Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Вознесіння та Зішестя
Волинська ікона
Вознесіння та Зішестя...

Інше





Федоришин М. Про походження назви поселення «Клевань» (смт Клевань Рівненського району Рівненської області) | Друк |
Читальний зал - Мови і діалекти
Що означає назва поселення «Клевань» дослідити виявилося непросто. Значення слова «клев» або «клева» у словниках серед словянських народів немає. Про говірки якось не думалося. Навіть десь опублікував визначення «поселення, де гарно клює риба». Але справу з місця зрушив випадок. Перебуваючи у жовтні цього (2013) року у Національному музеї Гуцульщини і Покуття ім.Й.Кобринського що знаходится у місті Коломиї, працівниця цього закладу Раманна Баран під час нашої розмови сказала фразу «там така клева..». Я її зупинив і попросив дати визначення цього слова. У нас називають клевою стрімкі урвища гір, відповіла моя співрозмовниця. Ось де криється загадка! Клевань теж розташований над урвищем! А втім все по порядку.
Свою назву містечко, як стверджував відомий дослідник XIX ст. нашого краю о.Аполоній Сендульський, отримало від слова «Хлевинь» - давня назва хлівів для худоби. «З Полісся, - писав він у своїй статті - поступало сюди багато рогатої худоби і тут був пункт для обміну худоби на хліб. Для худоби були побудовані, на місцевому діалекті, «хлевини», від яких поселення й отримало назву спочатку «Хлевинь», а пізніше видозмінено в Клевань»[5: с. 630]. Ця стаття дала підставу багатьом дослідникам трактувати назву Клеваня із значенням слова «хлів». Хоча  стаття була чисто гіпотетична.
Відомий рівненський дослідник назв місцевих поселень Ярослав Пура уже наводить декілька варіантів. Відкинувши закінчення «ань» залишається клев, яке можна віднести до особливих наймень, втілених у формування ряду Клевко, Клевак, Клевець, Клевиня, кльов. Відомі на Сумщині поселення Клевань, річкові назви Клевень, Клевна. Крім того, у Карпатах є гори Клева (Кліва, Кливка), Чорна Клева [4; с. 103]. Згадкою про гору Клева у наших Карпатах Я.Пура досить близько підібрався до істини. Наведемо ж декілька прикладів у працях науковців, які дають визначення слова «клева».
Тамара Громко з Кіровоградщини стверджує, що деякі з апелятивів лексико-семантичної групи «вершина, яка не має рослинного покриву» на різних територіях вживаються з відмінними значеннями. Так, наприклад, назва «клева» у говірках Центральної України вживається із значенням «вершина підвищення вільної від рослинності» [1; с.23]. Натомість у бойківських та гуцульських говірках цей апелятив побутує з кількома протилежними значеннями: «висока гора, поросла темним смерековим лісом; безодня, глибока яруга»[2; с. 357], «заросла лісом гора» [3; с. 79], На територирії Потисся він часто вживається на позначення вершини взагалі.
Назва Клевань має кінцеве «ань», належне рідкісним формуванням типу Березань, Дорогань, Атамань, Колибань, де найрізноманітніші відтінки значень і за словами Я. Пури «почасти зміст неясний». Однак, коли взяти волино-поліські поселення Степань (поселення серед степу), Цумань (поселення серед лісової пущі), Дермань (поселення на незайманій землі, «дермі» ), то можна виявити їхнє географічне походження. Отже, навіть ці поодинокі назви поселень, дають підстави стверджувати, що кінцівка «ань»у назвах має географічне походження.
Тепер розглянемо географічне положення Клевані. – Клевань знаходиться на географічній  межі Поліської низовини та Волинської височини. Високими правобережними пагорбами річки Стубли тут бере початок Волинська височина. Отже, враховуючи вищеназвані лексико-семантичні групи визначень слова «клева», що могли побачити перші поселенці на місці сучасної Клевані:
- зарослі лісом три горби (1. "Золота гірка "-полога заселена висота за торговельним комплексом. 2. Вершина , де знаходиться церква в імя Різдва Христа .3. Вершина, де збудований кам’яний замок князями Чорторийськими).
- позначення вершини;
- урочище «безодня».
Цілком можна припустити, що маючи такі географічні визначення «зарослі лісом горби», «позначення вершини» та «безодня» ця місцина судячи із вище описаних лексико-семантичних апелятивів могла називатися «клевою». А якщо горбів було декілька, то і поширилася назва «Клевань».
Використана література:
1. Громко Т.В. Семантичні особливості народної географічної термінології Центральної України (на матеріалі Кіровоградщини) / Т.В. Громко. – Кіровоград,2000. – С. 23.
2. Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. У 2-х частинах / М.Й. Онишкевич – К: Наукова думка, 1984. – С. 357.
3. Піпаш Ю. Галас Б. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна та Росішка Рахівського району Закарпатської області). Ю. Піпаш, Б. Галас. – Ужгород,2005. – С. 79.
4. Пура Я. Край наш у назвах / Я.  Пура. – Рівне, 1994. – С. 103.
5. Сендульський А. Містечко Клевань Рівненського повіту / А. Сендульський // Волинські єпархіальні відомості. – Житомир, 1880. – С. 630.
Микола Федоришин, директор КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця», аспірант Східноєвропейського університету ім. Л. Українки