Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Почаївська Свято-Успенська лавра, м. Почаїв Тернопільська область
Пам'ятки
Почаївська Свято-Успенська лавра...





Шелом'янцев-Терський Володимир Саватійович | Друк |
Дослідники Великої Волині - Дослідники Великої Волині

Біографія

 

Археолог, історик, публіцист. Народився 9 жовтня 1918 р. в с. Янівка Радивилівського району Рівненської області у сім'ї лікарів. У сім років, залишившись круглим сиротою, разом із своїм братом переїжджає у сусіднє с. Хотинь до сестри матері, а згодом у м. Броди, де у 1929 р. брати поступають у гімназію. Після успішного закінчення Бродівської гімназії (1936 р.) з політичних мотивів був позбавлений можливості продовжувати навчання, вимушено працював приватним учителем. З жовтня 1939 по травень 1941 рр. – учитель неповносередньої школи в с. Івання поблизу Дубна, заочно навчався у Львівському педінституті.
З травня 1944 по травень 1945 рр. – солдат 61-ї армії 1-го Білоруського фронту, а згодом – військовий перекладач Групи радянських військ у Берліні. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни II ступеня, медаллю "За відвагу"  га багатьма іншими відзнаками. Після демобілізації проживав у Ризі (Латвія) і працював на різних роботах. У 1952 р. вступає на історичний факультет Латвійського держуніверситету ім. Петра Стучки і у 1953 р. переходить на посаду вчителя історії семикласної школи у м. Саласпілс.
У 1958 р. після закінчення університету він переїжджає до Львова і оселяється у м. Винники. З жовтня 1958 по жовтень 1959 рр. працює на посаді завідувача адміністративно-господарським відділом Обласного управління культури, а потім молодшим науковим співробітником відділу історії первісного суспільства Львівського історичного музею. У 1960 р. учений бере активну участь у Волинській археологічній експедиції Львівського історичного музею, що вивчала літописне місто Пересопницю, під час якої визначилась сфера його майбутніх зацікавлень – княжа доба. Саме наслідки цієї експедиції дали матеріал для перших наукових статей. Дуже сприяло пізнанню специфіки польової археології робота керівником загону на розкопках Щучинського городища (літописний Чучин) у 1961-1962 рр. в складі Канівської археологічної експедиції під керівництвом доктора історичних наук Василя Довженка. Набутий протягом цих експедицій досвід заклав основу для проведення самостійних археологічних досліджень у літописному Звенигороді, які довелося розпочати відразу після повернення з Канівської експедиції внаслідок раптової смерті Галини Власової. Протягом 1963-1975 рр. учений продовжував археологічні роботи у Звенигороді (з 1965 р. – разом із науковим керівником дисертації Олексієм Ратичем) на матеріалах яких написана у 1962-1966 рр. у відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР дисертаційна робота "Літописний Звенигород Галицький".
За час роботи в музеї він активно популяризує історичні події та біографії видатних діячів княжої доби, у численних газетних та журнальних статтях, лекціях веде боротьбу за збереження археологічних пам'яток у Звенигороді та інших місцевостях. У 1972-1988 рр. працює молодшим науковим співробітником відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР. У цей період з'явилась можливість бюджетного фінансу¬вання окремої експедиції, тому у 1974 р. дослідник розпочинає планомірні розкопки тоді ще фактично не вивченого княжого міста Пересопниці на рідній Волині. Дослідження цього міста він щорічно продовжував і після виходу на пенсію у 1988 р. Окрім Звенигорода і Пересопниці, невеликі дослідження проведені у літописних містах Волині: Володимирі, Луцьку, Перемилі, Шумську, Бродах, а також на середньовічних городищах у Глинську (Щекотин), Борисковичах, Дюксині, Теслугові, Попівцях. Усього він провів археологічні дослідження у 45-ти пунктах Галичини і Волині. Багатющий матеріал, зібраний під час цих робіт, використаний у розділах про археологічні пам'ятки княжої доби Рівненської, Волинської та Львівської областей, що були написані до 3-томного видання "Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині" (К., 1981-1982). Протягом 1984-1988 pp. наполегливо працював над Зводом пам'яток історії та культури у Львівській, Волинській та Тернопільській областях. Він є автором 57 наукових робіт з проблем археології. Під час рятівних польових робіт учений прагнув максимально повно вивчати пам'ятки пізнього середньовіччя та нової доби, що не заохочувалося у доперебудовні часи. В останні роки життя готував до видання монографію "Літописний Звенигород Галицький", в якій підсумовано його багаторічні дослідження. Ця робота отримала численні позитивні відгуки провідних учених Києва, Львова та інших дослідницьких центрів.
Помер дослідник напередодні виїзду у 18-ту Пересопницьку археологічну експедицію 5 червня 1993 р. Похований у Винниках біля Львова.
Терський С. Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині / С. Терський ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівська політехніка». – Львів : Львів. політехніка, 2010. – С. 241-243.