Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Стефанович Олекса (1899-1970)
Видатні діячі
Стефанович Олекса (1899-1970)...

Інше





Климчук А.М. Праця Антонія Ришарда «Альбом польських нумізматів», як джерело до вивчення колекціонування на Волині | Друк |
Читальний зал - Бібліографія

Шляхетські маєтності, а також приватні помешкання інтелігенції були осередками різного роду збирацтва (книг, творів мистецтва, предметів колекціонування). Зазвичай такі збірки були науковими робітнями для їхніх власників. Колекціонування на Волині вивчалося лише в певній мірі, головним чином дослідники у своїх студіях торкалися питань функціонування приватних книгозбірень. Коли ж уважно вивчити колекціонування вцілому, як таке, можемо навести десятки видатних імен. На жаль, не про всіх ми все знаємо. До таких, недостойно забутих, наприклад, належить Самуель Копровський – колекціонер із світовим ім’ям з Дядькович під Рівним.

Джерела для вивчення колекціонування на Волині досить численні і різноманітні. Однак, багато з них до цих пір не введені до наукового обігу. До числа найцінніших джерел з нумізматики українських земель належить «Альбом польських нумізматів, а також короткий огляд їхніх праць і нумізматичних збірок»[1-6] Антонія Ришарда. Цей цінний рукопис зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Праця містить в собі близько 1000 біографій осіб (більшість з них із фотографіями), що стосувалися польської нумізматики, список правничих актів, що стосувалися монетної справи в хронологічному порядку, перелік польських і закордонних установ, де були польські колекції нумізматики.

Автор цієї фундаментальної праці Антоній Ришард народився 1841 р. в Щебжетині. Початкову освіту здобув у рідному місті, а гімназійну – в Радомі. Брав участь в повстанні 1863 р. Пізніше, в Кракові займався купецькою справою та працював на різних роботах. З 1868 р. почав займатися нумізматикою.  Окрім збирацтва (більше 1600 монет п’ястовськорї та ягеллонської діб та 800 медалей релігійної тематики), займався науковими дослідженнями. Його наукові інтереси в нумізматиці були доволі широкими, але головним чином стосуватися історії монетної справи Польщі та біографії видатних польських нумізматів. Нижче подаємо виписки  про тих нумізматів, що проживали на Волині або в той чи інший спосіб пов’язані з нашим краєм.

В Баткові поблизу Радивилова проживав Батковський, який мав нумізматичну колекцію [1, арк. 24].

БєліцькийЛюдвік проживав у  Житомирі, де й народився 1845 р. і закінчив гімназію.  Займався збиранням польських монет і медалей із захопленням та систематичністю, як він пояснював «для порівняння їх з іноземними». Його колекція нараховувала близько 1000 монет. ЛюдвікБєліцький з 1889 р. був дійсним членом Краківського нумізматичного товариства [1, арк. 38].

Барон Кароль Станіслав де Шодуар – один з найвидатніших польських нумізматів.  В своєму маєтку Івниці під Житомиром зібрав величезну нумізматичну колекцію та бібліотеку літератури про монети та з суміжних дисциплін. Антоній Ришард в своєму довіднику подає повний список нумізматичних праць та каталогів барона де Шодуара [1, арк. 59 зв.].

Тадеуш Чацький – відомий польський історик. Зібрав великі колекції старовини і нумізматики. Його колекцію за вагомістю порівнювали із збіркою Станіслава Потоцького. Частину своєї колекції Т. Чацький подарував Волинському ліцею, який же сам і заснував. Ще одну частину колекції (2000 монет і 500 медалей) разом з бібліотекою набули в 1820 р. князі Чарторийські для бібліотеки в Пулавах. Пізніше ці колекції потрапили до музею Чарторийських у Кракові. Антоній Ришард наприкінці біографічної нотатки про ТадеушаЧацького подає бібліографію його праць [1, арк.  68-68 зв.].

Ще одним нумізматом Житомира був росіянин Модест Олександрович Дєдінцов.  Він колекціонував польські монети і медалі, а його колекція містила близько 1300 одиниць. Народився він в Єлецькому повіті Орловської губернії. Навчався у Воронезькій гімназії, а в 1857-1861 рр. на математичному факультеті Московського університету. З 1864 р. Модест Олександрович проживав на  Волині, де спочатку був мировим посередником  пізніше головою мирового з’їзду, а з 1876 р. – членом Волинської губернської президії з селянських питань[1б арк. 81 зв.]

