Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Банер
Інше
Банер





У Луцьку на вимогу громадськості відновлять старовинну бруківку | Друк |
Новини - Нове
70 років тому так званою шашкою Терлінського було викладено не одну вулицю у Луцьку. Що собою являє цей камінь, який був довговічний і додавав колориту місту, можна ще й сьогодні побачити на нинішніх вулицях Пушкіна і Братковського. Кожна така “шашка” важить 40 кілограмів! Покриття вулиці Крилова саме нею виявили під час капітального ремонту, і робітники вже хотіли вивезти її у невідомому напрямку...
Проте це відбувалося у центрі міста, і тривогу забила громадськість. Місцеві історики, археологи, краєзнавці підняли питання перед міською владою, аби зберегти частину дороги, котра є свідком історії старого Лучеська, у первозданному вигляді.
Нинішня вулиця Крилова забудована була у двадцятих роках минулого століття, коли Луцьк став центром Волинського воєводства Речі Посполитої (на Волині і досі кажуть про ті часи – "за Польщі"). Спершу вона носила ім'я польського письменника Жеромського, була забудована найкращими архітекторами Луцька і Польщі. Кожен будинок тут має власну цікаву історію. Оскільки повністю викласти вулицю автентичною шашкою Терлінського не можливо (багато пошкодженої), то луцька міська влада вирішила докупити нову у тому ж стилі. Також у планах громади відреставрувати, повернувши первісне обличчя, і вулицю Лесі Українки, котра примикає до Крилова. Тут теж лежить шашка Терлінського, тільки “закатана” в асфальт. Первісне покриття зберегли і на вулиці Богдана Хмельницького, хоча тодішній міській владі пропонували великі гроші за автентичний камінь. Але він лежить досі, і доводить, що Луцьк мав колись своєрідне обличчя навіть у вигляді своїх вулиць.
Олександр Котис, журналіст, історик, котрий наразі є чи не найкращим знавцем минулого нашого міста, вважає: якщо вдається зберегти цілу вулицю зі старою бруківкою, то вона одразу інакше сприймається, тоді відчувається історичний дух і колорит. Покриття цілої вулиці тоді можна вважати чимось на зразок музею під відкритим небом.
Наталія МАЛІМОН, “День”, Луцьк