Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Корецька фарфоро-фаянсова мануфактура
Етнографія Волині
Корецька фарфоро-фаянсова мануфа...

Інше





Памірська Л. Ю. Вивчення іноземних мов у єврейських приватних комерційних закладах на Волині на початку ХХ століття | Друк |
Читальний зал - Освіта та наукове життя краю

В умовах перебудови системи освіти ХХІ століття роль теоретичних знань збільшується. Наразі вчитель потребує більш цілісної теорії освіти та навчання, яка при менших затратах часу та сил допомагала б досягати кращих навчально-виховних результатів. Критичне засвоєння історичного досвіду сприятиме кращому розумінню та вирішенню проблем навчання в умовах сучасної педагогічної дійсності.

Історія створення та функціонування на території Волинської губернії навчальних та культурно-освітніх закладів висвітлювалась у багатьох роботах сучасних українських істориків. Зокрема, відомі дослідження Журбелюк Г.В., Самарцева І.Г., Іващенкко О.М., Поліщук Ю.М., у яких характеризується мережа єврейських національних закладів шкільного типу, наведено статистичні дані щодо єврейських культосвітніх закладів [1, 2, 3]. Проте мовна освіта представників національних меншин висвітлюєтюся дослідниками лише фрагментарно.

Метою нашого дослідження є навести приклади того, як теоретичні ідеї початку ХХ століття реалізовувались у процесі вивчення іноземних мов у школах нацменшин на Волині. Авторка ставить перед собою наступні завдання: 1)проаналізувати організаційні умови вивчення іноземних мов у єврейських приватних комерційних закладах на Волині у зазначений період, 2) визначити особливості мовної освіти євреїв у комерційних закладах Ремезової Н.Л.

«На рубежіХІХ – ХХ ст. прогресивні педагоги радикально переглядали всі сторони діяльності загальноосвітньої школи, структуру та зміст освіти, організаційні форми та методи навчання. У цей час створювалися нові методичні системи, які виключали пасивність та перевтому учнів, стимулювали їх пізнавальну діяльність та творче мислення » [4, с. 4].

Початок ХХ століття займає особливе місце в історії не тільки нашої країни, але і всього світового суспільного розвитку. Економічний розвиток Царської Росії привів до зіткнення різних класових та станових інтересів у сфері економіки, політики, освіти. Після революції 1905-1907 рр. соціально-економічні причини диктували зміни у поглядах на народну школу. Для успішного функціонування капіталу були необхідні робітники достатнього рівня профпідготовки та інтелекту. Це було однією з необхідних умов у конкурентній боротьбі підприємців як всередині країни, так і на міжнародній арені. Наразі збільшувалася сітка комерційних та реальних училищ, відкривалися приватні гімназії, поширювалася професійно-технічна освіта.

Яскраву картину являла собою сітка шкіл народів національних окраїн. Нерівномірність промислового розвитку окремих районів країни та соціально-економічні протиріччя певним чином були пов’язаніз особливостями освітнього життя окремих регіонів України, зокрема Волині.

В нашій увазі – приватні комерційні заклади Ремезової Н.Л. У 1907 році 30 серпня було відкрито приватне восьмикласне комерційне училище у м. Житомирі. Класи складалися з двох відділів: підготовчого(молодшого та старшого) та восьми основних класів. Заклад не мав свого приміщення і розміщувався у купця Готтесмана на розі Великої Бердичівської та Михайлівської вулиці №25 [5]. 

Навчальна діяльність поділялася на два півріччя: I-е- 91 день (з серпня по грудень), II-е – 64 дні (з січня по квітень). Всього- 155 навчальних дні [8]. В училищі діяли 8 предметних комісій, з них дві з нових мов та комерційних наук. У програмі училища значилося, що відповідно до місцевих умов початок вивчення німецької мови- старший підготовчий клас, а французької-1 клас.

