Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Михайло Корибут Вишневецький (31 липня 1640–10 листопада 1673)
Видатні діячі
Михайло Корибут Вишневецький (31...

Інше





Шворак І. Цегляний стиль в архітектурі Луцька | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

Головні ознаки цегляного стилю в архітектурі - повна відмова від покриття фасадів будівель штукатуркою та рясне використання цегляного декору. Будівлі з нештукатуреними фасадами масово споруджували ще в середньовічній Європі. Цегляний декор тоді  широко використовувався в готичній та романській архітектурі. Але з 17 століття в забудові європейських міст переважали тиньковані будівлі.

Засновником цегляного стилю вважається нідерландський архітектор  Гендрік Петрюс Берлаге (1856-1934рр.), котрий в своїх архітектурних проектах почав використовувати художні властивості цегли та каменю. А відтак цей стиль поширився у Західній Європі, хоча й дуже швидко був витіснений модерном.

Відреставрований будинок цегляного стилю, вул Богдана Хмельницького, 15

Відреставрований будинок цегляного стилю, вул Богдана Хмельницького, 15

З Європи цей стиль перейняла Російська імперія - спершу його використовували при будівництві промислових будівель та військових казарм, а з кінця 19 століття в цегляному стилі споруджували житлові й т.зв. прибуткові будинки. Така його популярність в Росії зумовлена тим, що цегляні будинки витримували різні погодні умови. Сприяла поширенню стилю й стандартизація цегли та механізація її виробництва в середині 19 століття. Тому на деякий час цегляний став домінуючим стилем у забудові міст Російської імперії.

Будинок цегляного стилю, що стояв на розі вулиці Шосейної.

Будинок цегляного стилю, що стояв на розі вулиці Шосейної.

Луцьк, який на той час був повітовим центром Волинської губернії, не став винятком. У місті з'явилася залізниця,  пожвавилася торгівля, а відтак виникла потреба в нових комерційних площах. Багаті єврейські сім'ї, які мали у власності великі земельні ділянки, ділили їх на парцели та продавали. Зрештою, не тільки на вільних ділянках, а й на місці колишніх одноповерхових дерев'яних садиб дедалі частіше почали з'являтися цегляні будинки у кілька поверхів. На початку 20 століття переважна більшість мурованих будинків в місті зводилася в цегляному стилі. Сучасна вулиця Лесі Українки мала велику кількість таких, всі вони будувалися з комерційною метою. Найбільші належали багатим єврейським родинам: Кронштейнам, Глікліхам, Сорокам, Лернерам, Давам.

Проте, значна частина цих будинків не витримала випробування історією. Польська влада міста в 20-30-х роках, вважаючи цей стиль російським, наказувала під час ремонтів вкривати фасади штукатуркою. Крім того, значна частина забудови Луцька була зруйнована  під час 2 світової війни та повоєнної відбудови.

Комерційний будинок  Лейзора Кронштейна, вкритий тиньком.

Комерційний будинок  Лейзора Кронштейна, вкритий тиньком.

Колишній кінотеатр Чари. Кут вулиць Б. Хмельницького та Кривий вал

Колишній кінотеатр Чари. Кут вулиць Б. Хмельницького та Кривий вал. В 1920-х роках, воюючи з “російським стилем”, будівлю поштукатурили. Нині вона має ще й другий поверх, який остаточно спотворив її архітектурний образ.

Оскільки перші будинки в цьому стилі будували вздовж магістральних вулиць - Шосейної (зараз - вулиці Лесі Українки і частина Ковельської, до Красненського моста) та Шпитальної (нинішня Богдана Хмельницького), - земельні ділянки на яких коштували дорого, то це й визначило забудову. Як правило, будинки розташовувалися по червоній лінії й не рідко займали майже всю ділянку, простягаючись вглиб кварталу. Прості в своєму плануванні вони часто мали неправильну конфірурацію, оскільки вписувалися в уже сформовану забудову вулиці. При цьому їх ставили впритул один до одного або залишали між ними невеликі проходи. Більшість цих будинків складається з двох верхніх поверхів та підвалу чи сутеренного поверха, в окремих є мансарда. Всі вони мають кілька входів, причому парадний - завжди спрямований на центральну частину вулиці.  Перші поверхи в таких будинках, як правило, займали магазини, майстерні та інші комерційні заклади, а на верхніх поверхах здавали в оренду житло. Особливим попитом користувалися «прибуткові» будинки, в яких всі квартири здавалися в оренду.

Єврейський прибутковий будинок на Мокрому лузі (вул. Ковельська, 18)

Єврейський прибутковий будинок на Мокрому лузі (вул. Ковельська, 18)

Єврейський прибутковий будинок на Мокрому лузі (вул. Ковельська, 18)

Всі будинки цього стилю в Луцьку стоять на цегляних фундаментах. Стіни будувалися з клінкерної цегли, виготовленої на заводі Глікліха “Лучанин”. Але зустрічається цегла й інших виробників, - зокрема, Київського цегельного заводу К. Булишкіна. Крім того, в місті працювало декілька невеликих кустарних майстерень з виробництва цегли. Клали цеглу на вапняний розчин. Перекриття в цих будинках - дерев'яні, автентична покрівля - листова сталь.

Житловий будинок на вул. Романюка, 5. Належав власникам невеликої взуттєвої фабрики

Житловий будинок на вул. Романюка, 5. Належав власникам невеликої взуттєвої фабрики, що розташовувалася неподалік.

