

Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження
18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині
Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.
Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».
Література
Каран Д. Б. Листи К. В. Харламповича до М. С. Грушевського / Д. Б. Каран // Київська старовина. – 2001. – № 6. – C. 122–144.
Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.
Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.
Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.
Для широкого кола читачів.
Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У селі Пересопниця Рівненської області археологи виявили середньовічні поховання
Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.
Пересопниця є місцем з багатою історією:
* «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
* монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
* давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:
* 19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
* стилос: інструмент для письма;
* намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
* кераміка: фрагменти давнього посуду;
* ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:
КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Нові надходження
Панишко С. Д. Спроба реконструкції зовнішнього вигляду пізньосередньовічних укріплень «motte and bailey» на Волині за їх зовнішніми морфологічними ознаками
Панишко С. Д. Спроба реконструкції зовнішнього вигляду пізньосередньовічних укріплень «motte and bailey» на Волині за їх зовнішніми морфологічними ознаками / С. Д. Панишко // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Держава і армія. – 2014. – № 784. – С. 252–262.
Анотація: Розглянуто зовнішні морфологічні ознаки городищ у селах Фалемичі, П’ятидні, Хотин та селищі Ратно на Волині. Для цих пам’яток характерна наявність ізольованого пагорбу невеликих розмірів. Ця ознака дозволяє зарахувати їх до укріплень “motte and bailey”, які є залишками лицарських замків. Пропонується графічна реконструкція такого замку у с. Фалемичі поблизу Володимира-Волинського (Володимир).
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Панишко С. Д. Стіжкові городища Волині
Панишко С. Д. Стіжкові городища Волині / С. Д. Панишко // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – 2011. – Вип. 15. – С. 329–337.
Анотація: Вивчаючи оборонні споруди давньоруських городищ Волині, автор звертає увагу на близькість конструкції насипів дитинців давньоруського Каменя та Коршівського городища. Показує результати стаціонарних розкопок п’яти стіжкових городищ Волині: у м. Камінь-Каширському (літописний Камінь), с. Коршів Луцького району, смт Турійську (літописний Турійськ), м. Любомлі (літописний Любомль), с. Ветли Любешівського району.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Панишко С. Д. Городища «motte and bailey» як перші лицарські двори Волині
Панишко С. Д. Городища «motte and bailey» як перші лицарські двори Волині / С. Д. Панишко // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2012. – Вип. 16. – С. 205–215.
Анотація: В статті йде мова про городища Волині, які за зовнішніми морфологічними ознаками відповідають європейським укріпленням типу “motte and bailey” раннього періоду їхнього існування. Серед численних пам’яток регіону, як нерухомих, так і мобільних, саме ці городища, виходячи з їхньої доброї вивченості у Європі та однозначній інтерпретації там як лицарських замків, найкраще ілюструють можливість появи класичного лицарства на землях Волині. Такі двори були попередниками, а у низці випадків і співіснували з відомими волинськими мурованими замками.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Панишко С. Д. Найдавніші лицарські двори Волині
Панишко С. Д. Найдавніші лицарські двори Волині / С. Д. Панишко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2014. – Вип. 20 : Синьоводська битва 1362 року в контексті історії Східної Європи. – С. 209–217.
Анотація: У дослідженні йдеться про укріплення городищ Волині, які за зовнішніми ознаками відповідають раннім європейським укріпленням типу “motte and bailey”.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського