Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Дубно на австро-угорській мапі 1898 року
Мапи Волині
Дубно на австро-угорській мапі 1...

Інше





Михайлишин О. Архітектурна спадщина Острога і Острожчини як об'єкт пам'яткоохорони в міжвоєнну добу | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

Унікальність архітектурного середовища Острога, як і інших істо­ричних міст Волині, протягом багатьох десятиліть залишається об'єктом зацікавлення багатьох українських та зарубіжних архітектурознавців. Багата архітектурна спадщина міста - свідчення винятково цікавого ми­нулого, далекоглядності і меценатства фундаторів - всупереч історичним обставинам попередніх епох і завдяки піклуванню декількох поколінь не­байдужих сучасників (в ретроспективно-історичному розумінні) дозво­ляє краще зрозуміти і осмислити кожний етап його розвитку.

Відчутний внесок у дослідження та збереження пам'яток архітекту­ри Острога та деяких інших населених пунктів Острожчини було зро­блено протягом 20-30-х років минулого століття завдяки дослідницьким зусиллям польських архітектуро- та мистецтвознавців. Як відомо, після територіального входження значної частини історичної Волині до складу Волинського воєводства Другої Речі Посполитої у 1921 році, Острог став прикордонним містом на південно-східній межі польської держави. За­значимо, що безпосередня близькість до радянсько-польського кордону не сприяла активній будівельній діяльності в місті; таке розташування на адміністративній карті регіону дещо стримувало й реставраційно-від-новлювальні роботи чисельних архітектурних пам'яток. Однак, як за­свідчують публікації та документи того періоду, декілька з найцінніших об'єктів не залишились поза увагою державних установ та інших інституцій польської держави, діяльність яких спрямовувалась на охорону культурної спадщини.

Як відомо, функції охорони та збереження рухомих та нерухомих пам'яток минулих століть у Другій Польській Республіці у перші роки відновлення незалежності були покладені на воєводські відділи мис­тецтв, згодом - на управління окружних консерваторів, а територія усієї держави розділена на консерваторські округи. Вказані органи державної опіки були утворені відповідно до Декрету Регентської ради у 1918 році. Територія Волинського, Люблінського та Поліського воєводств увійшла до складу Люблінського консерваторського округу, який з 1919 року очо­лив польський архітектор Єжи Сєнніцький [1]. Коло його обов'язків було надзвичайно широким: інвентаризація пам'яток і адміністративний на­гляд за реставраційними роботами, надання дозволів на ремонт та пере­будову нерухомих і рухомих пам'яток, внесення нових цінних об'єктів,з огляду на їх архітектурно-мистецькі якості, до реєстру, рецензування з цієї ж точки зору новопроектованих будівель, видача дозволів на вивіз творів мистецтва за кордон і т. і. [2, с. 39]. Завдяки звітам про виконувані роботи, що подавались до Управління Генерального консерватора у Вар­шаві протягом усього періоду роботи Є. Сєнніцького на посаді окружного консерватора (до середини 1930 року), можна довідатись про величезний масив історико-архітектурних та натурних досліджень, реалізованих під його керівництвом.

Михайлишин О. Архітектурна спадщина Острога і Острожчини як об'єкт пам'яткоохорони в міжвоєнну добу / О. Михайлишин // Історія музейництва і пам'яткоохоронної справи в острозі та на Волині : наук. збірник / Держ. історико-культурний заповідник м. Острога. Острозьке науково-краєзнавче т-во "Спадщина" ім. князів Острозьких. - Острог, 2001. - Вип. 3. - С. 170 - 180. 

ЗавантажитиЗавантажити