Активно використовували і металеві елементи. Бляшані дашки над входом, балконні перила, виготовлені за допомогою заклепок та металевих хомутів, доповнювали естетичну картину, створювану цегляною орнаментикою. Парадні сходи збиралися з відлитих на заводі чавунних елементів. В цих будинках не було ванних кімнат та водопроводу, опалювалися вони пічками. На задньому дворі багатьох будинків розміщувалися стайні, дровітні та інші господарські будівлі.

Литі сходи та перила в парадному вході будинка на Ковельській, 12.

Литі сходи та перила в парадному вході будинка на Ковельській, 12.

Всі ці будинки, за винятком одноповерхових житлових садиб, будувалися з комерційною метою і ставилися впритул до тротуарів. Для урізноманітнення фасадів та надання унікальності кожному будинку використовувалися всі можливості цегляної пластики. Як правило, декором прикрашали тільки основний фасад, який в більшості будинків - симетричний, часто - з балконом на другому поверсі та центральним входом під ним. Симетричними також були блоки з двох будинків під одним дахом. Особливістю таких блоків є глуха вісь симетрії, котра розділяє фасад по всій висоті.

Блок з двох будинків під одним дахом на вул. Б.Хмельницького, 38

Блок з двох будинків під одним дахом на вул. Б.Хмельницького, 38

Для головного фасаду всіх будинків характерна відсутність порожніх площин і членування: горизонтальні тяги розмежовують поверхи, а вертикальні лопатки ділять площину на фрагменти. Кути будинків прикрашають рустовані лопатки, верхня площина стіни завершується карнизом. Цегляним декором прикрашали двері й вікна. Частий прийом - прямокутні  вікна на першому поверсі та арочні - на другому. Складний силует віконного декору створювали фігурні наличники, карнизи, перемички з замковим каменем.

Комерційний будинок з вікнами-вітринами на вул Лесі Українки, 5

Комерційний будинок з вікнами-вітринами на вул Лесі Українки, 5, з окремими входами в торгову та житлову частини.

Ще одна цікава особливість - використання ліпних елементів, зокрема, маскаронів – скульптурних масок у вигляді жіночого обличчя чи голови лева. Непритаманні цегляному стилю маскарони активно використовувалися в декорі будинків у стилі модерн, звідки і були запозичені.

Маскарони та рік будівництва на фронтоні будинку на вул. Ковельській, 18

Маскарони та рік будівництва на фронтоні будинку на вул. Ковельській, 18

Значна частина споруд цегляного стилю Луцька - промислові о'бєкти: залізничні склади, млини, виробничі цехи з нештукатуреними стінами та скромним цегляним декором. До нашого часу достояли лише кілька таких будівель, найцікавішою серед яких є споруда пивзаводу Вацлава Земана. Його головний корпус, збудований у 1906 році, щедро прикрашений новаторським цегляним декором. Тут немає характерних для стилю рустових лопаток та горизонтальних тяг, фасад не поділений на окремі площини, а є цілісною ритмічною композицією.

Основний корпус пивзаводу Вацлава Земана

Основний корпус пивзаводу Вацлава Земана

Окрема частина спадку цегляного стилю в Луцьку - військові гарнізонні споруди на вулиці Стрілецькій. Збудовані на межі 19-20-го століть на основі типових проектів.

Прикордонне розташування Волині зумовило потребу в житлі для великої кількості військових. В Луцьку в той час перебували штаб 11-ї піхотної дивізії, Ізюмський гусарський полк, Камчатський, Кексгольмський, Якутський, Охотський піхотні полки, 4, 5 і 6 батареї 11-ї артилерійської бригади. Значна частина солдатів квартирувалася в приватних помешканнях та прибуткових будинках, втім, умови проживання там були не завжди прийнятні.

Казарми на Яровицькому передмісті

Казарми на Яровицькому передмісті

Врешті-решт проблему будівництва гарнізонних казарм на Волині розв’язали - в Рівному, Дубні, Кременці, Луцьку постали військові містечка. Луцькі казарми облаштували на Яровицькому передмісті, поруч із новозбудованою залізничною станцією.

Гарнізонна казарма на вул. Стрілецькій, 8

Гарнізонна казарма на вул. Стрілецькій, 8

Цегляний стиль казарм має свої особливості: найбільше декору припадає на центральні ризаліти та кути будівель, для підкреслення використано червону цеглу, в окремих будівлях над сходовими клітками розміщено кругле вікно.  Крім того, поверхи розділені горизонтальними тягами. Всі гарнізонні споруди мають чітку симетрію та ритмічність.

Цегляний декор гарнізонної казарми на вул. Стрілецькій, 6

Цегляний декор гарнізонної казарми на вул. Стрілецькій, 6

Центральний ризаліт гарнізонної казарми на вул. Стрілецькій, 6

Центральний ризаліт гарнізонної казарми на вул. Стрілецькій, 6

Будівлі цегляного стилю - невід'ємна частина архітектурного наповнення Луцька,  вони характеризують тенденції його забудови на стику 19-20-го століть

Використані джерела:
Абрамюк І.Г. Особливості цегляного декорування в Луцьку в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.
В. Пясецький, Ф. Мандзюк. Вулиці і майдани Луцька. — Луцьк, 2005
Метельницький Р.Г. Деякі сторінки єврейської забудови Луцька. К.: Дух і літера, 2001.
Олена Огнєва , Олексій Златогорський: 43-й піхотний Охотський полк в історії Луцька
Шворак І. Цегляний стиль в архітектурі Луцька [Електронний ресурс] / І.Шворак // Wolyn Times. - Джерело доступу: http://volyntimes.com.ua/news/829