стародавнього обряду «Водіння Куста» за участю носіїв, родини Чудіновичів із села Сварицевичі та народного аматорського фольклорного ансамблю «Намисто» Дубровицького будинку культури.

Це живий голос минувшини, який лунає й сьогодні – у піснях, убраннях, обрядах і серцях тих, хто зберіг це через покоління.

Водіння Куста – свято природи, жіночої сили та зв’язку з предками. Це не реконструкція. Це автентичний обряд, що пройшов крізь століття й зберігся у серцях людей. Це – жива культура, яка дихає піснями, вбранням, ритуалами та любов’ю до рідної землі.

 

Приходьте з рідними – доторкніться до глибин поліської культури!                                 

Адреса:

Етнопарк «Ладомирія»

м. Радивилів, вул. Шкільна 1

Рівненська область

Деталі за телефоном: +380 (99) 364 65 14 – Наталія

Джерело: Етнопарк «Ладомирія»

Нові книги

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.

Анотація: Монографія висвітлює процес просторового формування і розвитку поселенських структур у басейні середньої течії річки Ікви. Значна увага приділена питанню появи та розбудови міського центру мікрорегіону – міста Дубно. Виходячи із рівня інформативності археологічних, писемних та картографічних джерел, проаналізовано особливості виділення та функціонування основних компонентів міської організації на різних історичних етапах. Доведено, що місто зародилося на племінній основі, а його складові частини (дитинець, окольний город, посад, передгороддя) сформувалися у період Давньої Русі. Охарактеризовано присутність в ХІІ–ХІІІ ст. тісного соціально-господарського зв’язку Дубна з його феодалізованою околицею.

Розглянуто планування, просторові, архітектурні, культурні особливості міста доби князів Острозьких та їхніх спадкоємців. Особливу увагу приділено проблемам функціонування замку, ринку, храмів, монастирів, кладовищ, вуличної сітки, передмість, оборонних укріплень, а також питанням соціальної топографії. Реконструйовано просторові розміри сільськогосподарської округи міста. Робота відображає сучасний стан розвитку наукових знань по даній темі. Вона є доповненою і розширеною версією кандидатської дисертації автора, захищеної в Інституті археології НАН України в 2017 р. за рекомендацією Відділу давньоруської та середньовічної археології.

Ознайомитися з книгою Юрія Пшеничного «Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону» можна на сайті «Історична Волинь». Посилання для перегляду: 

Пшеничний Ю. Л. Дубно та його округа в Х−ХVIII ст. : дослідження з історичної топографії мікрорегіону / Ю. Л Пшеничний. – Рівне : Формат-А, 2024. – 535 с.

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-06-12 14:41:30

Карліна О. Соціальний склад мешканців міських поселень Волинської губернії наприкінці XVІІІ ст.

Карліна О. Соціальний склад мешканців міських поселень Волинської губернії наприкінці XVІІІ ст. / О. Карліна // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Серія: Історичні науки. – 2017. – № 4 (353). – С. 8–18.

Анотація: На підставі «Географічного та економічного опису Волинської губернії 1798 р.» розкрито соціальний склад мешканців міських поселень після приєднання краю до російської імперії. Зроблено висновок про збереження наприкінці XVIII ст. у містах і містечках новоутвореної губернії основних станів, характерних і для попереднього періоду. Однак під впливом соціальної політики Російської імперії, спрямованої на визначення того, яку групу населення потрібно внести в реєстр обтяжених подушним податком, а яку з нього виключити, соціальні межі між станами поступово розмивалися. Введення до податного стану міщан призводило до зниження їхнього юридичного статусу. У кінці XVIII ст. закладено основу для формування різних соціальних груп серед міської людності Волині.

Матеріал надано ВОУНБ імені Олени Пчілки