У 7-му класі учні складали іспити з французької та німецької мов, у 8- німецьку кореспонденцію /письмово та усно/ та французьку кореспонденцію /письмово та усно/.

З першого по сьомий клас учні складали іспит з німецької та французької мов. А у восьмому – з німецької та французької кореспонденції /усно та письмово/. Для вивчення обов’язковими були дві іноземні мови, які учням обирали батьки. У положенні про комерційні навчальні заклади та їх заснування для позашкільного розповсюдження комерційних знань відомства Міністерства Торгівлі та Промисловості зазначено, що штатними викладачами та викладачами іноземних мов у всіх класах комерційних та торгових училищ можуть бути призначені, крім вказаних у ст.65 осіб, також особи, які закінчили курси середнього навчального закладу і ті, які мають звання домашнього вчителя або вчительки іноземних мов [13].

У циркулярах по навчальному відомству зазначається: « обов’язкові або необов’язкові мови можуть викладатися з дозволу Міністерства Торгівлі та Промисловості, також стенографія, рукоділля, співи, музика, танці, а також інші, крім двох обов’язкових мов, іноземні та місцеві мови та інші спеціальні предмети, які будуть необхідними у місцевих умовах» [14].

У примітці підкреслюється, що вибір іноземних мов для обов’язкового викладання залежить від місцевих умов, надається засновником училищ та затверджується Міністерством Торгівлі та Промисловості (див.таблицяю тижневих уроків з іноземних мов №5) Директором Житомирського комерційного училища був дійсний штатський радник – Микола Леонтійович Лятошинський, французьку мову викладали – Ксенія Миколаївна Дворжецька, Ніна Володимирівна Пунашка та Семен Васильович Іваницький, німецьку мову – Августа Ельдорівна Новицька та Емма Германівна Кенге, польську мову – Емілія Петрівна Корженівська.

При комерційному училищі Ремезової існували вечірні курси іноземної кореспонденціїї, на яких охочі могли вивчати одну або кілька іноземних мов за власном вибором [15].

Приватні вечірні курси іноземної кореспонденції Н.Л. Ремезової у Житомирі були відкриті 1 листопада 1911 року на основі статуту, затвердженого Міністром Торгової Промисловості 8 лютого 1911 року [16]. Заняття на курсах проходили у вечірній час з 5 до 9 годин вечора. Завідував курсами викладач комерційної науки С.С. Малиновський.

У 1910 році – в училищі навчалося 178 євреїв, в 1912 році – 222, що складало 70% всіх учнів [17].

1 жовтня 1913 року Н.Л. Ремезова відкрила приватну трьохкласну торгову школу. У звіті про стан Житомирської торгової школи Н.Л.Ремезової за 1914-1915 навчальний рік зазначається, що в 1 класі навчалося 17 хлопчиків та 1 дівчинка, у 2 класі- 12 хлопчиків та 5 дівчаток. Всього- 35 учнів. Більщу частину учнів складали євреї

Заняття у торговій школі розпочиналися 25 серпня, закінчувалися 12 квітня, загальна кількість навчальних днів – 154 [19].

Учні вивчали німецьку мову за підручником Міттельштейна дві години щотижня у кожному класі та російську мову, словесність – 4 години щотижня – в першому класі, 3 години щотижня у другому класі.

Найвищий відсоток успішності учнів був з російської та німецької мов.

Представлений аналіз організації мовної освіти євреїв на початку ХХ століття дозволяє зробити наступні висновки:

1. Навчання у єврейському комерційному училищі Ремезової Н.Л. як і в торговій школі та на вечірніх курсах іноземної кореспонденції не передбачало строгого етнічного відбору учнів. Найбільший відсоток учнів (61,6%) складали євреї, решта – росіяни, поляки, німці. Невипадково найвищий показник успішності був з польської мови (92,3%) – для 24% учнів ця мова була рідною.

2. Мовна освіта у єврейських комерційних закладах мала чітке спрямування.Кількість годин, відведених на вивчення нових європейських мов – німецької та французької мови, свідчила про вагоме значення предмету у навчальному процесі, актуальність з погляду розвитку промисловості та європейського рівня освіти.