В 1817 р. свою колекцію Волинському Ліцею подарував  Дзєржак Августин. Його колекція нараховувала 363 монети, з них було: давніх – 76, нового часу срібних – 231 і мідних – 56. Дзєржак Августин був головою граничного суду в Могілеві, помер 1824 р. [1, арк. 88 зв.]

ЕйсмонтФранцішек Мар’ян у Вишнівці займався збиранням монет. Зібрав їх близько 400 (польських і римських). Працював кустошем у Вишнівецькому палаці де Броель-Платера. Мар’ян Ейсмонт автор праці «Пам’ятки прекрасних мистецтв в Польщі часів П’ястів», один розділ тут присвячений польським монетам відповідного періоду  [1, арк. 92 зв.]

В Дівочках на Волині мав намір осісти Северин Голембійовський. Цей маєток він придбав  в 1854 р. Северин Голембійовський був сином відомого нумізмата Лукаша Голембійовського, уродженця Пінщини. Дорогою до Дівочок Северин дуже захворів десь на Люблінщині, лишивши свою колекції. Через місяць по приїзді в Дівочки помер, а його колекції пропали (8 зв.).

Нумізматами були Іллінські у Романові. Заклав її Август Юзеф, а продовжив збирання вже його син – Генрик (30).

Чи не найвідомішим нумізматом Житомира був Анджей Янович. Монети він почав збирати ще з гімназійної лави, завдяки професору Собкевичу. Його нумізматична колекція налічувала близько 2600 монет. Окрім того Анджей Янович зібрав цінну нумізматичну бібліотеку, яка складалася головним чином з каталогів і праць наукового змісту. Антоній Ришард в своїй праці подає бібліографію праць Анджея Яновича з 13 публікацій.  Цей видатний нумізмат народився 23 листопада 1836 р. в Одесі. Навчався в Кам’янецькій гімназії та Київському університеті. З 1867 р. постійно проживав в Житомирі [2, арк. 37-37 зв.]

Допомагав своєму батьку в нумізматичних дослідженнях  і сам став збирачем монет син Анджея Яновича – Аннібал.  Він народився 14 (26) січня 1859 р. в Мурованій Мохнівці. Освіту здобував домашню, вивчив літературу, бібліографію та нумізматику. Аннібал Янович був дійсним членом Краківського нумізматичного товариства. Він, як і батько, писав наукові розвідки з нумізматики. Антоній Ришард подає перелік з 4 його праць [2, арк. 38]

Відомим нумізматом на Заславщині був Владислав Єловицький.  Його колекція була доволі чималою – 3000 польських монет, серед яких чимало раритетів. Окрім колекціонування Владислав Єловицький займався археологією та написанням наукових розвідок на основі власних колекцій. Антоній Ришард фіксує 7 публікацій дослідника. Владислав Єловицький народився 21 грудня 1837 р. в Арестові. Навчався в Житомирській гімназії. Найціннішу частину своєї колекції Владислав Єловицький подарував Академії Знань в Кракові [2, арк. 42]

В Троянові під Житомиром свою колекцію монет та інших старожитностей мав Казимир Коморовський. Збирати монети він почав з 1863 р., основу його збірки склала колекція Собкевича. Також Казимир Коморовський володів скарбом дрібних монет Яна Казимира, виявленим у Рівному. Цю знахідку вивчав АнджейЯнович та опублікував про неї статтю в ч. 1 за 1881 р. «Перегляді бібліографічно-археологічному» («Острозька і рівненська знахідки»). Казимир Коморовський народився в Шугайводах Київської губернії. Освіту здобував вдома та в ліцеї. З 1844 р. працював в камеральному відділі. Помер 20 січня 1887 р.  [2, арк. 69 зв.]

