Публічна лекція «Культурна спадщина Рівненщини»
18 квітня о 13.00 у «Світлиці» Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки відбудеться лекція «Культурна спадщина Рівненщини». Спікер заходу – заслужений працівник культури, доцент Юзеф Мойсейович Нікольченко.
На території Рівненщини знаходиться велика кількість пам’яток архітектури як національного, так і місцевого значення. Будемо говорити про замки: Острозький, Корецький, Чарторийський, Дубенський, Новомалинський; палац Стецьких, Дерманський монастир-фортеця та інші.
Запрошуємо усіх охочих!
Адреса:
м. Рівне, вул. Олександра Борисенка, 6
Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека
4-й поверх, Світлиця
Науковці Дубенщини запрошують до участі в науково-краєзнавчій конференції
Державний історико-культурний заповідник м. Дубно з нагоди 250-річчя запровадження у Дубні контрактових ярмарок проводить наукову конференцію присвячену історії торгівельних відносин і культурних зв’язків в Україні. Захід заплановано провести у вересні 2024 р. у Дубенському замку.
Передбачається розгляд наступних напрямків досліджень:
1. Розвиток торгівельних звʼязків та культурний обмін у давні часи;
2. Торгівля і культурні звʼязки у період Русі-України;
3. Розвиток торгівельних відносин в українських містах у литовсько-польську добу;
4. Торгівля та міжкультурні комунікації в українських містах у ХІХ–ХХ ст.
5. Музейні колекції, як джерела до вивчення історії торгівельних зв’язків;
6. Контрактові ярмарки у Дубні та їх історичне значення для розвитку міста;
7. Життєписи видатних особистостей, які повʼязані із контрактовими ярмарками;
8. Туристичні маршрути і популяризація історико-культурної спадщини повʼязаної із торгівлею в Україні;
9. Бізнескультура, маркетинг, фандрейзинг в умовах сучасного стану збереження історико-культурної спадщини.
Інформаційний лист знаходиться за посиланням:
Наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність»
У червні 2024 року на базі Волинського краєзнавчого музею відбудеться VІІ Всеукраїнська наукова конференція «Волинський музей: історія і сучасність», присвячена до 95-річчя Волинського краєзнавчого музею та до 75-річчя Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки.
Для обговорення пропонуються наступні теми:
- Волинський краєзнавчий музей та Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки в історії українського музейництва;
- Олена Пчілка: постать на тлі епохи і сучасності (до 175-річчя від дня народження);
- особистості в історії музейної справи на Волині;
- формування та диджиталізація Музейного фонду України;
- музеї у збереженні та інтерпретації культурної спадщини.
Заявки на участь у конференції необхідно подати до 1 червня 2024 року.
Джерело: Волинський краєзнавчий музей
8 випуск «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини»
У Волинському ліцеї імені Нестора Літописця відбулася презентація 8-го випуску «Краєзнавчих нарисів з історії Кременеччини». Усім присутнім поціновувачам історії рідного краю та друкованого слова директор Кременецького краєзнавчого музею Андрій Левчук подякував за популяризацію рідного краю та розповів про перспективи розвитку краєзнавства на Кременеччині.
У виданні подана пізнавальна інформацію про життя єврейської громади у період хвороб та епідемій, пісенний фольклор та шлюби на межі ХІХ–ХХ ст. на Кременеччині.
Один із примірників збірника автори передали до фондових колекцій Кременецького краєзнавчого музею.
Джерело: Кременецький краєзнавчий музей
Нові надходження
Шевчук А. Поміщицькі господарства Волинської губернії після Селянської реформи 1861 р.
Шевчук А. Поміщицькі господарства Волинської губернії після Селянської реформи 1861 р. / А. Шевчук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : наук. зб. – 2008. – № 1. – С. 167–171.
Анотація: У статті стверджується, що через політику царської адміністрації, викликаною боротьбою з польським впливом, більшість поміщицьких господарств у другій половині XIX століття переживали кризу. Акцентується увага на тому, що у регіоні використовувалася незначна кількість сільськогосподарських агрегатів і цим визначається помилковість ленінського твердження про переважання капіталістичних відносин у поміщицьких господарствах в 80-х роках ХІХ століття.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
Власюк І. М. Розвиток поміщицьких господарств Волинської губернії (1900–1917 рр.)
Власюк І. М. Розвиток поміщицьких господарств Волинської губернії (1900–1917 рр.) / І. М. Власюк // Сторінки історії : зб. наук. пр. – 2010. – Вип. 30. – С. 60–71.
Анотація: У статті проаналізовано розвиток поміщицьких господарств Волинській губернії на початку ХХ ст., зокрема, їх врожайність, оренда землі, а також негативний вплив на них подій 1917 року.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шевчук А. Селянські господарства Волинської губернії другої половини XIX ст.: проблеми розвитку
Шевчук А. Селянські господарства Волинської губернії другої половини XIX ст.: проблеми розвитку / А. Шевчук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : наук. зб. – 2007. – № 5. – С. 164–168.
Анотація: У статті аналізуються проблеми, з якими стикалися селяни після скасування кріпосного права у 1861 р. Показано їх спроби самостійно подолати залишки старої соціально-економічної системи.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка
Шевчук А. Клірові відомості як джерело з генеалогії населення Волинської губернії XIX – початку XX ст.: інформативне наповнення та стан збереження
Шевчук А. Клірові відомості як джерело з генеалогії населення Волинської губернії XIX – початку XX ст.: інформативне наповнення та стан збереження / А. Шевчук // Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України : наук. зб. – 2008. – № 4. – С. – 106–109.
Анотація: У статті на основі матеріалів Державного архіву Житомирської області встановлено, що клірові відомості, які складалися щорічно за кожної православної церкви дають необхідну генеалогічну інформацію всім, хто цікавиться своїми предками, які мешкали у Волинській губернії. У фондах архіву, незважаючи на втрату частини матеріалів, в більшості випадків є можливість одержати необхідні дані для складання родового дерева.
Джерело: Житомирський державний університет імені Івана Франка