Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Двір резиденції князів Радзивілів смт.Олика Ківерцівського району
Пам'ятки
Двір резиденції князів Радзивілі...





На валах городища у Володимирі-Волинському археологи натрапили на нові знахідки | Друк |
Новини - Нове
Минулого тижня розпочався новий сезон археологічних розкопок спільної україно-польської експедиції на городищі «Вали».
Вже п’ятий рік поспіль волинські археологи з ДП «Волинські старожитності» разом із представниками польських організацій - Ради Охорони Пам’яті  Боротьби та Мучеництва та Фундації незалежності ексгумують рештки жертв масових розстрілів НКВС та гестапо. За всі сезони експедицій та розкопок вдалось віднайти та перепоховати всього 2634 останків людей, переважна більшість яких – польські та радянські військові, але є і чимало цивільного населення української, польської та єврейської національностей. І це, як кажуть археологи, далеко не кінець, адже роботи на валах городища вистачить ще на декілька сезонів.
- В цьому році ми розгорнули масштабну розвідкову роботу. Зараз займаємось виявленням нових поховань по всьому периметру городища і вже заклали десять великих траншей завдовжки від 1,5 до 20 метрів. Це все для того, щоб  точно впевнитись чи є тут ще якісь поховання, - розповідає науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Тарас Верба.
Дослідивши першу траншею, археологи натрапили на знахідки людських решток – було відкопано скелети трьох немовлят, похованих поруч та ще декілька дорослих. Наразі спеціалісти повністю розчистили лише один скелет дорослої людини з пошкодженими кістками черепа. Археолог Сергій Шабловський  каже, що дивним є положення, в якому похована ця людина – зі схрещеними на грудях руками, головою на захід, а відразу під ним знаходиться ще один скелет. З артефактів виявлено лише один металевий предмет схожий не монету, який ще необхідно почистити від окислення, щоб визначити до якого періоду вона належить. Тож поки археологи не беруться визначати вік цього поховання, але те, що воно відрізняється від попередніх, очевидно – поруч з рештками не знайдено жодних куль чи гільз.
- Це може бути стихійне поховання 17-18 століття, - припускає Сергій Шабловський, - а причиною можуть бути, як війни, так і хвороби. Мені це нагадало середньовічне кладовище, яке ми  свого часу  розкопали на місці П’ятницької брами, що на вулиці Ковельській. Там також було стихійне поховання у чотири шари, серед скелетів – переважно діти. Мабуть, це була  епідемія якоїсь хвороби.
Професійним археологам з ДП «Волинські старожитності» під керівництвом Олексія Златогорського допомагають і пошуківці-волонтери волинської групи, яка здійснює місію «Чорний тюльпан» в зоні АТО. Для Андрія Трофимука та Юрія Сковороди це гарна практика, а також своєрідна психологічна розрядка, адже ексгумація тіл сучасних Героїв вимагає сталевих нервів.
- Розкопуючи старі поховання, ми розуміємо, що це історія, а там лежать наші хлопці, такі ж, як і я, які ще вчора стали на захист нашої Батьківщини. Але ми намагаємось позитивно налаштовуватись, бо відчуваємо, що робимо добру справу. Нас часто запитують чи не маємо ми проблем зі сном, чи не мучать погані сновидіння, але навпаки – я відчуваю якусь легкість, наче самі хлопці дякують за те, що ми їх повертаємо додому, - ділиться своїми враженнями від трьох поїздок на Схід археолог-початківець Юрій Сковорода.
Разом із Юрієм допомагає археологам і волонтер Андрій Трофимук. Він від січня бере активну участь в місії «Чорний тюльпан». За цей час на місці горезвісних котлів було ексгумовано десятки тіл загиблих бійців, серед яких близько десяти – волиняни.  Каже, що найважче буває, коли в кишенях у загиблих знаходиш листи зі словами «Коханий, повертайся живим і здоровим». Вже в кінці червня хлопці поїдуть на свою наступну ротацію, адже ще багато наших воїнів вважаються зниклими безвісти.
А тим часом, пошукові роботи та власне розкопки на валах городища триватимуть до кінця цього літа. Тарас Верба сподівається, що коли будуть ексгумовані усі останки, вони таки зможуть приступити до тієї роботи, з якої починали ще у 2010 році – дослідження та в подальшому, реставрації  залишків мурів замку Казимира Великого ХV століття.
- В майбутньому, ми б хотіли виграти якийсь грант на реставрацію замку Казимира Великого. Адже це насправді унікальна пам’ятка. Було б добре, якби вдалось реставрувати хоча б частину середньовічного замку, - каже Тарас Верба.
З думкою колеги згідний і представник Люблінської Фундації незалежності Ян Федірко:
- Це наша спільна історія. Потрібно разом її досліджувати та відкривати. А згодом, цю територію варто повернути до життя, відкрити її для громадськості – встановити на цьому місці пам’ятник, який би нагадував про ті історичні події, що мали тут місце, а також реставрувати мури замку Казимира. Щоб люди могли сюди заходити, відпочивати, щоб приїжджали туристи. Для цього ми б залучили кошти з Євросоюзу.
Тетяна ІЗОТОВА