Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Маріїнська жіноча гімназія, 1850-1899 рр. Корольова майдан, 10 м. Житомир
Пам'ятки. Житомир
Маріїнська жіноча гімназія, 1850...

Інше




Історична Волинь

Щербатюк С. Історія Рогізного єднає покоління | Друк |
Новини - Нові книги Історичної Волині
Перед нами - краєзнавчий нарис історії села Рогізне Демидівського району Рівненської області. Не збереглося жодних історичних даних про те, як саме з`явилося село, хто першим побудував тут свій дім, як виглядали перші поселенці. Мовчазними свідками давніх часів є численні знахідки, якими багата земля довкола Рогізного: неодноразово мешканці села на своїх землях знаходять цікаві речі (монети Римської імперії, серед яких зустрічаються динарії різних епох).
У записах польського археолога Габріеля Ленчика є дані про рештки шляхетського замку XIV - XVI ст. в Рогізному, який разом з багатьма нішими (Рудці, Теслугів, Козин, Демидівка) становив основу військової інфраструктури, і був важливим елементом захисту від татарських набігів. 
На початку ХХ ст. кордон Російської імперії проходив бідя міст Берестечко і Радивилів. Впродовж Першої світової війни територія села була прифронтовою смугою.
У книзі вміщено також спогади Миколи Климовича Пограничного, який Другу світову війну закінчив у Японії; остарбайтерки Софії Миронівни Марусевич.
Щербатюк С. Історія Рогізного єднає покоління : Краєзнавчий нарис / С. Щербатюк, М. Гах. - Луцьк : Терен, 2016. - 127 с. 

 
На Волині беруться за реставрацію пам'ятки «Городище - Вали» | Друк |
Новини - Нове
Для розробки проектно-технічної документації на реконструкцію пам’ятки археології національного значення «Городище-Вали» у Володимирі-Волинському виділили кошти з обласного бюджету.
Фінансування затвердили під час засідання чергової шістнадцятої сесії Волинської обласної ради сьомого скликання 23 листопада.
Близько 126 тисяч гривень виділила обласна рада на проектно-кошторисну документацію «Реставрація, пристосування та музеєфікація памʼятки археології «Городище - Вали ІХ-ХІІІ ст.»
Це фінансування депутати обласної ради ухвалили під час розподілу коштів від перевиконання бюджету за 11 місяців цього року.
Експерти проаналізували, що вали збереглися на 75%. До слова, заплановано три стадії реконструкції пам’ятки «Городище-Вали».
Згідно з інформацією від інтернет-видання Хроніки Любарта, на першій стадії запланована реконструкція приміщення громадської споруди (колишнього приміщення в’язниці) під музейно-адміністративний заклад ДІКЗ «Стародавній Володимир», перекладання інженерних мереж та реконструкція пам’ятника жертвам тоталітарних режимів.
На другій стадії мають реставрувати самі земляні вали, які, до речі, лише в одному місці, а це при вході, не мають підтвердження автентичності. Саме у цьому місці заплановано зробити конструкції в’їзної вежі.
Цікавою є третя стадія, де має бути зроблена в’їзна вежа з елементами дерев’яних стін та фортець, а також підняття вище рівня ґрунту залишків стін та фундаментів кам’яного замку їх консервація та музеєфікація.
Головним архітектором проекту став директор ТОВ «НПК «Місто України» Володимир Заболотний, а роботу з реставрації пам’ятки курує краєзнавець Сергій Годлевський.
Заплановано реконструкцію пам’ятки археології національного значення «Городище-Вали» у Володимирі-Волинському.  Експерти проаналізували, що вали збереглися на 75%. До слова, заплановано три стадії реконструкції пам’ятки «Городище-Вали». На першій стадії запланована реконструкція приміщення громадської споруди (колишнього приміщення в’язниці) під музейно-адміністративний заклад ДІКЗ «Стародавній Володимир», перекладання інженерних мереж та реконструкція пам’ятника жертвам тоталітарних режимів.
На другій стадії мають реставрувати самі земляні вали, які, до речі, лише в одному місці, а це при вході, не мають підтвердження автентичності. Саме у цьому місці заплановано зробити конструкції в’їзної вежі.
 
ІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Хроніки Ладомерії» | Друк |
Новини - Нове

30 листопада 2017 року розпочинається ІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція «Хроніки Ладомерії», присвячена 1025-ій річниці заснування єпископської кафедри у Володимирі.

 Початок об 11.00 год. в приміщенні культурно мистецького центру по вул. Князя Василька, 4.

Пропонуємо програму конференції.


