Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Образ «Георгій Переможець із житієм». 1630 р., с. Бобли Турійського деканату.
Волинська ікона
Образ «Георгій Переможець із жит...





28 липня 2015 року – 130 років від дня народження Володимира Сальського – військового міністра УНР, генерал-хорунжого | Друк |
Новини - Пам'ятні дати
Володимир Петрович Сальський народився в Острозі 28 липня (за іншими відомостями 15 липня, 24 липня) 1885 року. Закінчив Віленську військову школу, у 1912 р. – Академію Генерального Штабу з відзнакою. Брав участь у першій світовій війні командиром батальйону, начальником штабу дивізії. За бойові заслуги був нагороджений золотою зброєю.
З Острогом його пов’язує не тільки те, що він тут народився. Після закінчення Віленської військової школи з 1905 р. деякий час він служив підпоручиком у 126-му Рильському піхотному полку, що квартирувався в Острозі.
В 1902-1912 рр. навчався у Російській академії генерального штабу, яку успішно закінчив. Під час навчання займався науково-військовою працею. Його наукову розвідку «Значення місцевості в бою» конференція академії визначла зразковою, і її було видано як підручник.
Після закінчення академії В. Савського було зараховано на військову службу і переведено у м. Київ.
У 1917 р. Сальський був підполковником царської армії; з часу проголошення української держави зголошується до українського війська.
З наближенням більшовицького війська у січні 1918 р. до столиці України В. Сальський перебуває на посаді начальника штабу охорони м. Києва і бере активну участь в обороні міста аж до часу залишення його частинами Центральної Ради.
Коли армія та уряд УНР повернулись до Києва, В. Сальський на початку березня 1918 р. був призначений начальником учбового відділу Головної шкільної управи і лектором з військової тактики до Київської інструкторської школи старшин. В. Сальський був єдиним офіцером-викладачем, хто читав лекції літературною українською мовою.
В липні-жовтні 1918 р. він бере активну участь в «Комісії по утворенню постійних віськових шкіл на Україні». Під час служби в Головній шкільній управі був членом редакційно-термінологічної комісії з перекладів на українську мову військової літератури.
У 1919 році призначається командиром Запорозького Корпусу. 22 вересня його призначено командуючим Діючої Армії УНР.
11-14 жовтня 1919 р. В. Сальський провів серію блискучих, класичних боїв проти переважаючих сил ворога. Йому вдалося здобути перемогу, але сили були надто нерівні. До того ж українська армія дуже потерпала від відсутності зброї, набоїв, теплого одягу. В. Сальський вказував на це вищим посадовим особам УНР. Він говорив: щоб армія могла виконувати стратегічні завдання, її терміново треба забезпечити всім необхідним.
В час, коли відбувалась трагедія української державності, В. Сальського 12 листопада призначають Військовим Міністром УНР.
Після від’їзду в грудні 1919 р. Головного Отамана С. Петлюри до Варшави В. Сальський також переїджає туди. Перебуваючи в столиці Польщі, В. Сальський написав інформаційну брошуру «Східне питання», яка була надрукована в польській та українській пресі, а також видана окремим виданням.
Помер Володимир Петрович Сальський у Варшаві у 1940 р. Як згадує генерал П. Шандрук, який під час служби В. Сальського в Острозі був учнем гімназії, а в роки еміграції працював разом з ним у Генеральному Штабі військ УНР, вони зналися ще в молоді роки і тому “дуже часто... говорили про нашу ближчу батьківщину – Волинь, про її історичне минуле, про її традиційно державницьку роль в історії України, зокрема в недавньому минулому”. Ці ностальгічні діалоги були як бальзам на душу: “Завжди згадував генерал з великим пієтизмом часи свого перебування в Острозі, а я оповідав про наші (старших класів гімназії) оглядини замків у Острозі, Межирічу, про екскурсії до Крем’янця, Дубна, Почаєва... та по Горині. Незабутні часи, незабутнє життя в прекрасній рідній Волині!".
Лозовий В. С. Володимир Сальський – український військовий діяч / В. С. Лозовий // Звягель древній і вічно молодий : тези Всеукр. наук.-краєзн. конф. з нагоди 200-річчя утворення Волинської губернії, 200-річчя Волинської єпархії та 200-річчя найменування м. Звягеля Новоградом-Волинським / Житомир. наук.-краєзн. т-во дослідників Волині, Житомир. обл. ін-т удосконалення вчителів, Новоград-Волинське регіон. Відділення т-ва дослідників Волині, Обл. орг-я спілки журналістів України ; ред. М. Ю. Костриця. – Новоград-Волинський, 1995. – С. 156-158.
Створимо музей генерала Сальського // Волинські дзвони : краєзн. альманах. – Рівне : Ліста, 1995. – Вип. 1. – С. 44.
Шандрук П. Пам’яті генерала Володимира Сальського / П. Шандрук // Літопис Волині. – 1962. – Ч. 6. – С. 37-41.