Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Церква св. Миколи, 1596 р. Загальний вигляд. Олевськ.
Пам'ятки
Церква св. Миколи, 1596 р. Загал...




Дубно, Рокитнівський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки
Дубно
Рокитнівський район
Рівненська область
Дубно – село, відноситься до Глиннівської сільської ради. Розташоване за 47 км. від районного центру, на північ межує з селом Познань за 10 км., на південь з селом Біловіж – 12 км, на схід – з селом Кам’яне – 9 км та на захід з селом Глинне – 8 км.
Багато років тому села, як такого, не існувало. Були різні хутори по лісах, де жили люди. Серед цих хуторів варто згадати такі як Харки, Пудесіння, Студениця. Їхні жителі часто збиралися разом, щоб поспілкуватись і побачити один одного під розлогими дубами, від чого і пішла назва села Дубно.
Село засноване 1906 році. Першою в Дубно поселилася сім'я Шарів. З часом село зростало. На 1938р. тут нараховується близько 25 хат. Тоді Дубно входило до складу Польщі.
Районним центром був Столін (тепер Білорусія). Саме такий територіальний поділ і допоміг нашим дідам і прадідам вижити під час страшного Голодомору 1932-1933рр.
1939 р. Німеччина напала на Польщу. Почалася Друга світова війна. Учасниками польської війни були РогульчикДмитрота Охрімчук Іван (жителі села Дубно). Наприкінці жовтня 1939 р. була прийнята Декларація про входження Західної України до складу СРСР. А в червні 1941р. почалася Велика Вітчизняна війна.
В листопаді 1943 року фашистські загарбники, після того, як спалили жителів села Кам'янне (раніше Війткевичі), вирушили до с. Дубно з наміром спалити і його. Супроводжуючий чоловік обхитрував німців і повів німців на хутір Харки.
Хутір було спалено, а село Дубно таким чином залишилося. Згодом хутір відбудували, а ще пізніше жителі переселилися в Дубно.
В 1949 році в селі почав організовуватись колгосп. Називався він «33 річниця Великого Жовтня», першим головою колгоспу був Костин Солох, бригадиром – Карповець Нопрій, а потім – Дробуш Савва. В колгоспі займались вирощуванням сільськогосподарської продукції а зокрема льону , картоплі. Колгосп проіснував 11 років , а вже в 1960 році колгоспи ближніх сіл об'єдналися в радгосп «Глиннівський».
В 1960 році було організовано Дубнівське лісництво. Лісництво займалось охороною лісу, створенням лісу на непридатних для сільського виробництва землях колишніх колгоспів. Загальна площа Дубнівського лісництва 6 139 гектарів землі. Покрито лісом 5 558 гектарів.
За часів Польщі діти ходили здобувати освіту на хутір Харки. Там була перша школа в хаті Колодич Домни. Старожилище й досі пам'ятають і згадують про неї. Першим вчителем був чоловік на ім'я Сергій. Та настала Велика Вітчизняна Війна. Хутір Харки було спалено німцями. Згоріла і школа. Деякий час школи взагалі не існувало. Після війни, вкінці 40-х років, навчання організували вже в селі Дубно в хаті Охрімчука Григорія. Наприкінці 50-років будують нове приміщення в якому розташовується початкова школа. Першою вчителькою і завідуючою школою була Перевертайло Надія Олександрівна. В 1976 було збудовано нове приміщення восьмирічної школи. Директором школи призначається Давидюк Микола Васильович. З 1987 року по 2008 рік проводиться добудова школи. З 2009 року школу реорганізовують в Дубнівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів – з 1991 року директором працює Кулакевич Анатолій Романович. Тут навчається 146 учнів, працює 16 вчителів, 8 чоловік обслуговуючого персоналу.
В с. Дубно функціонує загальноосвітня школа І-ІІІ ст., сільський клуб, публічно-шкільна бібліотека, лісництво, фельдшерсько-акушерський пункт, храм «Казанської ікони Божої матері», молитовний будинок п’ятидесятників, діє магазин «Ольвія» Березівського ССТ та два приватні магазини.
В селі проживає 694 жителів. В селі живуть майже всі багатодітні сім’ї, 55 матерів мають звання мати-героїня.
В селі у 1977-1978 рр. проживав Юрій Береза – український письменник-гуморист, лауреат премії імені Остапа Вишні. Збірки: «Дефіцитний фанат» (1992), «Оглядини з виграшем» (1993), «Не роззявляйте рота!» (1995), «Не вішай носа в шафу!» (2002), «Безпрограшна лотерея» (2005), «Короткими перебіжками» (2006), «Копитентний керівник» (2009), «Увіходимо в осінь. Лірика» (2012), «Трофеї чи жертви?» (2012),
Уродженка села – Ковтун Ніна Іванівна – вишивальниця. Її роботи постійно представляються на виставках декоративно-прикладного мистецтва райцентру, обласного центру, були представлені в м. Остріг та м. Костополь.
***
Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини : наук.-пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. – Рокитне, 2007. – С. 46.
Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини / О. Я. Пура. – Львів : Світ, 1990. – С. 79.
***
Береза Ю. А ви були у селі Дубні?/ Ю. Береза; розмовляв М. Пшеничний // Скриня. – 2010. – №38/23 верес./. – C. 3.
***
Ковтун Н. Легенда та історія про походження села Дубно Рокитнівського району [Електронний ресурс] / Н. Ковтун. – 2009
***
Дубно (Рокитнівський район) [Електронний ресурс] / Вікіпедія. Вільна енциклопедія. Електрон. дані. – 2013. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/wiki/Дубно_(Рокитнівський_район). – Назва з екрана.
Підготувала: Н. Ковтун