Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Палац Стецьких, 1789 р. с. Великі Межирічі Корецького району Рівненської області
Пам'ятки
Палац Стецьких, 1789 р. с. Велик...

Інше





Трембіцький А. Історія волинських друкарень і стародруків на сторінках часопису «Свобода» (Нью-Йорк) | Друк |
Читальний зал - Книгодрукування
До історії виникнення, становлення та розвитку друкарства на тере­нах України загалом, так і на Волині зокрема, зверталося багато знаних українських та іноземних науковців: І. Огієнко (1925; 1994) [10], Т. Вико­ва (1972) [6], М. Ковальський та І. Пасічник (1997) [9], Я. Ісаєвич [8]. Ба­гато статей-гасел подано в різних енциклопедично-довідкових виданнях [12] та інших.
Проте досить маловідомими творчими здобутками з цієї проблема­тики для сучасних істориків і краєзнавців є праці науковців української діаспори США і Канади, серед них найбільш цінні монографії М.Бойка «Книгодрукування у Почаєві і Крем'янці та мандрівні друкарі» (1980) [4] та «Острозька Дерманська друкарня» (1980) [5]. Крім того, історію книго­друкування на теренах Волині висвітлювали в своїх статтях на сторінках україномовного часопису «Свобода» (Нью-Йорк): М. Бойко (1971) [2; 3], М. Валик (1975) [7], Л. Онишкевич (1981) [11], К. Церкевич (1981) [13] та І. Боднарук (1988) [1],
Так, часопис «Свобода» подав рецензію К. Церкевича «Праці про дру­карство Волині» (1981) на історично-бібліографічні монографії Максима Бойка [4; 5], де пише, що автор вказує «на недоречність російської пу­бліцистики щодо «місійної ролі» Івана Федорова-Федоровича, втікача з Москви в Західню Україну, де він у Львові видав Апостола в 1574 році, а в Острозі 1578-1583 роках - п'ять інших книжок». Далі він зазначає, що «не можна дослідити, звідки до Острога прийшов грецький шрифт, хто в Острозі вивчав, чи знав грецьку. А коли були запрошені греки з Греції, це значить зв'язки не з «дикою північчю», а з народом античної культури... культура українського народу навіть до сьогодні не дає йому загинути, - бо ж нижчої культури шантажі не можуть здобути душі наро­ду» [13]. Крім того, М. Бойко в статті «Острозькі першодруки «Читанка» і «Буквар», 1578-1580 рр.» (1971) [2; 3], з обуренням зазначає, що німецькі дослідники у своїх працях про «два унікати», вказують «гріхіш-руссіш кірхенславішес Лезибух...» («Читанка» - А. Т.), а другий унікат назвали «Готар буквар» («Буквар» - А. Т.), тобто «наш духовий доробок відразу розділено поміж двома чужини народами, російським і німецьким, а про Острог у наголовку не згадано ані словом... Автори опису Острозьких Першодруків твердять, що Читанка і Буквар писані російською мовою, коли насправді це стара церковнослов'янська мова з додатком місцевихвисловів, отже висловів чи термінів українських». Науковцям добре ві­домо, що «в XV ст. не було книжної російської мови, як і самої назви «Россія»: в Острозі не було і не могло бути жадної російської мови». На­прикінці він робить висновок про те, що «німецькі автори зфальшували стародруки української культури і це треба конче виправити, щоб неправ­да, про нас не ширилася по світі» [2; 3].
Крім того, важливо зазначити, що за ініціативи Наукового Товариства ім. Шевченка в США і філологічної секції цього Товариства 13 грудня 1975 р. у Нью-Йорку відбулася наукова конференція, присвячена 400-річ-чю книгодрукування на українських землях. Головною темою наукового форуму було українське друкарство. Так, професор д-р Василь Лев зро­бив доповідь про 350-річчя книгодрукування в Україні і Українському тайному університеті у Львові. Професор д-р Наталія Пазуняк з Пенсіль­ванського університету виголосила доповідь «Раннє друкарство в Украї­ні», д-р Ол. Соколишин - «Відзначування чотириста річчя українського друку у вільному світі і на рідних землях» [7].
