Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Дубенський замок князів Острозьких XV ст. Краєвид біля північної сторони замку.
Пам'ятки
Дубенський замок князів Острозьк...

Інше





Собко І. Чуднів у XVI - XVII століттях | Друк |
Читальний зал - Край в цілому, міста та райони краю

Як свідчать історичні відомості, земельні володіння князів Острозьких були досить значними і налічували десятки міст, містечок, сіл і фільварків. Кожен із представників роду намагався по-максимому збільшити свої володіння. Одним із способів розширення були військові досягнення, за які й отримували в даровизну певні земельні наділи. Такою даровизною і було містечко Чуднів.

На жаль, на даний час залишається невідомим час заснування міста Чуднова. Вірогідно, місто Чуднів уже існувало у часи Київської Русі; зокрема, про це свідчать матеріальні докази, а саме: збереглося городище овальної форми, оточене трьома паралельними валами, за своїм типом подібне усім городищам княжого часу. Вірогідно, що Чуднів був одним із тих потетерівських міст, про які згадує Іпатііївський літопис під 1257 роком, як про союзників Болохівців та Возвягелівців у боротьбі із Данилом Романовичем [1].

Що ж до Чуднова, то тут, насамперед, варто зауважити, що він уперше згадується не в 1471році, як до цього часу вважалося, а значно раніше - перші документальні відомості належать до 1416 року, де згадуються мешканці Чуднова, які платили «с земли Дидковчины» троє відер меду на користь Києво-Софіївського собору.

В той час тут був замок і, власне, саме поселення, в якому збирались гродські ярмарки на св. Петра (12 липня). В 1471 році в люстрації Київської землі чуднівський замок описується з наявністю трьох гармат і двох пищаль, у замку також зберігається багато продовольства, а також живуть замкові слуги. В місті жило багато вільних людей-міщан, було також 32 двори хліборобів, що платили по 20 гроні податку, і 63 корчми, що вносили по 30 гроні кожна; мито становило 10 кіп грошів доходу у рік. До Чуднова прилягало 7 сіл і 8 бортних земель, з яких щорічно отримували 18 відер меду [2].

Місто Чуднів, як і вся Чуднівська волость, до роду князів Острозьких перейшли у власність як королівщина.

В 1507 році 27 листопада Сигізмунд І подарував усі Чуднівські землі князю Костянтину Івановичу Острозькому. Можливо, місто знаходилося у занедбаному стані: старий замок був зруйнований, а сам Чуднів спустошений під час набігу татар під керівництвом Менглі-Герея, тому в дарчій грамоті Сигізмунд дозволяє князю Острозькому вступити у повну власність містом, збудувати замок, ввести мито, дати поштовх розвиткуторгівлі, отже, було дозволено відновити стан земель, який був на період князювання київського князя Семена Олельковича.

До переходу міста Чуднова та волості у власність Костянтину Івановичу Острозькому, вони підпорядковувалися Києву [3]. Під час поділу володінь між синами князя Костянтина Івановича Острозького, Чуднівська волость дісталася Іллі Костянтиновичу, який не залишив нащадків чоловічої статі, то ж величезна спадщина, у яку й входили м. Чуднів з волостю, дісталися його дружині Беаті Костелецькій та доньці Гальшці [4].

Собко І. Чуднів у XVI - XVII століттях / І. Собко // Історія музейництва і пам'яткоохоронної справи в острозі та на Волині : наук. збірник / Держ. історико-культурний заповідник м. Острога. Острозьке науково-краєзнавче т-во "Спадщина" ім. князів Острозьких. - Острог, 2001. - Вип. 3. - С. 371 - 375. 

ЗавантажитиЗавантажити