Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Христос Пантократор
Волинська ікона
Христос Пантократор...

Інше





Бирук М. Населення Острога в кінці XVII ст. | Друк |
Читальний зал - Населення Волині

При дослідженні розвитку міст одним із найважливіших аспектів є ви­вчення населення. Постає завдання визначення чисельності міщан та змі­ни кількості жителів на протязі певного відрізку часу а також з'ясування національного складу та соціальної структури населення тощо. Вирішен­ня цих питань є неможливим без залучення широкого кола джерел, осо­бливо описово-статистичного характеру. Населення Острога у значній мірі є вивченим для першої половини XVII ст., у час, коли місто досягло значного соціально-економічного розвитку. Проте, все ще залишається багато «білих плям» для пізніших періодів, зокрема, й кінця XVII ст.

Вивчення населення Острога у кінці XVII ст. стає можливим за рахунок використання інвентарних описів, що укладалися власниками Острожчини у той час. До нашого часу збереглися описи Острозької волості 1687 [12] та 1690 [12] pp., а також ще один інвентар, точний час укладання якого, на жаль, не вдається встановити [16]. Цей документ вперше виявив М.П. Ко­вальський [9]. Здійснивши порівняння його змісту з текстом вже датовано­го острозького інвентаря 1708 р. [8], він висловив припущення, що новови-явлений документ, найбільш очевидно, був укладений наприкінці XVII ст.

У досліджуваний період місто Острог та Острозька волость залиша­лись розділеними (як наслідок поділу між нащадками кн. Василя-Костян-тина Острозького у 1603 р. та утворення так званої Острозької ординації 1609 p.). Що стосується ординатської частини, то після острозьких ор-динатів Владислава-Домініка та його сина Олександра чоловіча лінія кн. Заславськиху 1673 р. перервалася. Знову постало питання про чергового ордината. Найперше успадкувала її рідна сестра померлого кн. Олексан­дра Заславського - Теофілія-Людвіка Любомирська (померла у1709 р.) [13, 18]. Вона була двічі одружена. Спершу із Дмитрієм Вишневецьким (помер у 1682 р.), белзьким воєводою, гетьманом великим коронним. Після смерті чоловіка, Теофілія вдруге одружилась із Юзефом-Каролем Любомирським (помер у 1702 p.), великим коронним маршалком. Після смерті Теофілії ординатські володіння отримав її син Олександр-Домінік Любомирський, староста сандомирський [15, арк. 73].

Іншу частина міста та волості (що колись складали власність Олексан­дра Острозького) після смерті бездітної Анни-Алоїзи Ходкевич (померла у 1654 р.) отримали у власність нащадки її покійної рідної сестри Кате­рини Замойської (померла у 1642 р.) - син Ян й дочки Гризельда-Конста-нія та Йоанна-Барбара. Після смерті Яна Замойського (помер у 1665 р.) іподружжя його сестри Йоанни-Барбари та Олександра Конецпольських володіння, очевидно, успадкував син названого вище подружжя - Станіс­лав Конецпольський, краківський каштелян. Не маючи спадкоємця, Ста­ніслав у 1682 р. відписав величезні маєтки, серед яких і належну йому частину Острожчини, своєму дядькові - белзькому воєводі Яну-Олексан­дру Конецпольському [18, 371].Проте, Я.-О. Конецпольський не довго володів волость і 8 липня 1690 р. продав її великому коронному гетьману Станіславу-Яну Яблоновському. Після смерті С.-Я. Яблоновського у 1702 р. успадкував володіння його старший син Ян-Станіслав, воєвода русь­кий [11, арк. 1].

Бирук М. Населення Острога в кінці XVII ст. / М. Бирук // Історія музейництва і пам'яткоохоронної справи в острозі та на Волині : наук. збірник / Держ. історико-культурний заповідник м. Острога. Острозьке науково-краєзнавче т-во "Спадщина" ім. князів Острозьких. - Острог, 2001. - Вип. 3. - С. 382 - 388.

ЗавантажитиЗавантажити