Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Ле Іван (1895-1978)
Видатні діячі
Ле Іван (1895-1978)




Хміль, Рокитнівський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки
Хміль
Рокитнівський район
Рівненська область
Село Хміль знаходиться за 30 км на північ від районного центру Рокитно. Воно відноситься до Глиннівської сільської ради. Віддаль до села Глинне 9 км, до м. Рівне по залізниці 163 км, по автотрасі 165 км.
Село Хміль має одну із назв яких не існує в Рівненській області. Назва села походить від того, що в давнину тут були зарослі дикого хмелю, який ріс навколо хутора.
Перші поселенці хутора Хміль з’явилися приблизно в 1870 році. Шукаючи нові землі для випасання худоби і посівів сільськогосподарських рослин, мешканці с. Глинне (сусіднє) робили літні табори. Ці табори розташовувались навколо території, де зараз знаходиться с. Хміль. На зиму вони поверталися на місця свого проживання. З часом на місцях тих таборів виникли хутори: Дрені, Невойти, Рахни. Чисельність їх була невеликою по п’ять дворів. Поблизу одного хутора, де зараз розкинулося село, було дуже багато дикого хмелю, тому його назвали Хмелем.
До 1915 року в цьому поселенні нараховувалось більше 20 дворів. Господарства були одноосібні. Господарі, які мали багато землі, тримали по 15 голів худоби, самі орали, сіяли, збирали. Люди мали свої жорна і мололи муку.
На той час землібули при владі Польщі. До 1939 року село вважалося хутором нарівні з іншими хуторами. Це Стоячна, Дрені, Настахи, Копища. З усіх названих хуторів найбільшим був Хміль.
У 1939 році хутір Хміль у складі Західної України був приєднаний до СРСР. У роки Великої Вітчизняної війни багато жителів хуторів брали участь у партизанському русі.
У 1959 році хутори почали розкидати і звозити до купи, так і утворилося село Хміль.
В 1960 р. був відкритий фельдшерсько-акушерський пункт. У 1964 році розпочинається будівництво восьмирічної школи. Клуб було збудовано в 1972 році.
За декілька кілометрів від села Хміль протікає мальовнича річка Ствига, яка є притокою річки Горинь. Також серед мальовничих краєвидів околиць села, розкинулися два озера: Біле і Чорне. Біле озеро знаходиться трохи ближче до села ніж Чорне. В Чорному озері вода жовтувато – іржавого кольору, цей колір швидше від того, що тут є вихід болотних руд.
У селі Хміль людей, які відомі своєю працею є не дуже багато в основному це чоловіки які служили в Афганістані, а саме: Коханевич В. С. – був нагороджений орденами; «За боєві заслуги», «Учаснику військових дій», «Воїну інтернаціоналісту» , Лесковець П. П., Скаковець М. М. і Скаковець Ф. І.
Село Хміль з кожним роком розвивається, стає більшим і сучаснішим, будуються нові будинки, утворюються нові вулиці. На даний час в селі налічується близько 1150 жителів. В культурному житті селища велику роль відіграють клуб та бібліотека, функціонують загальноосвітня  школа та ФАП. Працюють торгівельні заклади. В селі діє православна церква Святих Апостолів Петра і Павла (збудована в 2000 році) та молитовний будинок Християн віри Євангельської.
***
Історія міст і сіл Української РСР. Т. 26 т. Ровенская область. – К. : Голов. ред. Укр. рад. енцикл. АН УРСР, 1973. – С. 539.
Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини : наук.– пізнав.посіб. / В. Н. Коханевич. – Рокитне, 2005. – С. 53.
Перекази та свідчення жителів Хміль.