Великими колекціями володів СамуельКопровський з Дядьковичів неподалік Рівного. Його нумізматична колекція складалася з польських монет – 1000 екземплярів, медалей від 1772 р. – повна збірка, польських релігійних медалей – близько  100 та приватних марок – близько 3000. На основі своєї колекції написав статтю «Рівненська знахідка», яка була опублікована в «Нумізматичних записках» за 1885 р.  Антоній Ришард додає, що через поганий стан здоров’я СамельКопровський не може займатися господарством і увесь свій час присвячує монетам і маркам [2, арк. 79 зв.]

З волинською нумізматикою пов’язане ім’явидатного польського письменника Юзефа Ігнаци Крашевського. Антоній Ришард повідомляє, що в 1878 р. він отримав 600 монет, котрі передав до колекції Академії знань в Кракові. Ще в 1848 р. у Городці Урбановських ним був укладений «Каталог польських медалей і монет, а також грецьких і римських Урбанськихв Городці».  Юзеф Ігнаци Крашевський також і сам займався збиранням монет [2, арк.80].

З Волинню пов’язане життя відомого нумізмата і мистецтвознавця Антонія Йодко-Маркевича. Народився він в 1843 р. у Великій БубнівціПлоскирівського повіту на Поділлі, помер 20 липня 1892 р. і був похований у Чорному Острові [3, арк. 31 зв.].

Чудову нумізматичну збірку зібрав кременецький адвокат НовошицькийСамуелКаєтан, доповнювала її чимала бібліотека. СамуельНовошицький друкувався в різних часописах першої половин ХІХ ст., його наукові зацікавлення стосувалися правничих наук і бібліографії  [3, арк. 35].

Знахідки монет на теренах Волині вивчав Іван Олексійович Орлов – радник губернського правління в Житомирі. Його перу належить праця «Дослідження про скарби Волинської губернії». Іван Олексійович народився в 1839 р. в Херсонській губернії. Навчався у Воронезькій гімназії та в Харкові [3, арк. 38].

Хорошу нумізматичну колекцію монет з найдавніших часів до 2-гої половини ХІХ ст. зібрав Островський Вітольд з Житомира. Пізніше свою збірку він продав [3, арк. 40 зв.]

Відомим збирачем різного роду старожитностей, у тому числі й монет був Людвік Павловський. Його нумізматична збірка нараховувала 3000 монет, серед яких були цікаві екземпляри та раритети. Людвік Павловський народився 27 серпня 1826 р. у Великій Мощаниці неподалік Дубна. Навчався він у Луцьку та в Кременецькому ліцеї. Після навчання перебував на державній службі в Житомирі, пізніше – в Орловській губернії. З 1847 р. Людвік Павловський проживав в родинному гнізді. Помер 27 квітня 1853 р. [3, арк. 44].

В своїй праці Антоній Рішард згадує про якогось нумізмата з родини Радзимінських, але не вказує його імені.  За його даними колекціонер проживав у Завадинцях Острозького повіту та займався збиранням польських монет [3, арк. 75].

Власну нумізматичну колекцію у Славуті мав Роман ЛюбартовичСанґушко. Князь витрачав значні кошти на поповнення родинної книгозбірні, тут були всі нові друки. Бібліотекою, а заодно і нумізматичною колекцією опікувався Піотровський. Маєток разом із всіма колекціями успадкували син Роман та донька Марія Потоцька[4, арк. 3 зв.]

Ще одним відомим збирачем монет був Юзеф Собкевич-Собек. У 1860 р. він вже мав досить непогану збірку польських і чеських монет. Після смерті Юзефа Собкевича-Собека цю колекцію набув Казимир Коморовських з Троянова.  Юзеф Собкевич-Собек народився у 1802 р. в Кременці. В рідному місті закінчив Волинський ліцей. З 1832 р. аж до своєї смерті 23 листопада 1878 р. (з тривалою перервою) працював викладачем Житомирської гімназії [4, арк. 22].

РомуальдСтецький  під час війни 1812 р. спакував у 24 мішки нумізматичні колекції Кременецького ліцею та приховав їх за вівтарем поєзуїцького костелу в Кременці. Пізніше монети було видубуто зі сховку [4, арк. 30].

Значну колекцію польських монет і медалей зібрав ГенрикСтецький. В його колекції було близько 4000 екземплярів. В 1873 і 1875 рр. ця колекція була продана за посередництва Л. Гомбургена у Франкфурті на Майні. Було видано 2 допродажні каталоги цієї нумізматичної збірки  [4, арк. 30 зв.]

