Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Оженинський український музичний гурток, 1928 р.
Інше
Оженинський український музичний...

Інше




Історична Волинь

Андрій Жив’юк, Дмитро Сирота "Поширення творчості та вшанування пам’яті Тараса Шевченка" | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
Українське національно-культурне відродження на Волині у 1920-1930-х рр. мало свої передумови, складові та наслідки. До перших слід віднести події Української революції та визвольних змагань 1917-1921 рр., які пробудили Волинську землю від історичної летаргії ХVІІІ-ХІХ ст. Поразка українських визвольних змагань тільки розбурхала національні амбіції волинських українців, а численна уенерівська еміграція на їх терени стала потужним підґрунтям «волинського ренесансу».
 
Іван Пащук "Слово на чатах" | Друк |
Читальний зал - Освіта та наукове життя краю
До 135-річчя з дня народження Лесі Українки
Маловідомою сторінкою для поцінювачів мужнього Лесиного слова залишається перша публікація її драматичної поеми “На руїнах”, закінченої, як зазаначено в автографі повної чорнової редакції, у Зеленому Гаї 11. ІХ. 1904 року. Вона продовжує тематику “Вавілонського полону” (1903, Сан-Ремо). Так вона втілила своє бажання на біблійних темах “висловити думки про сучасний стан свого народу, піднести голос за пробудження  в широких масах людської гідності, де особливого місця в боротьбі за соціальне і національне визволенння народу надає поету-співцю”. Ця провідна думка чітко звучить і в поемі “На руїнах”, у якій головною героїнею Тірцою висловлена авторська позиція, де лунає заклик до “єднання народів у боротьбі проти спільного ворога,...проти слабодухості й зневіри, за життя проти смерті” . Ці питання були дуже актуальними у роки піднесення першої російської революції 1905-1907 років і у зв’язку з її поразкою, коли політичні противники царизму гноїлися у в’язницях.
 
Пащук І. Історична Волинь у життєвій і творчій долі Олени Теліги | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
            Так звана горбачовська перебудова знову посилила могутній поштовх у серцях і думах українських патріотів до нарощення незгасної хвилі відстоювання омріяної віками незалежності і самостійності рідної держави, яка сприяла її проголошенню 24 серпня 1991 року. В цей період почали повертатися в українську національну літературу раніше заборонені тоталітарним радянським режимом призабуті чи маловідомі імена багатьох представників красного письменства. Серед них і мужньої поетеси, яка з великим пієтетом несла крізь своє недовге бурхливе життя “найгостріше слово - Україна”, Олени Теліги. Лише на початку 90-х років ХХ століття, коли стали доступні матеріали і джерела із спецфондів державних архівів і почали надходити у бібліотеки твори від української діаспори, зазвучали також прізвища її вірних побратимів Уласа Самчука, Євгена Маланюка, Олекси Стефановича, Олега Ольжича, Леоніда Мосендза, Оксани Лятуринської та багатьох інших.
 
Пащук І.Г. Самобутній поет Герась Соколенко | Друк |
Читальний зал - Літературне життя

У своїх спогадах “На білому коні”, називаючи прізвища дописувачів до тодішньої газети “Волинь”, зокрема поетів, її редактор, письменник-земляк Улас Самчук написав: “Але деяких з тих поетів забути не можна. От би Герась Соколенко…”, котрий прибув до Рівного із Зяслава з своїм колегою, теж поетом Миколою Болкуном, обидва “загорілі від сонця, запорошені, голодні, але безконечно бадьорі і безконечно щасливі”. І далі цитує його вірш “Повисли над туманом троянди голубі”.

 
Пам'ятки і пам'ятні місця історії та культури м. Житомира і Житомирського району | Друк |
Читальний зал - Край в цілому, міста та райони краю
Пропонований шостий випуск є продовженням висвітлення пам’яток і пам’ятних місць на Житомирщині, зокрема в м.Житомирі та Житомирському районі.
 
<< Початок < Попередня 601 602 603 604 605 606 607 608 609 610 Наступна > Кінець >>

Сторінка 608 з 610