Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Спиртоочисні склади, кін. XIX ст. вул. 1 Травня, 38 м. Житомир
Пам'ятки. Житомир
Спиртоочисні склади, кін. XIX ст...




Кожушко Н. З історії Рівненської чоловічої гімназії (училища) | Друк |
Читальний зал - Освіта та наукове життя краю

Наталія Кожушко

З історії Рівненської чоловічої гімназії (училища). Директори гімназії (училища)

На початку XIX ст. у царській Росії було створено Міністерство Народної Освіти, якому підпорядковувались новостворені учбові округи та гімназії. На чолі гімназії стояв директор, який повинен був знати науки, бути діяльним та благонадійним. Йому відводилася роль спостерігача як за учнями, так і за вчителями. В обов'язки директора входило контролювати всі напрямки діяльності учбового закладу: засідання Педагогічної Ради; нагляд за учбовим процесом, тобто відвідування і прослуховування уроків і присутність на іспитах, контроль за учнівською поведінкою; фінансування та витрати; приділення уваги стану приміщень і своєчасне проведення будівельних та ремонтних робіт; звітування про стан діяльності навчального закладу перед Попечителем Учбового Округу [1].

На протязі 83-річного існування Рівненської чоловічої гімназії (училища), нею послідовно керувало 19 директорів.

Першим директором гімназії для хлопчиків, що відкрилась спочатку в Луцьку в грудні 1832 p., був Іван Григорович Кулжинський, призначений на цю посаду 7 жовтня 1832 р.

У 1834 р., у зв'язку з незручністю гімназійних приміщень, учбовий заклад, як вважалося, тимчасово було переведено до Клевані, а в 1839 р. — до Рівного, у спеціально збудоване для нього приміщення. Тобто, саме під час директорства І. Г. Кулжинського, гімназія змінювала своє місцезнаходження.

Народився І. Г. Кулжинський у 1800 р. У серпні 1823 p., із вченою ступінню дійсного студента, призначений вчителем латинської мови в Чернігівське Повітове Духовне училище. З серпня 1825 р. викладав латинську мову в Гімназії Вищих наук (ліцей кн. Безбородька) та Харківському інституті шляхетних дівчат.

7 жовтня 1832 р. Кулжинського призначено виконувати обов'язки директора Луцької чоловічої гімназії. Остаточно його затвердили на цій посаді в грудні цього ж року [2].

На посаді директора Луцької, потім Клеванської гімназії він був до 15 липня 1839 p., тобто 8 років. Подальша доля не відома.

Фовицький Гаврило Михайлович в архівних документах записаний як директор спочатку Клеванської, а потім Рівненської гімназії. Народився в 1789 р. у родині священика Орловської губернії. Після закінчення Санкт-Петербурзької Духовної Олександрівської Академії отримав ступінь дійсного студента [3]. У1827 р. за бездоганну працю нагороджений орденом Св. Володимира IV ст., а у 1836 р. — орденом Св. Станіслава II ст. [4].

Працював директором гімназії з 15 липня 1839 р. по 12 вересня 1841 р. [5].

За розпорядженням Попечителя Київського Учбового Округу від 12 вересня 1841 p., виконуючим обов'язки директора Рівненської гімназії був призначений Петро Осипович Аврамов [6]. У "Формулярному списку чиновників та викладачів гімназії" записано, що походив він з обер-офіцерських дітей. Свій трудовий шлях починав з посади вчителя математики в Клеванській гімназії. Затверджений на посаді директора гімназії 20 січня 1843 р. [7]. У серпні 1848 р. П. О. Аврамова було призначено директором училищ Волинської губернії [8].

На сторінках справ Рівненської гімназії можна знайти прізвище та біографічні дані наступного директора Рівненської гімназії — Гуго Ернестовича Траутфеттера. Народився в 1812 р. у дворянській родині. Освіту здобув у Дерптському університеті. У 1835-45 pp. працював кімнатним наглядачем та вчителем у Віленському Дворянському інституті та Туккумському повітовому училищі. 6 лютого 1845 р. був призначений інспектором Київської 2-ї гімназії. Деякий час виконував обов'язки директора училищ Київської губернії [9].

12 серпня 1848 р., за розпорядженням Міністра Освіти, Г. Е. Траутфеттера було призначено директором Рівненської гімназії. Крім директорських обов'язків, він вів уроки російської словесності. За якість викладання предмету в листопаді 1850 р. отримав нагороду [10]. На цій посаді був до вересня 1853 р. У Циркулярах Попечителя Київського Учбового Округу за 1856 р. він фігурує вже як директор Подільських губернських училищ, нагороджений орденом Св. Станіслава II ст. [11].

