Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Будинок кінця ХІХ століття м. Луцьк, вул. Винниченка, 13
Пам'ятки. м.Луцьк
Будинок кінця ХІХ століття м. Лу...

Інше




Історична Волинь

КНИГОДРУКАРСТВО НА ВОЛИНІ У ХVІ-ХVIII ст. | Друк |
Читальний зал - Літературне життя
Діяльність Острозької друкарні

Після видання Біблії (1581) та від'їзду І.Федорова до Львова друкування в Острозі на деякий час припиняється. У 1588 р. князь К.-В. К.Острозький передає друкарське обладнання (воно зберігалось у м. Старий Костянтинів на Волині) віленській білоруській друкарні, що належала Кузьмі Мамоничу. Ймовірно, князь Острозький і науково-видавничий колектив мали намір продовжувати друкування своїх науково-богословських праць у Вільні.

 
Прищепа О. "Вплив нових містоутворюючих факторів на розвиток Славути в другій пол.ХІХ – на поч.ХХст" | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
Стаття присвячена аналізу розвитку містечка Славута в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. В ній характеризуються фактори, які сприяли його прискореному соціально-економічному розвитку. Завдяки появі залізничного сполучення, швидкому зростанню промисловості це волинське містечко в зазначений період набуло виразних міських ознак. Вагому роль в подальшому економічному зростанні Славути відігравала особиста зацікавленість його власника кн. Р. Сангушка.

 
Галичина і Волинь | Друк |
Читальний зал - Історія, історичні науки
Як довго осередком українського культурно-політичного життя був Київ і середнє Подніпрівя, так довго наші i чужі літописці не звертають особливої уваги на західньо-українські землі: Посяння, Побужжя й Подністрівя. Для Києва і його володарів були ті землі байдужі так довго, як довго стояв перед ними отвором шлях на південь і схід, до Чорного та Каспійського моря. Колиж степові орди печенігів, торків та половців відрізали Київ від моря, прийшла пора подумати про нові шляхи звязків зі світом, у тому випадку з західньою Европою, а там Балтійським морем. Щойно тоді вибила історична година для західньо-українських територій.

 
Віктор Строюк "Етнічні риси та племінна приналежність населення центральних земель Волині у ІХ – ХІ" | Друк |
Читальний зал - Етнографія, фольклор
Етноплемінна приналежність населення на території сучасної України кінця І тис. та першої чверти ІІ тис. загалом вивчена порівняно добре. Відкрито багато нових археологічних пам’яток, в основному з’ясовано характер етнічних процесів.

 
Комарницький С., Кобилянський А. Шляхта Волині | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
Шляхта ВолиніІсторичний шлях Волинської землі лежить трохи осторонь від решти територій, які входили до складу Галицько-Волинської держави. Тоді як Галицькі, Подільські та Брацлавські терени тільки починали формувати перші феодальні відносини, Волинська земля вже була центром найрозвинутішого на той час союзу слов’янських племен, названого дулібами. Назва племені дуліби дуже стара, вона має свої паралелі як у хорутанських, так і в чесько-моравських дулібах. Вірогідно це був племінний союз, який під час аварської навали та великого переселення народів розпався на чеських дулібів і дулібів у басейні рік Прип’яті і Бугу. В другій половині X століття Баварський анонім та арабські історики називають волинян поряд з бужанами. Головними містами у волинян були Волинь, Червень, Бужськ і Лучеськ, які пізніше стають назвами окремих слов’янських племен волинян, бужан, лучан та населення Червенських городів. «Повість временних літ» теж підкреслює відособлене положення цих земель: «пішов Володимир на ляхів і зайняв їх городи, Перемишль, Червень і інші городи, які і до цього дня є під Руссю».
 
<< Початок < Попередня 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 Наступна > Кінець >>

Сторінка 604 з 611