До історії виникнення, становлення та розвитку друкарства на тере­нах України загалом, так і на Волині зокрема, зверталося багато знаних українських та іноземних науковців: І. Огієнко (1925; 1994) [10], Т. Вико­ва (1972) [6], М. Ковальський та І. Пасічник (1997) [9], Я. Ісаєвич [8]. Ба­гато статей-гасел подано в різних енциклопедично-довідкових виданнях [12] та інших.
Проте досить маловідомими творчими здобутками з цієї проблема­тики для сучасних істориків і краєзнавців є праці науковців української діаспори США і Канади, серед них найбільш цінні монографії М.Бойка «Книгодрукування у Почаєві і Крем'янці та мандрівні друкарі» (1980) [4] та «Острозька Дерманська друкарня» (1980) [5]. Крім того, історію книго­друкування на теренах Волині висвітлювали в своїх статтях на сторінках україномовного часопису «Свобода» (Нью-Йорк): М. Бойко (1971) [2; 3], М. Валик (1975) [7], Л. Онишкевич (1981) [11], К. Церкевич (1981) [13] та І. Боднарук (1988) [1],
Так, часопис «Свобода» подав рецензію К. Церкевича «Праці про дру­карство Волині» (1981) на історично-бібліографічні монографії Максима Бойка [4; 5], де пише, що автор вказує «на недоречність російської пу­бліцистики щодо «місійної ролі» Івана Федорова-Федоровича, втікача з Москви в Західню Україну, де він у Львові видав Апостола в 1574 році, а в Острозі 1578-1583 роках - п'ять інших книжок». Далі він зазначає, що «не можна дослідити, звідки до Острога прийшов грецький шрифт, хто в Острозі вивчав, чи знав грецьку. А коли були запрошені греки з Греції, це значить зв'язки не з «дикою північчю», а з народом античної культури... культура українського народу навіть до сьогодні не дає йому загинути, - бо ж нижчої культури шантажі не можуть здобути душі наро­ду» [13]. Крім того, М. Бойко в статті «Острозькі першодруки «Читанка» і «Буквар», 1578-1580 рр.» (1971) [2; 3], з обуренням зазначає, що німецькі дослідники у своїх працях про «два унікати», вказують «гріхіш-руссіш кірхенславішес Лезибух...» («Читанка» - А. Т.), а другий унікат назвали «Готар буквар» («Буквар» - А. Т.), тобто «наш духовий доробок відразу розділено поміж двома чужини народами, російським і німецьким, а про Острог у наголовку не згадано ані словом... Автори опису Острозьких Першодруків твердять, що Читанка і Буквар писані російською мовою, коли насправді це стара церковнослов'янська мова з додатком місцевихвисловів, отже висловів чи термінів українських». Науковцям добре ві­домо, що «в XV ст. не було книжної російської мови, як і самої назви «Россія»: в Острозі не було і не могло бути жадної російської мови». На­прикінці він робить висновок про те, що «німецькі автори зфальшували стародруки української культури і це треба конче виправити, щоб неправ­да, про нас не ширилася по світі» [2; 3].
Крім того, важливо зазначити, що за ініціативи Наукового Товариства ім. Шевченка в США і філологічної секції цього Товариства 13 грудня 1975 р. у Нью-Йорку відбулася наукова конференція, присвячена 400-річ-чю книгодрукування на українських землях. Головною темою наукового форуму було українське друкарство. Так, професор д-р Василь Лев зро­бив доповідь про 350-річчя книгодрукування в Україні і Українському тайному університеті у Львові. Професор д-р Наталія Пазуняк з Пенсіль­ванського університету виголосила доповідь «Раннє друкарство в Украї­ні», д-р Ол. Соколишин - «Відзначування чотириста річчя українського друку у вільному світі і на рідних землях» [7].
Трембіцький А. Історія волинських друкарень і стародруків на сторінках часопису «Свобода» (Нью-Йорк) / А. Трембіцький // Історія музейництва, пам'яткоохоронної справи, краєзнавства і туризму в Острозі та на Волині. - Острог, 2011. - Вип. 3. - С. 490-501.

ЗавантажитиЗавантажити