Росковшенко Іван Васильович — директор Рівненської гімназії у 1853-55 pp. Походив із дворян Лебединського повіту Харківської губернії, мав землю та 14 душ селян. Після закінчення в 1829 р. Харківського університету отримав звання дійсного студента, але початок його трудової діяльності був далеким від освітніх закладів. 1 січня 1829 р. був прийнятий на посаду канцелярського чиновника Департаменту Міністерства Юстиції. З липня 1832 р. по вересень 1839 р. послідовно працює: Губернським Секретарем, помічником столоначальника Комісаріатського Департаменту Військового відомства, помічником Правителя Канцелярії Господарчого Комітету при Святішому Синоді та в редакції "Журналу Міністерства Народної Освіти".

У вересні 1839 р. Росковшенко, за особистим бажанням, був переведений на посаду інспектора Тифліської гімназії, а в 1840-1848 pp. працював директором Закавказьких училищ [12]. У червні 1848 р. він призначений директором училищ Подільської губернії, а 1 вересня 1853 р. переведений на посаду директора Рівненської гімназії, яку обіймав до 28 серпня 1855р. [13].

Туманов Олександр Дмитрович очолював Рівненську гімназію з 1855 по 1860 pp. Народився в 1816 р. в обер-офіцерській родині в Калузькій губернії. По закінченні у 1834 р. Київ­ської гімназії, поступив на службу до Київської Карної Палати [14].

З жовтня 1835 р., звільнившись з попереднього місця роботи, працював вчителем російської мови в Кам'янець-Подільській гімназії, Межибожському Повітовому Дворянському училищі. Викладав російську мову, іс­торію, географію та, деякий час, французьку мову. У 1842-48 pp. працював старшим вчителем російської мови в Кам'янець-Подільській Губернській гімназії, звідки був переведений на посаду інспектора Рівненської гімназії [15]. 28 серпня 1855 р. О. Д. Туманова було затверджено на посаді директора гімназії [16]. Згідно з наказом Попечителя Київського Учбового Округу від 6 липня 1860 р. його було відправлено на пенсію [17].

Автоном Григорович Теодорович, Народився у 1819 р. на Волині в родині священика. Після закінчення в 1839 р. Волинської Духовної Семінарії працював у Кременецькому Приходському училищі, у 1840-43 pp. — в Дерманському училищі [18]. У жовтні вступив на філософський факультет Київського університету, по закінченні якого отримав ступінь кандидата. З 1847 по 1858 pp. викладав російську мову в Чорноострівському Повітовому Дворянському училищі, Немирівській гімназії, одночасно виконуючи обов'язки секретаря Педагогічної Ради та члена Немирівської Єврейської Училищної Комісії. З грудня 1858 р. А. Г. Теодорович призначений на посаду інспектора Новгород-Сіверської гімназії. Через рік, за розпорядженням Попечителя Київського Учбового Округу, затверджений інспектором Житомирської гімназії, тимчасово виконував обов'язки директора училищ Волинської губернії.

4 січня 1861 р. Теодоровича було призначено, а 9 березня 1862 р. затверджено на посаді директора Рівненської гімназії. Але працював він у Рівному недовго. 31 грудня 1863 p., За наказом Міністерства Народної Освіти, його було призначено директором училищ Подільської губернії [19].

Герасименко Георгій Гнатович. Народився 4 лютого 1819 р. у м. Сенчи Полтавської губернії в обер-офіцерській родині [20]. У 1831-1836 pp. служив рядовим, потім унтер-офіцером у Подільському піхотному полку. Закінчив у 1841 р. філософський факультет Київського університету з золотою медаллю та ступінню кандидата [21]. На протязі 1841-1863 pp. працював: старшим вчителем математики в Немирівській гімназії, інспектором Волинської гімназії, інспектором Чернігівської гімназії, управляючим Дирекцією училищ Кам'янець-Подільської губернії [22].

31 грудня 1863 р. Герасименко Г. Г. був затверджений директором Рівненської гімназії [23]. У серпні 1866 р. закінчився 25-річний термін служби, і він подав заяву про вихід на пенсію, але за наказом Міністра Народної Освіти залишений на цій посаді ще на п'ять років, з виплатою пенсії в розмірі повного окладу (800 крб. сріблом на рік) додатково до директорського жалування. 29 квітня 1867 р. Герасименко Г. Г. помер від апоплектичного удару. Похований у Рівному [24].

