Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Молитовний будинок громади християн баптистів Оженина, 20-30-ті рр. ХХ ст.
Інше
Молитовний будинок громади христ...

Інше





Сай Г. Табір національної єдності і євреї (1937–1939 рр.) | Друк |
Читальний зал - Населення Волині
У статті проаналізовано позицію Табору національної єдності в єврейському питанні. Констатовано її еволюцію, яка характеризувалася радикалізацією ставлення провладної коаліції до євреїв.
Ключові слова: Табір національної єдності, Друга Річ Посполита, поляки, євреї.
Утворення Табору національної єдності (абревіатура з польської – ОЗН) стало знаковою подією в історії Польщі. Адже його постання започаткувало новий етап консолідації пілсудчиків, утворення нової проурядової коаліції, яка мала замінити Безпартійний блок співпраці з урядом (ББСУ). На думку сучасників, утворення ОЗН зумовлювалося передусім тим, що Ю. Пілсудський не залишив по собі конкретної політичної програми, а ББСУ, який упродовж 1928–1935 рр. зміцнював авторитет свого лідера, виявився проектом недовготривалим [9, 4]. Він сповна виконав поставлену перед ним (Ю. Пілсудським) та його найближчим соратником (полковником Славеком) мету: сприяти зміцненню авторитарного правління в Польщі, що відобразилося в її квітневій конституції [12, 1].
Водночас після смерті свого лідера ББСУ швидко втратив вплив на суспільство, а політичне життя країни означилося спочатку креном уліво, а приблизно з 1936 р., навпаки, – вправо [9, 4]. Виникнення ОЗН стимулювалося й іншими чинниками, найважливіші з яких крилися в трьох площинах. Передусім – складному міжнародному становищі Другої Речі Посполитої (її суперечності в сфері міжнародних відносин з головними сусідніми державами – СРСР і Чехословаччиною, зміцнення гітлерівською Німеччиною своїх збройних сил і усвідомлення польськими політиками імовірності конфлікту з нею).
Важливим каталізатором до ініціативи пілсудчиків став економічний чинник, адже народне господарство Польщі зазнало значних збитків від Великої депресії, що, в свою чергу, призвело до загострення в ній соціальних конфліктів. Каталізатором до спроби закріпити за собою політичну ініціативу стала й поразка санації в 1935 р., коли на заклик опозиційних їй політичних сил приблизно 54 % виборців проігнорували участь у виборах до парламенту.
Ускладнення внутрішньополітичної ситуації зумовлювалося також загостренням міжнаціональних стосунків у Другій Речі Посполитій [14, 191–193]. За таких умов 21 лютого 1937 р. полковник Адам Коц – один з очільників ОЗН − виголосив його ідейно-політичну декларацію. Розлога за тематичними комплексами, вона робила наголос на ідеї посилення обороноздатності держави – меседж, котрий кількома місяцями раніше, 24 травня 1936 р., ліг в основу промови маршала Е. Ридз-Сьмігли, що була присвячена аналізу соціально-економічної ситуації Польщі й дала почин формуванню нової проурядової коаліції. Проголошуючи останню політичним проектом Ю. Пілсудського, А. Коц підкреслив роль армії в розвитку державності, заде- кларував, що основою суспільно-політичного життя країни є квітнева конституція, яка, ліквідуючи «всевладдя» сейму, зосередила владу в руках глави держави
Сай Г. Табір національної єдності і євреї (1937–1939 рр.) / Г. Сай // Волинь і волиняни у Другій світовій війні : зб. наук. пр. за матеріалами І Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. подіям Другої світової війни на території Волин. обл. / упоряд. М. М. Кучерепа. – Луцьк, 2012. – С. 96-101.

ЗавантажитиЗавантажити