Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Троїцька церква. XV ст. с. Межиріч Рівненської обл.
Пам'ятки
Троїцька церква. XV ст. с. Межир...




Дерть, Рокитнівський район, Рівненська область | Друк |
Читальний зал - Історія міст і сіл Волині. Короткі довідки
Дерть
Рокитнівський район
Рівненська область
Село Дерть відноситься до Кисорицької сільської ради, розташоване за 11 км. від районного центру та залізничної станції Рокитне – Волинське.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1858 року, село почало розвиватися після відміни кріпосного права у 1861 році.
Відомі дві версії щодо походження назви села. Колись в цих місцях були величезні зарослі верболозу. Жителі сусідніх сіл драли кору, лико, щоб виготовити взуття – постоли (личаки, лапті). На місці, де нині розташоване село, довкола нього росли соснові ліси. Сюди з’їжджалися люди, щоб драти смолу (живицю) з хвойних дерев. Обидві версії співіснують і доповнюють одна другу.
На 1912 рік в селі Дерть нараховувалось всього 40 господарств. Це тоді, коли вже хати з хуторів було перевезено в центр села. З’явилася довга вулиця. В 1918 році село було окуповане айстро-німецькими загарбниками, потім петлюрівцями. В 1919 році в лютому місяці територію села було звільнено, а вже в вересні цього ж року знову окуповано польськими інтервентами. За Ризьким Мирним договором Рокитнівський район і с. Дерть відійшли до Польщі. Життя селян було важке. Вони страждали малоземеллям, безробіттям, національним гнобленням, українці не мали змоги навчати дітей рідної мови, співати українських пісень. Хати були низенькі, однокімнатні, підлоги не було, вікно складалося з однієї шибки, дахи були з дранки, соломи. Основним видом транспорту були воли. Ними сіяли, возили ліс. Плуги були дерев’яні, жито молотили ціпами. Вечорами при світлі каганця або лучини, пряли волоки, прядиво м’яли ногами, терли вручну, плели постоли.
У вересні 1939 року село було звільнене від польського гноблення. Став організовуватись колгосп, який називався «Червоний прапор». Нараховувалось в ньому спочатку 63 члени колгоспу. Біднішим людям потроху ставало жити краще. Але вже в липні 1941 року село окупували німецько-фашистські загарбники. Мало було фашистів на голову бідних селян, то ще з’явилися банди німецьких прихвоснів, які залякували людей, катували, вбивали. В 1944 році 5 січня село Дерть було звільнено військами 1-го українського фронту.
В 1968 році село було повністю електрифіковане і підключене до державної електромережі. В 1970 році побудовано шосейну дорогу від села до райцентру Рокитне. В 1971 році збудовано і здано в експлуатацію будинок культури на 200 місць. В колгоспі збудували зерносклад, майстерню в машинно-транспортному парку, 2 тваринницьких приміщення.
Проживає у селі Дерть – Бровко Андрій Єгорович, художник-аматор. Він має свої картини, та грає на балалайці, скрипці та баяні. Також ще одним захоплення Андрія Єгоровича є музей, який він створив за роки праці в школі.
Чубик Ганна Леонідівна – поет-аматор. Проживає у селі Дерть Рокитнівського району. Автор збірок віршів для дорослих, дітей, збірки казок та загадок. А саме: «Живемо, усміхаючись», «Одвічні істини», «Маленькі історії про важливі знаки», «Наші діти допитливі, жваві, моторні, навчаємо і виховуєм у віршованій формі», «Космічні казки», «Матеріали до уроків розвитку зв’язного мовлення у 1 класі», «Поезії до шкільних свят».
Уродженець села – Олександр Максимович Сич (народився 16 липня 1964 р.) – український політик правого спрямування. Працював головою Івано-Франківської обласної ради від Всеукраїнського об'єднання «Свобода». Кандидат історичних наук, доцент кафедри державного управління Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода» з питань ідеології, входить до Політвиконкому. 27 лютого 2014 призначений віце-прем'єр-міністром України.
Станом на 01.01.2014 року в селі проживає 702 чоловіки. В селі функціонує школа І-ІІ ступенів (заснована у 1962 році.), дитячий садок («Сонечко» побудований в 1989 роціі зданий в експлуатацію в 1990 р.). В культурному житті селища важливе значення відіграють сільський клуб (заснований і побудований у 1970 році), публічно-шкільна бібліотека (створена в 1952 році). У селі функціонує храм Святої Параскеви П’ятниці Української православної церкви Московського патріархату. Також функціонують відділення поштового зв’язку с. Дерть (засновано в 1980 році) та фельдшерсько-акушерський пункт (засновано 14 травня 1956 році).
***
Бровко А. Є. З історії рідного краю села Дерть: ч. І / А.Є. Бровко. – Рокитне, 2001. – [52 c.]
Бровко А. Є. З історії рідного краю села Дерть: без минулого немає майбутнього : Ч. ІІ / А. Є. Бровко. – Рокитне, 2012. – 52 с.
Жульжик М. Я. Видатні люди села [Електронний ресурс]. – [Б.м.:б.и.], – 2011.
Жульжик М. Я. Історія походження села Дерть [Електронний ресурс]. – [Б. м.: б. и.], 2011.
Історія Дертівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів [неопублікований документ] / зібрала М. Я. Жульжик. – Рокитне, 2012.
Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини : наук.-пізнав. посіб. / В. Н. Коханевич. – Рокитне, 2007. – 51 с.
Підготувала: М. Я. Жульжик