Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Образ «Воскресіння Господнє – Зішестя до аду». Перша половина XVIІ ст. Походить із храму села Проходи Ратнівського деканату.
Волинська ікона
Образ «Воскресіння Господнє – Зі...

Інше





Поліщук Я. Цікаві подробиці про книги | Друк |
Читальний зал - Книгодрукування
Як відомо, наш край здавна славився писаними, а пізніше і друкованими книгами. Пересопницьке Євангеліє та Острозька Біблія – то лише найвизначніші серед сотень і тисяч книг, створених на Волині і Волинському Поліссі. Отож, ця пригорща подробиць – про книги і їх нерідко надзвичайні пригоди.
На долю знаменитого Пересопницького Євангелія випало чимало мандрів. Ще під час написання твір перевезено із Заслава до Пересопниці, де його й закінчено. Пізніше він опинився вже на Київщині, у Переяславі. Ще пізніше потрапив до Полтави. Уже в наш час "перекочував" до Києва, потім вивозився в евакуацію до далекої Уфи, зрештою, знову повернувся до столиці України. Недавно славетний рукопис здійснив ще одну – невелику, але почесну мандрівку. Із бібліотеки стародруків його було привезено до будинку Верховної Ради, де на цій національній святині приймав присягу перший президент Української держави.
Усім відомі старокиївські пергаменти, новгородські берестяні грамоти... А на чому писали наші предки до виникнення паперу? Є припушення, що для цього використовували полотняні стрічки («ленти», «застяжки»). Про це навіть у піснях на Поліссі згадують. Справді, ткане полотно – досить поширений і традиційний матеріал у нашому краї. Отож, першими були "полотняні книги".
Письменники з'явилися в Рівному також не від учора. Перший письменник – мешканець Рівного жив у сімнадцятому столітті. Ще 1636 року він написав віршовий твір "Лямент". тобто плач, де йшлося про дійсні події в Острозі. Рукопис цього твору був знайдений серед старожитностей і досліджений П. Житецьким наприкінці XIX ст. На жаль, про автора знаємо небагато. Він підписався ініціалами М. Н., а також назвався учителем "з Ровного, з наубогшей школы". Мабуть, М. Н. одержав освіту в Острозькій академії, по завершенні якої сам став педагогом.
Одну з кращих у нашому краї бібліотек мав Дсрманський монастир. Адже це був дуже поважний і відомий релігійний центр, де свого часу друкувалися книги. Звичайно, крізь віки і лихоліття мало що збереглося. Але навіть наприкінці минулого століття монастирська бібліотека все ще залишалася солідною. У ній зберігалися книги старослов'янською, давньоукраїнською, польською, грецькою, латинською і навіть італійською мовою.
Кожен храм мас свої реліквії. Такими реліквіями нерідко ставали старі писані книги, як правило, богослужбового змісту. Наприклад, в Успенській церкві міста Рівного зберігалася книга, значно старша від самого храму. Це писане Євангеліє 1634 року. В рукописі, за традицією, зазначено місце написання і автора. Євангеліє створене зусиллями священика Георгія Дашкевича у містечку Новий Камінь. Як воно потрапило до Рівного, невідомо.
На титульних аркушах старих книг нерідко робилися якісь практичні записи: про жертвування, придбання чи продаж книг, поминання померлих тощо. Нерідко писали також застороги для злодіїв, оскільки крадіжки книг, у ті часи дуже дорогих, не були рідкісними. В одному з рукописів залишено такий напис:
Хто би мав сю книгу вкрасти.
Тому сім літ свині пасти.
Поширене також було заклинання книг од крадіжок: тоді автор писав на пресу крадія найважчі прокляття.
Українське книжкове видавництво працювало у Рівному за часів фашистської окупації, в 1941-1943 роках. Найвідомішим його виданням став Роман Уласа Самчука "Волинь". Видавалася також серія під назвою «Бібліотека антикомуніста», господарські брошури тощо. Видавничі справи вів напочатку пан Скрипник (нині – патріарх Української православної автокефальної церкви Мстислав), пізніше ними заопікувався відомий львівський видавець Іван Тиктор.
Поліщук Я. Цікаві подробиці про книги / Я. Поліщук // Рівне. – 1992. – 4 квіт. – С. 4.