Кривоносое Олександр Олексійович на посаді директора Рівненської гімназії працював з 1867 по 1870 pp. Народився в 1833 р. Після закінчення в 1855 р. Київського університету отримав ступінь кандидата. До призначення директором у Рівненську гімназію працював молодшим вчителем математики та фізики в Чернігівській гімназії, старшим вчителем — в Кам'янець-Подільській гімназії і Першій Київській гімназії, інспектором Полтавської гімназії [25].

З червня 1867 р. був призначений виконувати обов'язки директора Рівненської гімназії, у листопаді затверджений на посаді [26]. Під прізвищем Долгоногова виведений в "Історії мого сучасника" відомим письменником В. Короленко, який з 1866 по 1871 pp. в ній навчався.

У липні 1870 р. Кривоносова О. О. було призначено директором училищ Володимирської губернії, а на його місце затверджено Якова Степановича Сущевського.

Народився він у 1822 р. на Волині. Походив з дворян. В Овруцькому повіті Волинської губернії мав 2500 дес. землі та 76 душ селян чоловічої статі [27]. Після закінчення в 1845 р. філософського факультету Київського університету отримав ступінь кандидата. З 1845 до 1870 року працював вчителем паралельних класів у Чернігівській гімназії, старшим вчителем математики у Вінницькій гімназії, молодшим вчителем математики в Житомирському Раввінському училищі, чиновником для особливих доручень при Канцелярії Київського, Подільського і Волинського Генерал-Губернатора, радником Питного Відділення Київської Казенної Палати, директором Київського Губернського Попечительного Комітету по тюрмах. Розпорядженням від 14 січня 1864 р., за особистим бажанням, Сущевського було направлено інспектором у Рівненську гімназію. На цій посаді він пропрацював сім років. У творі "Історія мого сучасника" В. Короленко описав його під іменем Степана Яковича Рущевича. Наказом Інспектора Київського Учбового Округу від 7 жовтня 1870 р. Сущевський був затверджений на посаді директора Рівненської гімназії [28]. При ньому гімназія була реорганізована в реальне училище. У травні 1879 р. його переведено директором народних училищ Чернігівської губернії.

Дзюблевський-Дзюбенко Іван Федорович народився 5 січня 1842 р. в офіцерській родині. У Полтавській губернії мав більше 100 дес. землі. Після закінчення в 1865 р. фізико-математичного факультету Київського університету отримав ступінь кандидата. Працював вчителем математики в Білоцерківській, Немирівській гімназіях. Був інспектором Немирівської гімназії, звідки, за наказом Міністра Народної Освіти від 5 травня 1879 p., призначений директором Рівненського училища [29]. У 1881-82 pp. у Петербурзі брав участь у роботі Комісії по перегляду статуту та програм реальних училищ. У Рівному був обраний Почесним Мировим суддею Рівненського округу [30].

31 грудня 1885 р. на посаді директора училища працював Павлов Михайло Михайлович [31] Гольдерекер Олександр Якович очолював Рівненське реальне училище в 1887-1890 pp. [32]. До цього, з 1881 р. був інспектором училища [33].

Радкевич Ілля Гаврилович народився 17 липня 1836 р. в обер-офіцерській родині. Закінчив у 1857 р. фізико-математичний факультет Київського університету з ступінню кандидата. Працював вчителем математики та фізики в Новгород-Сіверській, Київській Першій та Київській жіночій гімназіях. У червні 1875 р. призначений директором Новозибківського реального училища, а 31 грудня 1890 р. — на таку ж посаду до Рівного. У 1900 р. відкрилась Рівненська жіноча гімназія, і директор училища був призначений одночасно очолити також цей навчальний заклад міста [34].

Дяченко Андрій Микитович був директором реального училища з 26 (27) серпня 1903 р. по 1909 р. [35]. Інших даних поки що не виявлено.

Прізвище Анатолія Антоновича Анципо-Чикунського добре відоме дослідникам історії гімназії. На різних посадах він пропрацював в училищі 23 роки. У 1888 р. переведений до Рівного з Вінницького реального училища. Викладав історію та географію. У1889-90 pp. виконував обов'язки інспектора [36]. Був скарбничим Товариства допомоги нужденним учням Рівненського реального училища, займався дослідженням історії навчального закладу. У Рівненському обласному архіві зберігаються "Краткая историческая записка о Ровенском реальном училище", доведена до 1893 р. та "Опись зданий и строєний, принадлежащих Ровенскому реальному училищу", датована 1 лютим 1911 p., складені Анципо-Чи-кунським [37]. У 1899 р. у Києві була надрукована "Историческая записка о Ровенском реальном училище. 1832-1889 г.", автор якої — А. А. Анципо-Чикунський. Один примірник видання зберігається у фондах Рівненського обласного краєзнавчого муьею.

