Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження

18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині

Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.

Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».

Література

Каран Д. Б. Листи К. В. Харламповича до М. С. Грушевського / Д. Б. Каран // Київська старовина. – 2001. – № 6. – C. 122–144.

Морозов О. С. Справа академіка Костянтина Харламповича : до 130-річчя від дня народження історика / О. С. Морозов // Греки в Ніжині : зб. ст. та матеріалів. Вип. 2. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2001. – С. 82–134. – (Серія «Ніжинська старовина»)

Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.

Новини

Історія освіти оживає на Волині: у Радивилові створюють інтерактивну експозицію в етнопарку «Ладомирія»

У Радивилові триває реалізація важливого культурно-освітнього проєкту – створення експозиції «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях».

Ідея проєкту полягає в тому, щоб показати історію освіти на Волині «через людське життя» – побут вчителя, вигляд шкільного класу, процес створення книги. В експозиції відвідувачі зможуть побачити:

*  автентичний шкільний клас XIX століття;

*  кімнату вчителя з предметами епохи;

*  скрипторій із письмовими бюро, чорнилом, пером і пергаментом – як у середньовічних монастирях.

Локація знаходитиметься в етнопарку «Ладомирія» і є не лише туристичною принадою, а й новим потужним ресурсом для навчання й популяризації історії рідного краю. Це перша в Україні подібна локація, яка об’єднає локальну історію освіти з європейськими просвітницькими традиціями. Експозиція стане взірцевою освітньою платформою, на базі якої школи області зможуть проводити виїзні уроки – відповідно до затвердженого МОН курсу «Культурно-історичні традиції української повсякденності».

Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.

Джерела:

Етнопарку «Ладомирія»

Етнопарку «Ладомирія»

Нові книги

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.

Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.

Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.

Для широкого кола читачів.

Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Новини

У селі Пересопниця Рівненської області археологи виявили середньовічні поховання

Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.

Пересопниця є місцем з багатою історією:

 *  «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
 *  монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
 *  давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:

*  19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
*  стилос: інструмент для письма;
*  намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
*  кераміка: фрагменти давнього посуду;
*  ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Район.in.ua

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-07-15 15:55:23

Панишко С. Д. Городища «motte and bailey» як перші лицарські двори Волині

Панишко С. Д. Городища «motte and bailey» як перші лицарські двори Волині / С. Д. Панишко // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. – Вип. 16. – С. 205–215.

Анотація: В статті йде мова про городища Волині, які за зовнішніми морфологічними ознаками відповідають європейським укріпленням типу “motte and bailey” раннього періоду їхнього існування. Серед численних пам’яток регіону, як нерухомих, так і мобільних, саме ці городища, виходячи з їхньої доброї вивченості у Європі та однозначній інтерпретації там як лицарських замків, найкраще ілюструють можливість появи класичного лицарства на землях Волині. Такі двори були попередниками, а у низці випадків і співіснували з відомими волинськими мурованими замками.

Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського