Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Церква св. Миколи, 1596 р. Загальний вигляд. Олевськ.
Пам'ятки
Церква св. Миколи, 1596 р. Загал...

Інше





Жулинський М. Парадигма Іншого у творах волинського циклу Ю. Крашевського | Друк |
Читальний зал - Культура та мистецтво

 

Юзеф Ігнацій Крашевський — митець культурного польсько-білорусько-литовського
пограниччя, дитинство якого пройшло у маєтку батька в Гродницькій губернії та в маєтку бабусі в Люблінському воєводстві Королівства
Польського. Юзеф Крашевський готував себе до літературної діяльності, це було його чи не головне захоплення. Його батько Ян Крашевський не дуже поділяв це захоплення сина. Але потім так склалися обставини,
що Юзеф Крашевський взяв в оренду
помістя Гродець поблизу Луцька, в якому було 190 кріпаків, одружився. Дружина, Софія
Воронич, яка мешкала в Городецькому маєтку і отримала в спадок маєток у селі Киселі,
вела господарство, а він в основному займався літературною творчістю. Жив на Волині в селі Городець з 1840 по 1848 рік, потім
перебував у селі Губин (1849–1853 роки) і за цей творчо плідний період літературної діяльності він написав такі романи і повісті:
«Уляна» (1842), «Історія Савки» (1843), «Остап Бондарчук» (1847), «Будник» (1848), «Ярина» (1850), «Печера Лади» (1852), «Єрмола
» (1855), «Хата за селом» (1854–1855), «Божий підмайстер» (1856), «Історія кілка в плоті, за достовірними джерелами зібрана
й описана» (1858), «Спогади про Волинь, Полісся та Литву» (1840), «Картини з життя й подорожей» (1842), «Спогади про Одесу, Єдисан і Буджак» (1846). Цікаві враження від Волинського Полісся залишив письменник у таких щоденниково-мемуарних спогадах, як «Волинські вечори» (1857), «Подорож до містечка
» (1857), «Нотатки з подорожей» (1858). Як він згодом згадував: «Протягом двадцяти років жив я, постійно спілкуючись з селянами,
слухаючи, спостерігаючи, заохочуючи до розповідей. Ось справжній генезис цих повістей
» [8, с. 31].
Юзеф Ігнацій Крашевський — митець культурного польсько-білорусько-литовського пограниччя, дитинство якого пройшло у маєтку батька в Гродницькій губернії та в маєтку бабусі в Люблінському воєводстві Королівства Польського. Юзеф Крашевський готував себе до літературної діяльності, це було його чи не головне захоплення. Його батько Ян Крашевський не дуже поділяв це захоплення сина. Але потім так склалися обставини,що Юзеф Крашевський взяв в оренду помістя Гродець поблизу Луцька, в якому було 190 кріпаків, одружився. Дружина, Софія Воронич, яка мешкала в Городецькому маєтку і отримала в спадок маєток у селі Киселі, вела господарство, а він в основному займався літературною творчістю. Жив на Волині в селі Городець з 1840 по 1848 рік, потім перебував у селі Губин (1849–1853 роки) і за цей творчо плідний період літературної діяльності він написав такі романи і повісті:«Уляна» (1842), «Історія Савки» (1843), «Остап Бондарчук» (1847), «Будник» (1848), «Ярина» (1850), «Печера Лади» (1852), «Єрмола» (1855), «Хата за селом» (1854–1855), «Божий підмайстер» (1856), «Історія кілка в плоті, за достовірними джерелами зібранай описана» (1858), «Спогади про Волинь, Полісся та Литву» (1840), «Картини з життя й подорожей» (1842), «Спогади про Одесу, Єдисан і Буджак» (1846).
Цікаві враження від Волинського Полісся залишив письменник у таких щоденниково-мемуарних спогадах, як «Волинські вечори» (1857), «Подорож до містечка» (1857), «Нотатки з подорожей» (1858). Як він згодом згадував: «Протягом двадцяти років жив я, постійно спілкуючись з селянами,слухаючи, спостерігаючи, заохочуючи до розповідей. Ось справжній генезис цих повістей» [8, с. 31].

 

Жулинський М. Парадигма Іншого у творах волинського циклу Ю. Крашевського / М. Жулинський // Київські полоністичні студії. - 2013. - Т. 22. - С. 83 - 94.  

ЗавантажитиЗавантажити