На посаді директора училища Анципо-Чикунський перебував з 11 квітня 1909 р. по 14 лютого 1911 p., потім був переведений на таку ж посаду в Кам'янець-Подільську гімназію.

Бєлєнький Костянтин Степанович народився 13 травня 1856 р. ус. Недогарки Полтавської губернії. Навчався в Полтавській Духовній семінарії. Закінчив у 1882 р. фізико-математичний факультет Новоросійського університету, отримав ступінь кандидата. Викладав математику в Житомирському єврейському вчительному інституті, Житомирських чоловічій та жіночій гімназіях, Києво-Печерській гімназії. Займав посаду інспектора Білоцерківської гімназії, директора Кам'янець-Подільської гімназії. Директором Рівненського училища був з 14 лютого 1911 р. до 1920 р. [38].

Соколов Сергій Іванович, народився 14 травня 1877 р. у м. Вязьма Смоленської губернії. Закінчив 6 класів Смоленської Духовної семінарії та чотири курси Київської Духовної академії, отримав ступінь кандидата богослов'я та свідоцтво на звання вчителя. Викладав історію, російську мову, словесність, педагогіку у Вінницьких реальному училищі та жіночій гімназії, Закон Божий — у Смоленському Єпархіальному жіночому училищі. З 1908 р. працював у Рівненському училищі вчителем російської мови (1908-1919 pp.), інспектором (1919-1920 pp.), директором (1920-1921РР.) [39].

Апощанський Сергій І. — останній директор Рівненського реального училища. Народився у 1879 р. у м. Короча Курської губернії. Закінчив міську гімназію та фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету. З 1903 р. працював вчителем фізики та математики. Займав посаду директора Рівненського училища в 1921—1922 pp., до його закриття [40].

19 постатей, 19 коротких біографій осіб, які в різні роки очолювали колектив першого навчального закладу нашого міста, турбувалися станом його господарства, слідкували за якістю навчання. Вони залишили слід не тільки в історії найстарішого навчального закладу Рівного; але й в історії нашого краю.

Література та джерела:

1.      Отчет Попечителя Киевского Учебного Округа...за 1911 год. - К;, 1912. - С. 37-38.

2.      ДАРО, Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 92, Арк. 38-50,70.

3.      Там само. - Ф. 394. Оп. 1. Од. зб. 48, Арк. 7-8.

4.      Там само. - Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 96, Арк. 15-20.

5.      Там само. - Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 106, Арк. 22-32 зв.

6.      Там само. - Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 96, Арк. 22.

7.      Там само. - Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 95, Арк. 152-153.

8.      Там само. - Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 96, Арк. 40-41

9. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 93, Арк. 3-6.

10. Там само. Ф. 394. Оп. 1. Од. зб. 106, Арк. 609 зв.

11. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 10, Арк. 4.

12. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 93, Арк. 6-8.

13. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 106, Арк. 22-

14. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 95, Арк. 299.

15. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 92, Арк. 149-154.

16. Там само. Ф. 394. Оп. 1 Од. зб. 125, Арк. 11-12.

17. Там само. Ф. 394. Оп. 1 Од. зб. 126, Арк. 14-16.

18. Там само. Ф. 570. Оп. 1. Од. зб. 13, Арк. 25-26, 45.

19. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, Арк. 4-9 зв.

20. Там само. Ф. 570. Оп. 1. Од. зб. 27, Арк. 6.

21. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 98, Арк. 12-13.

22. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, Арк. 81-85.

23. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 96, Арк. 67-69.

24. Там само. Ф. 570. Оп. 1. Од. зб. 27, Арк. 40.

25. там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, Арк. 172-175.

26. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 98, Арк. 137 зв.

27. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1024, Арк. 2 зв.

28. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1047, Арк. 87-91, 177-178,182-183.

29. Там само. Ф. 394. Оп. 2. Од. зб. 96. Арк. 80 зв.

30. Там само. Ф. 215, Оп. 2. Од. зб. 957, Арк. 22-29.

31. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 679, Арк. 39.

32. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 158, Арк. 4.

33. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 679, Арк. 24.

34. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1012, Арк. 7-9.

35. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1012, Арк. 70.

36. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 1049, Арк. 17, 20, 30-36.

37. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 169, Арк. 42,70.

38. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 84, Арк. 27-42.

39. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 47, Арк. 50.

40. Там само. Ф. 215. Оп. 2. Од. зб. 84, Арк. 41-42, 105.