Завантажити Завантажити
 
У 2018 Володимир-Волинський святкуватиме 1030-річчя | Друк |
Новини - Нове
У Володимирі-Волинському вже розпочинають підготовку до відзначення 1030-річчя міста. Про це на щотижневій оперативній нараді розповів міський голова Петро Саганюк, інформує Район. Володимир-Волинський.
«2018 рік - ювілейний для нашого міста, у липні Володимир відзначатиме 1030 років з дня свого заснування, - зазначив очільник міста. - До літа наступного року ще далеко, проте вже тепер слід думати над програмою відзначення цієї дати. Відповідним відділам та управлінням міськвиконкому слід активізуватися у плані підготовки до цієї дати».
До підготовки святкування заплановано залучити активних мешканців міста та різні громадські інституції.
Легенди кажуть, що ще до першої згадки про Володимир у літописі Нестора-літописця 988 року про місто на березі річки Луга згадував угорський хроніст Анонім. У своїй хроніці 884 року він описував місто Ладомир (з древньоруської «річка», тобто «місто біля річки» – автор), пише БУГ.
Одну з гіпотез виникнення міста висловив також академік Ярослав Ісаєвич. Він вважав, що засновниками Володимира могли стати жителі Зимнівського городища – племена дулібів.
Після зруйнування його аварами в середині VII століття дуліби покинули городище і переселились на те місце, де пізніше виник Володимир.
Земля Володимирщини – це суцільний пласт культурних нашарувань. У родючих заплавах річок Луга та Смоч мешкали древні племена дулібів, бужан, волинян. Віднайдено на території Володимира предмети побуту трипільської культури і навіть бивні мамонтів. Ще й досі володимирчани можуть відкопувати на своїх городах різноманітні древні релікти у вигляді монет чи знарядь праці наших пращурів.
Володимир-Волинський по праву носить титул найстаровиннішого міста Волині, бо був столицею з 988 по 1336 рік, а отже політичним, адміністративним та торгівельним осередком Галицько-Волинського князівства. Неодноразово знищений набігами татаро-монгольської орди та природними катаклізмами, Володимир щоразу відроджувався із попелу.
За місцевими переказами, у період найбільшого підйому Володимира, а саме у XIII столітті, місто займало значно більшу територію, ніж у теперішній час. В краєзнавчій літературі трапляється інформація, що навіть Зимне, віддалене від Володимира майже на 5 кілометрів, у XII-XIII століттях було його складовою.
Форпост західних кордонів князівства завжди був ласим шматком для завойовників. По закінченню княжого періоду, коли Володимир переходив від одного нащадка князя до іншого, Володимирщина декілька разів відходила до складу Литви та Польщі.
Володимир першим серед українських міст отримав Магдебурзьке право, також в місті було відкрито першу на Волині аптеку. Процвітала торгівля ювелірними прикрасами, зброєю.
В кінці XVIII століття Володимир опиняється у складі Російської імперії та отримує до своєї назви «Волинський».
Різні часи та різні культури наклали свій відбиток на архітектуру міста. Особливою відзнакою Володимира-Волинського є наявність великої кількості споруд сакрального зодчества – церков, монастирів, каплиць. На жаль, це далеко не всі культові споруди, які дійшли до нашого часу. У княжий період в місті налічувалось 20 церков та 7 монастирів.
У Володимирі-Волинському вже розпочинають підготовку до відзначення 1030-річчя міста. Про це на щотижневій оперативній нараді розповів міський голова Петро Саганюк, інформує Район. Володимир-Волинський.
До підготовки святкування заплановано залучити активних мешканців міста та різні громадські інституції.
Легенди кажуть, що ще до першої згадки про Володимир у літописі Нестора-літописця 988 року про місто на березі річки Луга згадував угорський хроніст Анонім. У своїй хроніці 884 року він описував місто Ладомир (з древньоруської «річка», тобто «місто біля річки». 
Одну з гіпотез виникнення міста висловив також академік Ярослав Ісаєвич. Він вважав, що засновниками Володимира могли стати жителі Зимнівського городища – племена дулібів.
Після зруйнування його аварами в середині VII століття дуліби покинули городище і переселились на те місце, де пізніше виник Володимир.
 
Шишко І. Корені життя | Друк |
Новини - Нові книги Історичної Волині
  Збірка історико-краєзнавчих статей, досліджень, розробок, нарисів, поезій відомого на Рівненщині краєзнавця,  педагога-історика, керівника народного музею с. Липки Гощанського району Рівненскьої області Івана Шишка  веде свого читача захоплюючими дорогами давнини і сьогодення, розкриває невідомі сторіник з історії побуту,  землеробства, освіти, релігії, родинних династій. 
  Особливо велику дослідницьку роботу Іван Шишко проводив з фіксації і збереження фольклорно-  етнографічних першоджерел. він записував пісні, цікаві розповіді старожилів, легенди, перекази, обрядові  звичаї, збирав вироби народних умільців, старовинні речі побутового вжитку, як історик вивчав архівні  документи, праці вітчизняних і зарубіжних науковців щодо розвитку й історії Рівненського краю. 
 Для дослідників історичної Волині цікаві статті, вміщені у збірнику: "Хмельницький і Рівненщина" (с. 27 - 32);  "Були колись хутори" [минуле с. Липки, хутори Забара і Рудка] (с. 32 - 37); "Через терни до Голгофи"  [Липківське відділення "Просвіти"] (с. 38 - 40); "Хотинська історія" [про хутори с. Хотин - Пташина, Голинь,  Граничний] (с. 40 - 45); "Через роки, через відстані..." [Про Ігоря Кириловича Свєшнікова] (с. 46 - 49); "Видатні  люди на полі Берестецької битви" [М. І. Костомаров, Т. Г. Шевченко, Д. І. Дорошенко, Б. Хмельницький, М.  Левицький] (с. 49 -  53); "постав семикупольний храм" [святе джерельце, Липківський скит, Липківський  монастир] (с. 53-57); "Протистояння" [розвиток початкової освіти в Липках] (с. 57-60).
Шишко І. Корені життя : збірка статей, досліджень, розробок, нарисів, поезій (1993 - 2003 роки) / І. Шишко ; упоряд. Г. Сербін ; відп. за вип. Т. Власюк. - Рівне : Волинські обереги, 2003. - 80 с. 
 
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>

Сторінка 2 з 611