Фонове зображення для блоку новин

Новини

Визначні події

Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження

18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині

Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.

Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».

Література

Каран Д. Б. Листи К. В. Харламповича до М. С. Грушевського / Д. Б. Каран // Київська старовина. – 2001. – № 6. – C. 122–144.

Морозов О. С. Справа академіка Костянтина Харламповича : до 130-річчя від дня народження історика / О. С. Морозов // Греки в Ніжині : зб. ст. та матеріалів. Вип. 2. – Ніжин : Аспект-Поліграф, 2001. – С. 82–134. – (Серія «Ніжинська старовина»)

Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.

Новини

Історія освіти оживає на Волині: у Радивилові створюють інтерактивну експозицію в етнопарку «Ладомирія»

У Радивилові триває реалізація важливого культурно-освітнього проєкту – створення експозиції «Шкільництво та книгописання на Волині у XI–XIX століттях».

Ідея проєкту полягає в тому, щоб показати історію освіти на Волині «через людське життя» – побут вчителя, вигляд шкільного класу, процес створення книги. В експозиції відвідувачі зможуть побачити:

*  автентичний шкільний клас XIX століття;

*  кімнату вчителя з предметами епохи;

*  скрипторій із письмовими бюро, чорнилом, пером і пергаментом – як у середньовічних монастирях.

Локація знаходитиметься в етнопарку «Ладомирія» і є не лише туристичною принадою, а й новим потужним ресурсом для навчання й популяризації історії рідного краю. Це перша в Україні подібна локація, яка об’єднає локальну історію освіти з європейськими просвітницькими традиціями. Експозиція стане взірцевою освітньою платформою, на базі якої школи області зможуть проводити виїзні уроки – відповідно до затвердженого МОН курсу «Культурно-історичні традиції української повсякденності».

Проєкт реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.

Джерела:

Етнопарку «Ладомирія»

Етнопарку «Ладомирія»

Нові книги

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка

Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.

Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.

Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.

Для широкого кола читачів.

Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.

Новини

У селі Пересопниця Рівненської області археологи виявили середньовічні поховання

Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.

Пересопниця є місцем з багатою історією:

 *  «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
 *  монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
 *  давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:

*  19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
*  стилос: інструмент для письма;
*  намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
*  кераміка: фрагменти давнього посуду;
*  ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:

КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Район.in.ua

Фонове зображення для блоку нових надходжень

Нові надходження

2025-07-15 13:19:19

Разиграєв О. Сучасна історіографія польсько-українських взаємин у Волинському воєводстві II Речіпосполитої: правовий статус та національна політика

Разиграєв О. Сучасна історіографія польсько-українських взаємин у Волинському воєводстві II Речіпосполитої: правовий статус та національна політика / О. Разиграєв // Український історичний журнал. – 2025. – № 2. – С. 191–208.

Анотація: Висвітлено позиції сучасної історіографії українсько-польських стосунків у Волинському воєводстві ІІ Речіпосполитої щодо питань правового статусу краю та національної політики польських урядів. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що українські історики практично не використовують термін «окупація» як щодо «довоєводського» (1919–1921 рр.), так і «воєводського» (1921–1939 рр.) періодів, найчастіше послуговуючись «нейтральними» дефініціями.

Джерело: Інститут історії України НАН України

2025-07-15 13:16:04

Шмид О. П. Чеська аграрна колонізація Волині в другій половині ХІХ ст.

Шмид О. П. Чеська аграрна колонізація Волині в другій половині ХІХ ст. / О. П. Шмид // Історія очима молодих дослідників : матеріали регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів, здобувачів, магістрантів. – Рівне, 2008. – Вип. 3. – С. 129–136.

Анотація: Досліджено період другої половини ХІХ ст. на Волині, який мав потужний колонізаційний рух чеських землеробів. Притік мігрантів був зумовлений цілим комплексом економічних та політичних причин: важкі умови проживання в Чехії та у царстві польському; близькість території Волині від основних ареалів виходу колоністів; сприятливі природно-кліматичні умови та дешевизна землі в регіоні; надання російським урядом численних пільг для чеських переселенців і т.д.

Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету

2025-07-15 13:12:25

Скальський В. Волинь у період Української революції 1917–1921 рр.: суспільно-політичний розвиток і воєнна ситуація

Скальський В. Волинь у період Української революції 1917–1921 рр.: суспільно-політичний розвиток і воєнна ситуація / В. Скальський, О. Разиграєв // Український історичний журнал. – 2023. – № 6. – С. 173–191.

Анотація: Здійснено спробу узагальнити події революції на теренах Волині в контексті загальнодержавної та міжнародної ситуації. Впродовж 1917–1921 рр. Волинь, як і вся Україна, пережила революційні потрясіння. За періоду адміністрування російського Тимчасового уряду волиняни на загальній революційній хвилі відчули піднесення національної свідомості, формували структури національного руху, здійснювали демократизацію та українізацію суспільно-політичного життя. В листопаді 1917 р. край як частина УНР практично відразу ж опинився у вирі першої більшовицько-української війни. Тут також пролягав фронт Першої світової, що накладало свій відбиток. Західна частина Волині до листопада 1918 р. перебувала під контролем австрійців. У 1919 р. регіон став одним з епіцентрів Української революції, де відбувалися важливі події (в тому числі спроба державного перевороту В. Оскілка, викрадення держскарбниці О. Волохом, Любарська декларація та ін.).

Джерело: Інститут історії України НАН України