

Місто Почаїв : 575 років від часу заснування
В квітні 2025 року виповнюється 575 років від часу заснування міста Почаєва.
Почаїв розташований на одній з високих гір Кременецького кряжу. Вперше згадується 1450 року. Минуле містечка здавна нерозривно пов’язане з історією Почаївського монастиря. За твердженням дослідників, монастир виник у 1240 р., коли в Почаїв прийшли, рятуючись від монголо-татарської навали, ченці з Києва. На горі в печерах вони заснували скитецький монастир.
За переказом, ченці назвали поселення Почаєвом – на честь київської річки Почайни. Назву міста пов’язують також із трансформованим виразом «Поча Діва» – творити чудеса. Цей вислів виник після 1261 р., коли на горі Почаївській у вогненному стовпі з’явилася Мати Божа, залишивши на камені відбиток стопи, з якої тече цілюща вода. Місце стало «серцем» монастиря, центром його забудови. У 1833 році монастир отримав титул «Лавра».
У Почаївському монастирі у мандрівній друкарні 1618 р. відомий письменник, богослов і видавець Кирило Ставровецький (Транквіліон) опублікував свою працю «Зерцало боголовіи». Близько 1730 р. у Почаєві була заснована монастирська друкарня. У ній видавалась релігійна і світська література.
Поруч з монастирем з часом виросло містечко. 9 червня 1778 року привілеєм Короля Станіслава-Августа затверджено герб Почаєва – зображення Матері Божої на синьо-жовтому фоні.
В жовтні 1846 р. у Почаєві за завданням Київської археографічної комісії побував Тарас Шевченко. У лаврі він проживав в будинку для прочан, зробив чотири малюнки вигляду лаври аквареллю, два ескізи і начерк олівцем, записав кілька українських народних пісень. Пісні записано олівцем в альбомі 1846-50 років із зазначенням дати – 20 жовтня 1846 року. Їх можна почути й зараз у селах поблизу Почаєва. Дослідники допускають, що у Почаєві Кобзар зустрічався з польським скрипалем і композитором Каролем Ліпінським, слухав його віртуозну гру.
Література
Антонович С. Короткий історичний нарис Почаївської Успенської Лаври / С. Антонович – Кременець, 1938. – 15 с.
Бондарчук В. Почаїв / В. Боднарчук, Г. Івахів, В. Собчук //Тернопільщина. Історія міст і сіл. – Тернопіль, 2014. – Т. 2. – С. 509–515 : фот.
Почаїв //Міська геральдика Тернопільщини / О. Клименко, Б. Хаварівський. – Тернопіль, 2003. – С. 354–358.
Цинкаловський О. Почаїв Новий / О. Цинкаловський// Стара Волинь і Волинське Полісся / О. Цинкаловський. – Вінніпег, 1986. – Т. 2. – С. 265–268.
XХ-й Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України»
Шановні колеги!
21–23 травня 2025 року у відділі археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України відбудеться XХ-й Міжнародна наукова конференція «Археологія заходу України». Організатор події: відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України
У межах конференції передбачається постерна сесія, яка охоплюватиме розвідкові роботи і польові дослідження попередніх сезонів.
Формат проведення конференції: змішаний
У заявці просимо вказати:
• тему доповіді;
• відомості про автора із зазначенням повної адреси, місця роботи, контактних телефонів та електронної адреси (бланк заявки додається).
• розгорнуту анотацію.
Заявки на участь у конференції приймаються до 15 квітня 2025 року.
Статті, оформлені відповідно до вимог фахового збірника «Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині», приймаються до 31 травня 2025 р.
79008 м. Львів, вул. Винниченка, 24
Відділ археології. Оргкомітет конференції
Тел.: 067 20 87 260; 067 98 70 176
E-mail: viddarch@ukr.net; nata_bnm@ukr.net
Організаційний внесок – 400 грн. Оргвнески просимо надсилати до 5 травня 2025 р. на картку Приватбанку.