3. У сьомому передвипускному класі учні складали іспит з французької та німецької мов. Можна говорити про системний підхід та практичне професійне спрямування методики вивчення цих мов, оскільки у випускному 8-му класі учні складали усно та письмово німецьку та французьку кореспонденцію. У такий спосіб учні демонстрували уміння та навички спілкування іноземними мовами в усній формі та висловлювати думки на письмі.

4. Науково виправданим з погляду методики було введення за рішенням педкомітету вивчення класичної мови ––латини (факультативно). Необовязкові курси англійської та польської мов створювали поглиблену порівняльну основу для вивчення обов’язкових мов.

5. Толерантним з погляду сучасностієобмовки циркулярів по навчальному відомству про те, що Міністерство Торгівлі та Промисловості дозволяє викладати в комерційних закладах крім обов’язкових мов, іноземні та місцеві мови, що є необхідними в місцевих умовах.

6. Уваги сучасної науки і методики вивчення іноземних мов заслуговує й організація приватних вечірніх курсів іноземної кореспонденції, навчання на яких відбувалося за власним вибором.

Судячи з того, що цифра євреїв-слухачів курсів постійно збільшувалася, навчання було організовано достатньо успішно.

Дана робота не вичерпує всіх аспектів порушеної тематики і потребує подальшого глибокого дослідження.

 

Список використаних джерел та літератури

1. Журбелюк Г.В. Єврейські школи на Поділлі в контексті політики коренізації. Нацменшини Правобережної України: історія і сучасність. Науковий збірник. Серія „Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині. – Т.18. Вид-во „Волинь”. – 1998. – 226 с.

2. Самарцев І.Г. Євреї в Україні на початок ХХ ст. // Український історичний журнал. – 1994. – № 4. – С. 22.

3. Іващенко О.М., Поліщук Ю.М. Євреї Волині. Кінець VIII початок ХХ століття. – Житомир: Волинь.– 1998. – 192 с.

4. Егоров С.Ф. Теория образования в педагогике России начала ХХ века: Историко- педагогический очерк. – М.: Педагогика.–1987. – 152 с.

5. ДАЖО.- Ф.80.- оп. 1.- спр.46.- арк.1-6

6. ДАЖО.- Ф.80.-оп.1.-спр.56.- арк.4

7. ДАЖО.- Ф. 80.-оп. 1.- спр.55.- арк.59

8. ДАЖО.-Ф.80.- оп. 1.- спр-46.- арк.1-6

9. Там само, арк.7

10. Там само, арк.29

11. ДАЖО.-Ф.80.-оп.1.-спр.55.- арк. 55

12. ДАЖО.- Ф. 80. оп. 1. -спр.60.- арк.107

13. Там само, арк.93

14. Там само, арк.96

15. ДАЖО.- Ф.80.-оп 1.-спр.10.- арк.2

16. ДАЖО.- Ф.80.-оп.1.- спр.47.- арк.54

17. ДАЖО.-Ф.80.-оп.1.- спр.10.-арк.74

18. ДАЖО.-Ф.80.-оп.1.- спр.46.- арк.60

19. ДАЖО.- Ф.80.- оп.1.- спр.44.- арк.56.

20. ДАЖО.-Ф.80.-оп.1.- спр.46. -арк. 61.

 

 Памірська Л. Ю. Вивчення іноземних мов у єврейських приватних комерційних закладах на Волині на початку ХХ століття / Л. Ю. Памірська // "Євреї в Україні : історія і сучасність" : матеріали міжнарод. наук.-практ. конф. (м. Житомир, 20 берез. 2009 р.) / М-во освіти і науки України. Ін-т політ. та етнонац. досліджень ім. І. Кураса НАН України. Житомир. держ. ун-т ім. І. Франка. - Житомир, 2009. - С. 123 - 127.