Новини
Науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток археології на Волині»: присвячена 875-річчю від першої літописної згадки Пересопниці
КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» РОР запрошує науковців, краєзнавців до участі в науково-практичній конференції «Нові дослідження пам’яток археології на Волині», яка відбудеться у листопаді 2024 року. Конференція присвячується 875-річчю від першої літописної згадки Пересопниці.
До уваги приймаються дослідження за наступними напрямками:
- літописні міста Волині;
- Волинь у сучасних археологічних дослідженнях;
- дослідження пам’яток археології Волині та України;
- фондові колекції;
- історична реконструкція пам’яток археології.
За результатами конференції планується видання збірника. Для публікації матеріалів доповіді необхідно надати електронну версію або надіслати її на e-mail до 1 вересня 2024 р. тільки на цю адресу: peresop.museum@gmail.com.
Вимоги до оформлення матеріалів:
- доповідь виконана в текстовому редакторі Word з розширенням *.doc; шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1, поля 2,0 см з усіх боків, абзацний відступ – 0,5 см обсягом до 12 сторінок (0,5 друкованого аркуша). На першій сторінці у правому верхньому кутку – ім’я, прізвище автора (шрифт жирний), у дужках (назва міста), посада, вчене звання. Назву статті друкувати по центру звичайними літерами (шрифт жирний);
- обов’язково анотація (до 800 знаків) та ключові слова українською та англійською мовами;
- літературу і джерела слід наводити у квадратних дужках з їх наскрізною нумерацією після тексту статті (напр.: [3, с. 25], де перша цифра – номер джерела в списку; друга – сторінка.
Література оформлюється наступним чином:
Для книги: Прізвище І. П. Назва книги. – Місце: Видавництво, рік. – 100 с.
Для статті: Прізвище І. П. Назва статті // Назва видання (журналу, газети): журнал (газета). – Рік. – Т. 1, № 1. – С. 1–10.
- таблиці та малюнки подаються окремим файлом. Кожна на тому ж або окремому носії; розширення не менше 300 dpi, у форматі .jpeg або .tiff. Не допускаються схеми та малюнки у вигляді малюнків MS Word. Підписи до рисунків окремим файлом Word з розширенням .doc; шрифт Times New Roman;
Оргкомітет залишає за собою право відхиляти статті, що не відповідають вимогам та тематиці конференції.
Телефон для довідок: (067) 555-02-37
e-mail:peresop.museum@gmail.com
Джерело: КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради
Новини
Виставка «Почаївські стародруки з колекції РОКМ»
У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація виставки «Почаївські стародруки з колекції РОКМ», приурочена Дню пам’яток історії та культури та 290-ї річниці з дня виходу «Служебника» (1734) – першої книги, яка була надрукована у почаївській друкарні.
Олександр Булига, директор Рівненського обласного краєзнавчого музею, привітав гостей заходу, зазначивши, яка величезна робота була проведена працівниками сектору по оцифруванню колекції музейних стародруків.
Ольга Морозова, завідувачка сектору впровадження цифрових технологій РОКМ відмітила, що виставка стала певним підсумком музейного проєкту з оцифрування «Українські стародруки з фондів РОКМ». Науковиця підкреслила, що колекція стародрукованих книг Рівненського обласного краєзнавчого музею почала формуватися з 1972 року. Із усього зібрання, яке містить на сьогодні близько 120 книг з львівської, київської та почаївської друкарень, на виставці представлено близько 30 почаївських стародруків.
Віктор Луц, старший науковий співробітник сектору мистецтв музею говорив про українські стародруки почаївської друкарні, які вирізнялися використанням живої української мови, прекрасними шрифтами та ошатним мистецьким оформленням. Науковець звернув увагу гостей на перші видання «Служебник» (1734, 1735 рр), «Апостол» (1759 р.), «Євангелія» (1759, 1771, 1780 рр.) тощо.
Василь Ільчишин, директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника відмітив, що виставка дуже дотична до роботи їхнього музею і висловив впевненість у подальшій плідній співпраці по дослідженню стародруків.
Ознайомитися з діючою виставкою «Почаївські стародруки з колекції РОКМ» можна в приміщенні Рівненського обласного краєзнавчого музею.
Нові книги
Чеські села-мученики на Волині: Чеський Малин і Михна-Сергіївка
Чеські села-мученики на Волині: Чеський Малин і Михна-Сергіївка / пер. з чес. В. Шляхового. – Рівне, 2023. – 163 с.
