Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Дводільна поліська хата з ванькиром (1902 р.). Перевезена з с. Береговичі Володимир-Волинського району Волинської області в 1990 р.
Етнографія Волині
Дводільна поліська хата з ваньки...





Володарськ-Волинський: як тепер його називати? | Друк |
Новини - Нове
Із прийняттям Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» український парламент поставив знак рівності між комунізмом та нацизмом. Цей факт навряд чи можна сприймати як новину.
Фашизм нарівні з комунізмом уже заборонений у країнах колишнього соціалістичного табору та СРСР: Угорщині, Польщі, Чехії, Грузії, Латвії, Литві, Молдові та Естонії. На черзі — Україна.У рамках декомунізації, що нині проходить в Україні, назви населених пунктів, вулиць та інша топоніміка, що пов’язані з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади. Серед них і райцентр Володарськ-Волинський.
Теперішнє найменування «Володарськ-Волинський» він отримав за часів тоталітаризму. Саме тоді, згідно декрету «згори», під час кампанії з увічнення діячів нової влади, містечко Горошки отримало ім’я компартійного діяча В.Володарського (Гольдштейна Мойсея Марковича). Хоча добре відомо, що життя Володарського з горошківською землею ніяк не пов’язане і його діяння не заслуговують на таке увічнення.
Варто нагадати, що питання про перейменування селища порушувалося не раз. Ще в 1990 році районна газета «Прапор» вмістила замітку вчителя, краєзнавця Олександра Хомулка із села Сколобова «Чому ж саме Володарськ?». У ній, фактично, було узагальнено жваве обговорення та пропозиції щодо повернення селищу назви «Кутузове». Загальновідомо, що така назва містечка на честь відомого полководця свого часу була, але проіснувала недовго. Проте тодішнє керівництво проігнорувало думку громадськості, не винесло питання на розгляд сесії ради лише з таких міркувань, що «... за перейменування виступають усі, а як щось не вийде, то відповідати доведеться одному». Автор статті робить висновок: «І ось це невиправдане: «Як би чогось не вийшло» взяло гору над бажанням громадськості».
У 1995 році на всеукраїнській науково-краєзнавчій конференції «Горошківщина: крізь призму століть», присвяченій 450-річчю з часу заснування селища Володарська-Волинського, було ухвалено резолюцію з пропозицією порушити клопотання про повернення селищу його прадавньої, історично обгрунтованої, назви «Горошки» або «Хорс». На превеликий жаль і ця думка поважного форуму не була взята до уваги.
А чи вистачить у нас сили, мудрості на 24-му році Незалежності України, обрати достойну назву поселенню, «топонімічне проміння» якого йде від язичницького божества тепла і світла Хорса? І чи є у нас повага до прадавньої Волинської землі, на якій жили наші предки древляни і живемо тепер ми, сучасники?
Сьогодні обговорюється декілька пропозицій щодо перейменування містечка. Отож, розглянемо топонімічну картинку.
«Хорс», «Хорошки», «Горошки». Тотожні назви, які походять від міфологічного божества Хорса. Житомирський науковець Петро Білоус писав, що у нашому краї в давнину вельми шанували бога Хорса, який у «Слові о полку Ігоревім» названий «великим» і який входив до пантеону Володимирових богів, наприкінці Х століття.
Із назвою «Горошки», а саме: Горошківський ключ, Горошківська фортеця, Горошківський замок, Горошківська волость, навіть Горошківський район наш край проіснував більше 300 років!
Щодо назви «Хорошки», то населений пункт із такою назвою відображений на карті французького інженера Гійома Левассера де Боплана «Опис України», датованої 1660 роком.
Інших історичних друкованих свідчень із такою назвою у нашому краї більше не зустрічається. Тут слід сказати, що населені пункти із назвою «Хорошки» знаходимо у Республіці Білорусь (чотири села), у Російській Федерації (одне село), в Україні є два села Хорошки на Полтавщині.
Назва «Олександропіль» є першою писемною згадкою про цей населений пункт, що датується 1545 роком. Згадується у Словнику географічному Царства Польського (Варшава, 1886 р.). Місцевий історик, краєзнавець Ігор Цвіра пише: «Сюди з Рижан переніс свою резиденцію князь Олександр Пронський (гілка рязанських князів, що перейшла на службу до Литовської держави). Тоді поселення стало типовою укріпленою резиденцією феодала... Розмістилося воно на високому правому березі Ірші, на місці сучасного Кутузівського парку».
«Кутузове». Назва поселення від 1912 до 1921 року. Назване на честь російського полководця М.І. Кутузова, який мав тут маєток та проживав на початку ХІХ ст.
Цікавою є запропонована нова назва «Волинськ». Походить від давньоруської історичної території «Волинська земля». У цьому контексті потрібно врахувати наступні обгрунтування. По-перше, на гербі району зображений історичний знак Волині. По-друге, відомий український учений-мінеролог, академік Є.К.Лазаренко підкреслював, що з географічної точки зору Велика Волинь — це області України: Волинська, Рівненська, Житомирська, частини Тернопільської та Хмельницької областей, у геологічному розумінні — Володарсько-Волинський район. По-третє, слід пам’ятати, що в нашому краї розташоване унікальне Волинське родовище моріону, яке вітчизняний академік О.Є.Ферсман назвав «Уралом у мініатюрі». І, нарешті, топоніма «Волинськ» на географічній карті України ще немає.
Олександр ГОЛЯЧЕНКО, директор народного історичного музею.
смт Володарськ-Волинський.
Фото з архіву музею.