Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Стародавня Європа в XI тис. до н.е. (підоснова – сучасна карта Європи)
Мапи Волині
Стародавня Європа в XI тис. до н...

Інше





Третяк Р. Пересопницьке Євангеліє і Острозька Біблія у Рівненському обласному краєзнавчому музеї | Друк |
Читальний зал - Книгодрукування

Отак ваше світло нехай світить перед людьми,

щоб вони бачили ваші добрі діла,

та прославляли Отця вашого, що на небі.

Св. Матвія. 5.16.

 

В суботу 12 березня цього року я приймав участь у науковій подорожі під керівництвом свого викладача В.Є. Рожка до м. Рівного. Головними об’єктами нашого наукового дослідження були Пересопницьке Євангеліє, Острозька Біблія, образи Семена Степанського з XVII століття, церковні дзвони XVI-XVIII століття і інше у Рівненському обласному краєзнавчому музеї.

Пересопницька Євангелія (копія), яка зберігається в музеї в богослужбовому, мистецькому відношенні є важливою історичною пам’яткою Української Православної церкви і українського народу. [1.37].

Цей рукописний в українській мові твір, 450-річчя написання якого ми відзначаємо, був створений нашими видатними духівниками – ігуменом Григорієм і поповичем Михайлом Василевичом з міста Сянок (нині в межах Польщі), у Різдво-Богородичному монастирі в містечку Пересопниці.

-         Рукописне Пересопницьке Євангеліє залишається найбільшою

пам’яткою українського православного духовного життя історичної Волині, цілої України, і є яскравим свідченням глибокої віри і духовності нашого народу, - читаємо в історичних джерелах. [2].

Виставлене у залі музею Пересопницьке Євангеліє ми мали змогу

оглянути та вивчити: воно має прекрасне письмо, лінії чітко паралельні, розкреслені переписувачами металевим предметом (шило, голка). Написане Євангеліє у два кольори, високомистецькі багатобарвні ілюстрації Євангелистів, заставки, мініатюри, титли і інше.

Особливо вразили мене у Святому Письмі мініатюри виконані в стилі українського бароко у яскравих різноколірних барвах, краї яких, обнесені рослинними орнаментами, а також сам стиль книгописання. [3].

В залі, що навпроти, розміщено серед інших стародруків Острозькі видання – це Псалтир, 1580 року, Острозька Біблія, 1581 року та Октоїх 1603 року надрукований священиком Дем’яном Наливайком в монастирі святої Тройці у Дермані.

Острозька Біблія (оригінал) 1581 року зберігається в Рівненському обласному краєзнавчому музеї, яким керує вихованець В.Є. Рожка директор, науковець, О.С. Булига. Він дозволив нам не лише оглянути, сфотографувати експонати музею, які нас цікавили, а й мали ми змогу подивитися їх паспорти. Острозька Біблія до музею надійшла з приватної колекції. Вивчаючи її, ми звернули увагу не лише на форму, об’єм, папір, але й на стиль друку, оформлення сторінок. ЇЇ друк у дві фарби – чорна і червона.

- Українському народові, - писав професор Іван Огієнко (митрополит Іларіон), - випала велика честь і заслуга дати слов’янству першу повну друковану Біблію. Острозька Біблія розійшлася по всьому слов’янському світові, і скрізь вона мала правдиву заслужену пошану. Острозька Біблія лягла в основу тієї Біблії, якої вживає весь православний слов’янський світ і сьогодні. [4.170].

Слід підкреслити, що я вперше мав змогу оглянути відомий першодрук – оригінал Острозьку Біблію, бо до того я лише бачив титульні її сторінки в працях нашого викладача В.Є. Рожка, тому побачена святиня та пояснення до неї, які робив Володимир Євтухович, справили на мене велике враження, збагатили мої знання про це Святе Письмо – як історичне церковне джерело, безцінний духовний скарб нашої церкви і українського народу.

Також ми з Володимиром Євтуховичем оглянули багато Волинських ікон XIII – XVIII ст., зокрема ікону Богородиці-Одигитрії ХІІІ ст. з Дорогобужу, ікони святих намальовані іконописцем Семеном Степанським з храму Св. Івана Богослова з села Острівці Володимирецького району, тут і його відомі ікони виконані у народному, національному стилі: Свята Троїця, 1694 року, Св. Параскеви, 1694 року і інші. [5.232].

Також вперше я мав можливість побачити, навчитися розрізняти ікони писані в класичному чи народному, національному стилі, глибше зрозуміти суть і значення святого образу для Української Православної церкви, її вірних.

Ми з Володимиром Євтуховичем мали змогу в музеї оглянути два унікальні церковні дзвони: менший з XVI – XVII ст. з церкви містечка Степань Сарненського району, більший дзвін, 1753 року з села Дерев’яна Рівненського району, вивчити наукові паспорти на них і інше.[6].

Менший дзвін прикріплений кованими цв’яхами до дерев’яної колодки, відлитий як і попередній з бронзи. [7].

Наша наукова подорож до Рівненського обласного краєзнавчого музею, під час якої ми вивчали наявні тут рукописне Пересопницьке Євангеліє (копія), Острозьку Біблію (оригінал), давні стародруки, інші духовні скарби нашої церкви і народу не лише збагатили мої знання, розширили мій науковий кругозір, а й дали змогу доторкнутись душею до небачених ще мною святинь, святощів рідної церкви, нашої історії.

 

Використані джерела:

  1. Рожко В. Українське православне книгописання і книгодрукування історичної Волині ХІ – ХХ ст. – Луцьк, 2005. – с.37.
  2. Там само.
  3. Фонди Рівненського обласного краєзнавчого музею.
  4. Огієнко І. Історія українського друкарства. – Вінніпег, 1983. – с.170.
  5. Рожко В. Українське православне церковне мистецтво Волині ІХ – ХХ ст. – Луцьк, 2006. – с.232.
  6. РОКЗ. – Інвентарний номер. РКМ кн. 1768 IV М 153.
  7. Там само. – інв. № кн. 1001 453 XVIII М.

 Джерело: Третяк Р. Пересопницьке Євангеліє і Острозька Біблія у Рівненському обласному краєзнавчому музеї / Р. Третяк // Пересопницьке Євангеліє в історії Української православної церкви і українського народу (до 450-річчя духовно-національної святині): збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції присвяченої 450-річчю Пересопницької Євангелії. - Луцьк, 2011. - С. 178 - 181.