Проїзд, харчування і проживання в готелі – за рахунок організації, яка відряджає. Вибір і бронювання готелів – за учасниками конференції.
Передбачається екскурсія на археологічні пам’ятки.
Джерело: Відділ археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
Спаська Лідія Іванівна – українська художниця, майстриня церковного розпису : 115 років від дня народження
5 квітня 2025 року виповнюється 115 років від дня народження Лідії Іванівни Спаської – української художниці у жанрах історичного живопису, портрету, майстрині церковного розпису.
Народилася Лідія Іванівна Спаська 5 квітня 1910 р. в м. Умань (Черкаська область). Дитинство майбутньої художниці пройшло в батьківському маєтку в с. Гавчиці Луцького повіту (нині Волинська область). У вісім років дівчинка вступила до Луцької гімназії. Тут вона робила перші кроки в малюванні. Помітивши у дочки неабиякі здібності, мати знайшла кошти, щоб Лідія продовжила свою художню освіту у Варшаві. Лідія навчалася в приватній художній школі імені Крижанівського, де її вчили видатні польські майстри. Після смерті матері, чотири роки проживала в Парижі. У 1935 р. Лідія Іванівна разом зі своїм нареченим Василем Спаським повернулися на Волинь. На початку літа 1943 р. разом з чоловіком та маленьким сином переїжджають до Луцька. У березні 1944 р., після звільнення Дубенщини від окупантів, її чоловіка забирають до армії. Через рік отримавши звістку від командира, що чоловік героїчно загинув, Спаська разом з дітьми переїздить до брата в Острог. На замовлення місцевого музею Лідія Іванівна робить копії з картин відомих художників України — І. І. Їжакевича, В. Касіяна. Ознайомившись в музеї з історією міста, з багатою літературою про нього, художниця на пропозицію дирекції музею починає створювати картини, де відтворюються найважливіші історичні події з минулого древнього Острога. Одним з перших таких полотен була картина «Повстання в селі Новомалин. 1905 рік», яка принесла художниці неабияке визнання. Ця картина експонувалась на виставках у Рівному, Києві, була відзначена Грамотою Української республіканської ради профспілок. Серед її творчого доробку ціла серія картин на тему національно-визвольної війни українського народу 1648–1654 років, портрети Северина Наливайка і Богдана Хмельницького, «Острозька трагедія 1636 р.», «В’їзд Богдана Хмельницького в Острог». З часом з’являються полотна присвячені сторінкам історії Острога в роки Другої світової війни. В той самий час вона малює картини, в яких висвітлюється життя Острожчини в 50-х роках ХХ ст. Пише портрет Федора Острозького, картину «Битва з татарами під Острогом 1578 р.». Більш як 20-ти робіт художниця присвятила історії Острога, вони в різний період прикрашали і прикрашають експозиції музеїв заповідника. З середини 50-х років ХХ ст. свій талант художниці Лідія Спаська спрямовує на не зовсім традиційне русло – вона почала розписувати храми та створювати ікони. Вони прикрашають собори Києва, Волині, Острога та ін. В останні роки малювала ікони для Богоявленського собору та Успенського римо-католицького костелу в Острозі, для багатьох церков Острожчини. Померла художниця 15 серпня 2000 р., похована в с. Гавчиці на Волині.
За своє життя Лідія Іванівна намалювала більше 200 ікон у храми багатьох міст, і більше 100 ікон приватним особам, крім того сотні чудових портретів, пейзажів, натюрмортів, картини на історичні теми. Вона досконало володіла технікою малюнка та живопису, як олійними фарбами, так і аквареллю, гуашшю, пастеллю. Загальна кількість її художніх творів більше тисячі, а крім того ще безліч ескізів, етюдів, начерків.
Література
Бондарчук Я. В. Лідія Спаська / Я. В. Бондарчук // Острозькі просвітники XVI – XX ст. – Острог : вид-во НУ «Острозька академія», 2000. – С. 296–301.
