Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Георгіївська церква. 1914 р. с. Пляшева Рівненської обл.
Пам'ятки
Георгіївська церква. 1914 р. с. ...

Інше





Дем’янов В. О. Влесовиця – сакральна арійська (рахмано-волхвівська) абетка | Друк |
Читальний зал - Мови і діалекти
Питання формування древніх сакральних слов’янських текстів за допомогою особливої та унікальної абетки, яку нині прийнято називати «влесовицею», пов’язане з верствою найвищих осіб рахмано-волхвівської духовної системи, яка діяла на Землі у останні 80 тис. років. Нині назва цієї абетки,«влесовиця», не вповні вірно відтворює історичну роль, духовну суть, особливе значення древнього письма, його вагу для людства. Адже носії такої, найвищі духовні особи, рахмани та волхви, власне і були тими історично загадковими аріями, або Старотцями, Старощами, яких згадує «Велесова книга» (http://rivne-surenzh.com.ua/images/research/Vles1.jpg).
Унікальність цієї абетки заключається в головних принципах її побудови, що міцно пов’язують кожен звук та кожну букву:
- у ній кожному окремому звуку відповідає тільки одна окрема буква (знак);
- у ній кожній окремій букві (знаку) відповідає один-єдиний звук.
Такі принципи дозволили рахманам використовувати унікальну абетку для сакрального кодування священних текстів, для словотворення, для складання особливих слів-абревіатур з глибоким духовним смислом (шляхом групування перших букв застосованих слів). Слова булинаправлені на славлення Творця, Прави (закону Творця), Світлого Ірію,  душ славних предків. Мова рахманів та волхвів спонукала до постійного контакту з вищими світлими силами, славила їх. Нині ці сакральні слова-коди звучать для нас надто буденно, бо система прочитання закладеного в них глибокого духовного змісту зникла разом з її носіями.
Занесення з ворожого до Дулібії  Рось оточення у 9 ст. н.е. нової абетки у формі кирилиці, стало актом підміни головних сакральних принципів арійської «влесовиці» іншими, надто заплутанними та складними. Кирилиця здивувала слов’ян нагромадженням значної кількості букв (в окремих варіантах до 54 знаків!), що значно ускладнило письмове відтворення слов’янського звукового ряду  (http://rivne-surenzh.com.ua/images/research/Kyrylycja4.jpg). Одному звуку у ній могло відповідати декілька букв. Іноді таких було до 4-5 (!) на один звук. Наприклад, звук «о» відтворювався буквами «он, оук, ота, ом, одь», а звук «у» - буквами «ук, оук, іжиця» та іншими. Стосувалось це і інших звуків та букв. У кириличній абетці отримали місце букви без звукових відповідників у мові давніх слов’ян. Серед таких були букви «псі, йота, іжа, ето, ень» та інші. Складними були і правила застосування букв.
Та особливу роль в історичній перспективі належало зіграти штучній трансформації кириличної букви «оук» (яка читалась початково як «о») в «у». «Оук» копіював написання влесовичного «о», як овалу з двома рисками зверху. Нове прочитання його вже як «у» дозволяло авторитарним Рюриковичам трактувати назву Рось як Русь, а на цій основі відверто привласнити собі усі надбання рахмансько-волхвівської системи та держави Дулібії Рось (стаття «Рось та Русь: дві держави – два світогляди» - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/118 ).
За десятки тисячоліть свого існування арійська абетка (влесовиця) ніколи не відчувала такої сили атак на собі, які були вчинені на неї у 9-13 ст. н.е. До 9 ст. н.е. вона, не зазнавала принципових змін, легко переносила плин тисячолітьта не переживала суттєвих коригувань, як, наприклад, у часи запозичень нею нових для слов’ян звуків у 1 тис. н.е. Привнесений новопосвяченними слов’янами зі слов’янських околиць звук «ф» у ній легко відтворювався як «х-в» чи просто позначався буквами «т» чи «х» (Фракія – Тракія). Звук «ю» відтворювався написанням букв «і-у».
Проте не слід відкидати невеликі зовнішні трансформації основних влесовичних знаків, які головно породжувались способом написання текстів, застосованими до письма матеріалами, присутністю скоропису. Самих знаків вони принципово не змінювали.
Узагальнений вигляд знаків влесовиці можна побачити у таблиці «Арійська абетка (влесовиця)…» ( http://rivne-surenzh.com.ua/images/research/ArijAbetka3.jpg). Таблиця виконана ДЦ «Рівне-Суренж» у середині жовтня 2013 року та співставляє влесовичні (арійські) знаки з буквами сучасного українського алфавіту. Важливим при цьому є нове трактування окремих спірних (у багатьох дослідників) влесовичних знаків: букв «є», «е», «ой», апострофа (твердого знаку). Наше трактування таких виходить з безумовного дотримання головних принципів арійського письма.
На основі вищевикладенного, дослідники з ДЦ «Рівне-Суренж» вважають, що саме український алфавіт є прямим спадкоємцем влесовиці (арійського сакрального письма). Саме він, український алфавіт, єдиний з усіх слов’янських алфавітів зберіг головні принципи рахмано-волхвівького письма: один звук – одна буква, одна буква – один звук. Саме його знакова система найбільш точно відповідає влесовиці (це видно з вказанної таблиці) і дозволяє досить легко її читати. Саме в українській мові, до сих пір діє головний арійський принцип: як пишеться – так і говориться.
Вважаємо, що представлена арійська абетка допоможе дослідникам відновити особливе, наповнене святістю, звучання давньослов’янської мови, мови рахманів та волхвів.
Для зацікавлених історією та духовними основами рахмано-волхвівської системи рекомендуємо прочитати матеріали на сторінці «Статті» сайту «Рівне-Суренж» - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/our_articles/
+   +   +
  1. Влес книга. Дніпро, №4 – Київ, 1991.
  2. Яценко Б. «Влесова книга» - пам’ятка ІХ століття. - Київ, 1994 .
  3. Сушинський Б. «Велесова книга» предків. - Київ-Одеса, 2004.
  4. «Велесова книга». Славянские веды. Составитель - Дудко Д.М. – Москва, 2004.
  5. Лозко Г.С., Велесова книга. Волховник. - Вінниця, 2007.
  6. Повість врем’яних літ - Київ, 1990.
  7. Дем’янов В. Що було до Русі? - Рівне, 1994.
  8. Дем’янов В.О., Андрєєв О.А. Велич Дулібії Рось. Суренж (Таємниці Волинської землі) - Київ, 2006.
  9. Дем’янов В.О., Андрєєв О.А. Велич Дулібії Рось. Суренж. - Київ, 2007.
  10. Карти - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/additional/maps
Матеріал зі стрінки  - http://rivne-surenzh.com.ua/ua/research/historical
Арійська абетка (влесовиця) у порівнянні з українським алфавітом - http://rivne-surenzh.com.ua/images/research/ArijAbetka3.jpg