Анотація: Автором здійснено переклад трьох чеських видань, а саме праці Йозефа Алоїза Мартіновського «Хроніка Чеського Малина» (1945), Йозефа Ржепіка «Йозіфек з Чеського Малина або дитинство закінчилось 13.07.1943» (2017) та Франтішека Мазанека «Михна-Сергіївка» (2002). В першому виданні описана історія заснування села Малин, заселення села чеськими переселенцями після скасуванням кріпосного права (1861), життя чехів-переселенців у роки Першої світової війни та трагічні події Другої світової війни. Наступне видання присвячене чеським меншинам, які переселилися на територію Волині, заснувавши поселення Чеський Малин (нині село Малин Рівненська обл.). Подані спогади проживання Йозефа Ржепіка в період Першої світової війни та Другої світової війни, а також повернення його до Чехії в 1947 році. Завершальним є видання про історію та життєві долі окремих людей села Михна-Сергіївка (нині село Сергіївка Рівненська обл.). Описані трагічні події, які спіткали мешканців села Михна-Сергіївка в період Другої світової війни. Видання буде корисним, як уродженцям села так і науковцям, краєзнавцям, історикам та всім хто цікавиться історією рідного краю.
Ознайомитися з виданням «Чеські села-мученики на Волині: Чеський Малин і Михна-Сергіївка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
Новини
Публічна лекція «Культурна спадщина Рівненщини»
18 квітня о 13.00 у «Світлиці» Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція «Культурна спадщина Рівненщини». Спікер заходу – заслужений працівник культури, доцент Юзеф Мойсейович Нікольченко.
На території Рівненщини знаходиться велика кількість пам’яток архітектури як національного, так і місцевого значення. Будемо говорити про замки: Острозький, Корецький, Чарторийський, Дубенський, Новомалинський; палац Стецьких, Дерманський монастир-фортеця та інші.
Запрошуємо усіх охочих!
Адреса:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
4-й поверх, Світлиця
Нові надходження
2024-04-18 15:36:49
Яцечко-Блаженко Т. В. Місце етнічних меншин у формуванні міста Кременця (ХV – 60-ті роки ХVІ ст.)
Яцечко-Блаженко Т. В. Місце етнічних меншин у формуванні міста Кременця (ХV – 60-ті роки ХVІ ст.) / Т. В. Яцечко-Блаженко // Старий Луцьк : наук.-інф. зб. – 2011. – Вип. 7. – С. 243–248.
Анотація: Важливим питанням при вивченні будь-якого міста є його етнічна структура, адже саме вона може пояснити особливості та історії побудови існування певних архітектурних об’єктів. Саме тому при характеристиці топографії міста Кременця ХV – середини ХVІ ст. цінними є дані про іноетнічні елементи на території міста та їх вплив на його розвиток. Така специфіка в населенні міста на той час була характерна не лише для міста Кременця, а й для багатьох інших найбільших міст сучасної Великої Волині.
Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки
2024-04-16 16:07:04
Яцечко-Блаженко Т. В. Особливості сакрального будівництва Кременця в XVII–XVIII століттях
Яцечко-Блаженко Т. В. Особливості сакрального будівництва Кременця в XVII–XVIII століттях / Т. В. Яцечко-Блаженко // Берестецька битва – відгомін боротьби за віру Христову : зб. тез науково-практичної конференції, присвяченої 1025-їй річниці Хрещення Русі, 365-ій річниці початку Визвольної війни 1648–1657 рр., 362-їй річниці Берестецької битви, 6 лип. 2013 р м. Рівне. – Рівне, 2013. – С. 289–296.
Анотація: У статті йдеться про сакральну архітектуру м. Кременця Тернопільської області. Значна увага приділяється Богоявленському монастирю, храмовим комплексам періоду XVIІ–XVIІІ ст.
Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки
2024-04-16 15:32:36
Яцечко-Блаженко Т. В. Топоніми і гідроніми міста Кременця як історичне джерело
Яцечко-Блаженко Т. В. Топоніми і гідроніми міста Кременця як історичне джерело / Т. В. Яцечко-Блаженко // Черноморские чтения : матер. I Всеукр. исторической науч.-практ. конф., посв. 100-летию со дня рождения С. А. Секиринского и О. И. Домбровского, г. Симферополь, 14–15 марта 2014 г. / Таврический нац. ун-т им. В. И. Вернадского. – Симферополь : Антиква, 2014. – С. 130–132.
Анотація: В статті подається історія появ та аналіз назв гір, річок м. Кременця Тернопільської області.
Джерело: Волинський національний університет імені Лесі Українки
2024-04-16 15:24:45
Шевчук А. Поміщицькі господарства Волинської губернії після Селянської реформи 1861 р.
Шевчук А. Поміщицькі господарства Волинської губернії після Селянської реформи 1861 р. / А. Шевчук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : наук. зб. – 2008. – № 1. – С. 167–171.
Анотація: У статті стверджується, що через політику царської адміністрації, більшість польських поміщицьких господарств у другій половині XIX століття переживали кризу. Акцентується увага на тому, що у регіоні використовувалася незначна кількість сільськогосподарських агрегатів і цим визначається помилковість ленінського твердження про переважання капіталістичних відносин у поміщицьких господарствах в 80-х роках ХІХ століття.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
