Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Житловий будинок, др. пол. XIX ст. вул. Пушкінська, 8 м. Житомир
Пам'ятки. Житомир
Житловий будинок, др. пол. XIX с...

Інше





Гриневич Т. Історія Галицького та Волинського князівств у польській міжвоєнній історіографії | Друк |
Читальний зал - Історія, історичні науки
Після закінчення І Світової війни на руїнах старих імперій почали поставати нові національні держави. Але у процесі формування повоєнної політичної карти Європи з’явився ряд гострих проблем. Народи, що взялись за побудову власних держав, мали численні суперечності з сусідами в питаннях політичних кордонів. З такою проблемою зіткнулась і молода польська держава. Спираючись на історичні традиції існування І Речі Посполитої, що у свій час виступала регіональним лідером у Східній та Центральній Європі, поляки вступили у боротьбу за відновлення такого політичного статусу уже ІІ Речі Посполитої.
У 1919 – 1920 рр. польська держава вступила в активні збройні та дипломатичні змагання за розширення свого кордону на схід. Першою її жертвою стала Західно-Українська Народна Республіка, терени якої були приєднані до нової польської держави. Попри мілітарні успіхи, польському політикуму все ж довелося доводити на міжнародній арені легітимність прилучення цих земель. В своїх аргументах польська сторона апелювала до факту “історичної” приналежності західноукраїнських земель до Польщі та їх культурної єдності. Аргументи польських політиків випливали з тривалих традицій історичних до- сліджень, започаткованих у польській історіографії ще у середині ХІХ ст. Вони мали підважити претензії українського населення Східної Галичини на здобуття автономії в Австро-Угорській імперії. Історики намагалися відстояти ідеї як політичної та куль- турної “польськості” цих земель, так і “неісторичність” політичного та державного існування українців на “південно-східних кресах”. У міжвоєнний період ці ідеї мали слугувати не лише доказом легітимності для міжнародної спільноти, але й сформувати у молодого покоління поляків та українців усвідомлення політичної та культурної єдності населення західноукраїнських та польських земель як єдиної політичної нації, та сприяти вихованню толерантності у ставленні до інституцій ІІ Речі Посполитої.
Гриневич Т. Історія Галицького та Волинського князівств у польській міжвоєнній історіографії / Т. Гриневич // Дрогобицький краєзнавчий збірник / ред. кол. Л. Тимошенко (гол. ред.), Л. Винар, Л. Войтович та ін. - Дрогобич : Коло, 2009. - Вип. XIII. - С. 134 - 145. 

ЗавантажитиЗавантажити