Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Різдво Марії. с. Новоселиця, Любольський р-н, Волинська обл. 1-а половина ХVІІІ ст.
Волинська ікона
Різдво Марії. с. Новоселиця, Люб...

Інше





Манько М. Нарис історії церкви святого Іоанна Богослова села Новомалин | Друк |
Читальний зал - Релігія

 

Хоча найдавніші відомі нам на сьогодні документальні свідчення про церкву села Новомалин відносяться до XVIII ст, має право на існування і припущення про її існування значно раніше. Високий суспільний статус власників Глух-Новомалина; запроваджене тут з 1590 р. міське право; елементи ремісничого і торгівельного життя; врешті, роль Новомалина і його замку як господарського і адміністративного центру прилеглих до нього володінь панів Єло-Малинських - на користь цього припущення.
З часів першої писемної згоди про Глухи (1437 р.) це населення належало до східно-волинської (Луцько-Острозької) православної єпархії. Ім'я луцького православного єпископа ми зустрічаємо ще в датованій цим роком великокняжій грамоті Свидригайла про надання Глухів своєму слузі Оліфейру [1].
Після Берестейського унійного акту 1596 р. за Луцько-Острозьку архієрейську кафедру ціле століття тривала боротьба між православними і греко-католиками. Серед луцьких греко-католицьких владик поч. XVII ст. зустрічаємо і представників роду Єло-Малинських. За польського короля Владислава IV (1532 р.) Луцька єпархія була визнана державною владою за православною церквою. Реально, однак, долю окремих парафій визначали не королівські укази, а співвідношення сил протилежних сторін на місцях, насамперед - позиція місцевого землевласника в міжконфесійних суперечностях. Так, наприклад, в Острозі - другій кафедрі східноволинських владик - після придушення повстання православних міщан 1636 р. було заборонено здійснювати православні богослужіння, а православні святенники змушені були - хто відмовився від прийняття унії - залишити місто [2]. На рубежі Х\ТІ-Х\ТІІ ст. православні парафії і монастирі Волині і сама Луцька єпископська кафедра перестали під юрисдикцію греко-католицької церкви. Отож у найдавніших, датованих XVIII ст. документах про новомалинський храм і його священиків вони знаходяться в підпорядкуванні Луцько-Острозьких греко-католицьких владик.
Традиційно, однак, новомалинські дідичі, як і інші землевласники, здавна користувалися правом презенти, згідно якого священик міг обійняти парафію, належне до неї майно, привілеї і пільги лише зі згоди і волі пана, в селі і на землі якого знаходилася ця церква. Презентою називався і документ в якому пан рекомендував єпископу свого кандидата
Хоча найдавніші відомі нам на сьогодні документальні свідчення про церкву села Новомалин відносяться до XVIII ст, має право на існування і припущення про її існування значно раніше. Високий суспільний статус власників Глух-Новомалина; запроваджене тут з 1590 р. міське право; елементи ремісничого і торгівельного життя; врешті, роль Новомалина і його замку як господарського і адміністративного центру прилеглих до нього володінь панів Єло-Малинських - на користь цього припущення.
З часів першої писемної згоди про Глухи (1437 р.) це населення належало до східно-волинської (Луцько-Острозької) православної єпархії. Ім'я луцького православного єпископа ми зустрічаємо ще в датованій цим роком великокняжій грамоті Свидригайла про надання Глухів своєму слузі Оліфейру [1].
Після Берестейського унійного акту 1596 р. за Луцько-Острозьку архієрейську кафедру ціле століття тривала боротьба між православними і греко-католиками. Серед луцьких греко-католицьких владик поч. XVII ст. зустрічаємо і представників роду Єло-Малинських. За польського короля Владислава IV (1532 р.) Луцька єпархія була визнана державною владою за православною церквою. Реально, однак, долю окремих парафій визначали не королівські укази, а співвідношення сил протилежних сторін на місцях, насамперед - позиція місцевого землевласника в міжконфесійних суперечностях. Так, наприклад, в Острозі - другій кафедрі східноволинських владик - після придушення повстання православних міщан 1636 р. було заборонено здійснювати православні богослужіння, а православні святенники змушені були - хто відмовився від прийняття унії - залишити місто [2]. На рубежі Х\ТІ-Х\ТІІ ст. православні парафії і монастирі Волині і сама Луцька єпископська кафедра перестали під юрисдикцію греко-католицької церкви. Отож у найдавніших, датованих XVIII ст. документах про новомалинський храм і його священиків вони знаходяться в підпорядкуванні Луцько-Острозьких греко-католицьких владик.
Традиційно, однак, новомалинські дідичі, як і інші землевласники, здавна користувалися правом презенти, згідно якого священик міг обійняти парафію, належне до неї майно, привілеї і пільги лише зі згоди і волі пана, в селі і на землі якого знаходилася ця церква. 

 

Манько М. Нарис історії церкви святого Іоанна Богослова села Новомалин / М. Манько // Історія музейництва і пам'яткоохоронної справи в острозі та на Волині : наук. збірник / Держ. історико-культурний заповідник м. Острога. Острозьке науково-краєзнавче т-во "Спадщина" ім. князів Острозьких. - Острог, 2001. - Вип. 3. - С. 201 - 222. 


ЗавантажитиЗавантажити