

Харлампович Костянтин Васильович – історик, краєзнавець, фахівець з історії церкви та освіти : 155 років від дня народження
18 липня 2025 року виповнюється 155 років від дня народження Костянтина Васильовича Харламповича – краєзнавця, українського дослідника історії церкви та освіти Волині
Народився Костянтин Харлампович 18 липня 1870 року у селі Рогачі Берестейському повіті Гродненської губернії (нині – Мілейчицький гмін Сем’ятицький повіт Підляське воєводство Республіка Польща) у сім’ї місцевого священника. Закінчив Литовську духовну семінарію в м. Вільно (нині м. Вільнюс). В 1894 р. закінчив Петербурзьку духовну академію. З 1895 р. викладач у Казанській духовній семінарії, а з 1900 – у Казанському університеті. В 1899 р. одержав звання магістра богослов’я, а 1914 – доктора церковної історії. З 1916 р. член-кореспондент Російської Академії Наук, а з 1919 – академік Української Академії Наук. У 1924 р. був арештований – як голова Музейної комісії вимагав, щоб реквізовані у церкви коштовності передавалися до музеїв, а пам’ятки історії охоронялися. У січні 1925 р. без суду засланий до Казахстану за «зберігання контрреволюційної літератури». Там продовжував наукову працю. Після звільнення 1928 р. переїхав в Україну, оселився у Ніжині. У 1929 р. був позбавлений звання дійсного члена Всеукраїнської Академії Наук. Однак продовжував наукову працю у структурах академії, зокрема в Історичній секції керованій Михайлом Грушевським, Комісії соціально-економічної історії та Педагогічній комісії ВУАН. З 1930 р. жив у Києві в далеких родичів, брав участь у створенні Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії ВУАН. Заради заробітку коректував у Держвидаві журнали «Історик-марксист», «Економіст-марксист». Безоплатно комплектував бібліотеку Науково-дослідного інституту педагогіки, сподіваючись на посаду бібліотекаря. Помер у Києві 21 березня 1932 р. За справою 1924 реабілітований 2003 р.
Автор близько 250 праць з історії православної церкви, історії освіти та культури, краєзнавства. Автор праць з історії української Церкви та духовного шкільництва XVI–XVII ст., зокрема «Западнорусские православные школы XVII века» (1898), «Западно-русские церковные братства и их просветительная деятельность в конце XVI и XVII ст.» (1899), велика джерельно-дослідницька праця «Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь» (І т., 1914), «Polski wplyw na szkolnictwo ruskie w 16 і 17 st.» (1924), «Нарис з історії грецької колонії 17–18 ст. в Ніжині» (ЗІФВ ВУ АН, XXIV, 1929) та ін. Був співробітником журналів «Киевская старина», «Волынские Епархиальные Ведомости» та «Україна».
Література
Каран Д. Б. Листи К. В. Харламповича до М. С. Грушевського / Д. Б. Каран // Київська старовина. – 2001. – № 6. – C. 122–144.
Юркова О. В. Харлампович Костянтин Васильович [Електронний ресурс] / О. В. Юркова // Інститут історії України НАН України : [сайт]. – Режим доступу: https://surl.li/bwtdxs. – Назва з екрана.
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка
Тимошевський В. Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка / В. Тимошевський ; [уклад. М. Федоришин] ; Рівнен. обл. краєзнав. музей, Літ. музей Уласа Самчука. – Факсим. вид. Укр. партії самостійників 1920, Київ-Відень. – Рівне : Літ. музей Уласа Самчука, 2024. – 20 с.
Анотація: У цьому виданні описані історичні події столітньої давності, які відбувалися в Рівному, тогочасній столиці Української народної республіки.
Тут правда очевидців про повстання отамана Володимира Оскілка, уродженця села Городок Рівненського району, генерал-хорунжого Армії УНР, командувача Північно-Західного протибільшовицького фронту.
Для широкого кола читачів.
Ознайомитися з книгою Володимира Тимошевського «Шлях до катастрофи : події в Рівнім : повстання отамана Оскілка» можна у відділі краєзнавчої літератури Рівненської обласної універсальної наукової бібліотеки.
У селі Пересопниця Рівненської області археологи виявили середньовічні поховання
Студенти Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, спільно з викладачами, проводять важливі археологічні розкопки у Пересопниці на Рівненщині. Експедиція була розпочала 30 червня 2025 року. Учасниками експедиції є 17 студентів першого та другого курсів, а також доцент кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук Богдан Баран. Керує розкопками археологиня Віта Коцюбайло.
Пересопниця є місцем з багатою історією:
* «Пересопницьке Євангеліє»: тут була написана одна з найдавніших українських книг;
* монастир: на цій території колись розташовувався монастир, де, ймовірно, створювалося Євангеліє. Пошуки цього монастиря є однією з цілей експедиції;
* давнє місто: перші згадки про місто датуються XI-XII століттями, хоча його коріння може сягати VI-VIII століть, що ще потребує доведення.
При проведенні археологічних розкопок були виявлені артефакти:
* 19 людських скелетів: ці поховання, імовірно, XI-XIII століть, коли речей у поховання майже не клали;
* стилос: інструмент для письма;
* намистини: дуже цікаві намистини XII століття;
* кераміка: фрагменти давнього посуду;
* ключ: дуже красивий ключ, датований XII століттям.
Джерела:
КЗ «Культурно-археологічний центр «Пересопниця» Рівненської обласної ради

Нові надходження
Панишко С. Д. Археологічні дослідження оборонних укріплень літописного Володимира в 2018 р.
Панишко С. Д. Археологічні дослідження оборонних укріплень літописного Володимира в 2018 р. / С. Д. Панишко, А. В. Петраускас, І. О. Чорний // Археологія і давня історія України. – 2022. – Вип. 2. – С. 199–210.
Анотація: У статті дані результати археологічного дослідження внутрішньої будови валу городища «Вали» у центрі м. Володимир. Встановлено, що вал насипали, вірогідно, у XV ст. Таке датування виключає можливість пов’язати городище з дитинцем літописного Володимира та уможливлює його співвіднесення зі старостинським дерев’яноземляним замком.
Джерело: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Шмид О. П. Чеська аграрна колонізація Волині в другій половині ХІХ ст.
Шмид О. П. Чеська аграрна колонізація Волині в другій половині ХІХ ст. / О. П. Шмид // Історія очима молодих дослідників : матеріали регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів, здобувачів, магістрантів. – Рівне, 2008. – Вип. 3. – С. 129–136.
Анотація: Досліджено період другої половини ХІХ ст. на Волині, який мав потужний колонізаційний рух чеських землеробів. Притік мігрантів був зумовлений цілим комплексом економічних та політичних причин: важкі умови проживання в Чехії та у царстві польському; близькість території Волині від основних ареалів виходу колоністів; сприятливі природно-кліматичні умови та дешевизна землі в регіоні; надання російським урядом численних пільг для чеських переселенців і т.д.
Джерело: Інституційний репозитарій Рівненського державного гуманітарного університету