Бондарчук Я. Острозька художниця Лідія Іванівна Спаська [Електронний ресурс] / Я. Бондарчук // Подорожі Україною : [сайт]. – Режим доступу: https://trip.org.ua/postati/lidiya-ivanivna-spaska-ostrozka-khudozhnitsya.html. – Назва з екрана.
Спаська Лідія Іванівна // Столярчук Б. Й. Митці Рівненщини : енциклопедичний довідник / Б. Й. Столярчук. – Рівне : Ліста, 1997. – С. 101–102.
Лідія Спаська [Електронний ресурс] / Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека // Календар знаменних та пам’ятних дат Рівненщини : [сайт]. – Режим доступу: https://calendar.libr.rv.ua/events/dates/139/information?returnTo=%2F2025%2Fdates%2Fmonths%2F4. – Назва з екрана.

Нові надходження
Тесленко І. А. Острожчина у фонді Волинського церковно-археологічного товариства
Тесленко І. А. Острожчина у фонді Волинського церковно-археологічного товариства / І. А. Тесленко // Наукові записки НаУКМА. – 1999. – Т. 9, ч. 1 : спец. вип. – С. 135 –143.
Анотація: Стаття присвячена історії Острожчини у її межах кінця XIX століття. Головним джерелом у дослідженні стали церковно-приходські літописи церков Острозького повіту Волинської губернії. Літописи несуть у собі цікаві дані з історії, археології, етнології, соціального й економічного розвитку регіону. У статті розглядається історичний блок, а в ньому – такі об’єкти, як кургани, замки і палаци, городища, хрести тощо.
Джерело: Електронний архів Національного університету «Києво-Могилянська академія»
Шабала Я. Сільське господарство Волині у період Київської Русі та Галицько-Волинської держави
Шабала Я. Сільське господарство Волині у період Київської Русі та Галицько-Волинської держави / Я. Шабала, Г. Малеончук // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 15. – С. 61–67.
Анотація: У X – початку XIII ст. Волинська земля була складовою Давньоруської держави, для якої в системі сільського господарства було характерне утвердження приватної феодальної власності, поглиблення майнової і соціальної диференціації серед членів сільської общини, перехід від перелогової системи до парової з використанням трипілля. Основними заняттями населення були землеробство і скотарство, з доповненням промислів та ремесел.
Матеріал надано Волинською обласною універсальною наукової бібліотекою імені Олени Пчілки
Яцечко-Блаженко Т. Жінки князя Вітовта Великого
Яцечко-Блаженко Т. Жінки князя Вітовта Великого / Т. Яцечко-Блаженко, І. Рудянин // Старий Луцьк : наук.-інформ. зб. – Луцьк, 2019. – Вип. 15. – С. 82–88.
Анотація: Досліджується особисте життя князя Вітовта, яке було багате і насичене на різні події та емоції. Яна Длугош писав про князя, як про людину дуже схильну до любовних втіх.
Матеріал надано Волинською обласною універсальною наукової бібліотекою імені Олени Пчілки
Хомич П. Бойові дії на Волинському Поліссі під час Першої світової війни
Хомич П. Бойові дії на Волинському Поліссі під час Першої світової війни / П. Хомич // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. – 2019. – № 7. – С. 33–38.
Анотація: У статті висвітлено хід воєнної кампанії на Волинському Поліссі в 1915–1917 рр. Основну увагу зосереджено на динаміці просування лінії фронту в цьому регіоні, військових операціях під час так званого «Великого відступу» російських військ 1915 р., «Брусиловського прориву» 1916 р. та бойових дій локального характеру 1917 р. Висвітлено участь польських легіонерів у битвах із російськими військами на території сучасного Маневицького району.
Матеріал надано Волинською обласною універсальною наукової бібліотекою імені Олени Пчілки