Колекцію польських і литовських монет мав Теофіл Степулковський з Рівного. В 1852 р. ним був розкопаний скарб київських срібних гривень у Хотині. Їх він продав Б. Подчашуйському. Ці ж гривні демонструвалися на виставці старожитностей та предметів мистецтва в 1856 р. у Варшаві та увійшли до її каталогу (№ 893). Колекцію Теофіла Степулковського набули Л. Зволінський та др. Станіслав Кжижановський [4, арк. 41 зв.]

Із захопленням, як пише Антоній Ришард, збирав монети Штайнер Мечислав. Його колекція була невпорядкована і налічувала близько 1000 монет. Мечислав Штайнер народився 1810 р. та належав до монаршого ордену тринетаріїв [4, арк. 47 зв.].

Нумізматом був професор Кременецького ліцею Юзеф Ульдинський. Його цікавили польські і римські монети. В 1876 р. після смерті власника ця колекція була передана до мінц-кабінету Університету Св. Володимира (1500 шт.) [4, арк. 63].

Чималу колекцію польських, грецьких і римських монет та медалей зібрав Кшиштоф Урбанський у Городці. Помер він в 1835 р. Колекціонування продовжив його син Антоній, якій збірку значно примножив.  Уся колекція розміщувалася в двох чудових шафах.  Ці шафи були набуті у Валіцького, який їх, в свою чергу, придбав у Марії Мецинської. Про цю колекцію писали Нємцевич та Крашевський. Як вище згадувалося Ю. І. Крашевський у часі свого проживання в Городці уклав каталог цієї нумізматичної збірки.

Після смерті Антонія Урбановського певний час колекція перебувала у його дружини, а після її смерті – в сина від другого чоловіка Едварда Стижинського. Він був одружений з графинею Ізабеллою з Мостовських. Вона розпродала цю цінну колекцію німецьким нумізматам разом із шафами. За монети було виручено 18000 марок, а за шафи – 30000. Частину монет разом з книгами (бл. 13000 томів) було перевезено до Загінець на Поділлі [4, арк. 63 зв.-64].

Весоловський Фелікс у Мізочі зібрав колекцію з 1350 монет і 600 медалей від часів Мечислава І аж до поділів Польщі [4, арк. 74 зв.]

У Рудці під Дубно проживав відомий археолог, нумізмат і бібліограф Адам Воланський. З 1890 р. він став членом Краківського нумізматичного товариства. Головним чином Адам Воланський займався археологією, розкопував кургани, збирав старожитності. Його нумізматична колекція була порівняно невеликою, головним чином складалася з польських монет [4, арк. 85].

ЗашинськийЛюдвік проживав  біля Луцька. Збирав польські монети, головних чином п’ястовські, дрібні литовські та після розборові. В цих трьох відділах було близько 1000 екземплярів [4, арк. 95 зв.].

Література

  1. RyszardAntoni.Albumnumizmatycznepolskie. Lit. A-FT.1, [cz.1] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4473/ІІІ, 102 арк.
  2. RyszardAntoni. Album numizmatyczne polskie. Lit. G-Ł T.1, [cz.2] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4474/ІІІ, 122 арк.
  3. RyszardAntoni.Albumnumizmatycznepolskie. Lit. M-RT.2, [cz.1] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4475/ІІІ, 97 арк.
  4. Ryszard Antoni. Album numizmatyczne polskie. Lit. M-R T.2, [cz.2] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4476/ІІІ,  108 арк.
  5. Ryszard Antoni.Album numizmatyczne polskie. T.3, [cz.1] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4477/ІІІ, 102 арк.
  6. RyszardAntoni. Album numizmatyczne polskie. T.3, [cz.2] // ЛНБ ім. Стефаника, Відділ рукописів, ф. 5 (Оссолінських), 4478/ІІІ, 116 арк.

 Стаття надіслана автором

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Климчук Андрій  Миколайович

Краєзнавець, журналіст, редактор інтернет-порталу «Віртуальний Станиславів»

Вул.. Дубенська, 44, пом. 230, м. Рівне, 33010

0989465975, 0937600071 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду