Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Волинь в II тис. н. е. (підоснова – сучасна карта)
Мапи Волині
Волинь в II тис. н. е. (підоснов...

Інше





Головко О. Населення міста Острога в другій половині XVI - в першій половині XVII ст. | Друк |
Читальний зал - Населення Волині
Острозька волость була однією з найбільших серед волинських володінь князів Острозьких, а завдяки “домоначальному граду” – головним центром їх величезних латифундій. Цьому сприяло вигідне територіальне розташування. Волость була розташована на кордонах Луцького і Кременецького повітів, які були її південною межею. Центр волості знаходився на з’єднанні річок Горинь, Вілія, Збитенка. З “географічним центром” співпадав і адміністративний центр волості – місто Острог з його “пригородом” Межирічем.  
За підрахунками М. П. Ковальського в Острозі налічувалося 804 імен міщан, які підлягали оподаткуванню. Якщо вважати, що сім’я складалася з чотирьох осіб, то населення міста Острога складало 3216 чоловік. А також якщо врахувати, що сім’ї були багатодітними ( не менше чотирьох дітей), то у сумі отримаємо 4824 осіб [17; 20].
Інвентарні описи зафіксували наявність в Острозі декількох передмість, які з часом дещо змінюються. Зарванське або Татарське передмістя розташовувалося між татарською вежею та брамою “Плескачевого мосту” і аж до річища Старої Вілії. Це передмістя межувало з іншим, що називалося Заріччя і починалося воно за Зарванською брамою.
Поряд з ним існувало ще одне передмістя – Залужжя. З південно – західного боку замку знаходилося чи не найбільше в Острозі передмістя – Загроддя, що починалося від долини, яка простягалася від “брами Луцької” по лівій стороні під “парканом”, що являв собою дерев’яний частокіл і поза замком вниз за ставом. Загроддя доходило до “Загродських воріт”, до Бельмажу, що в ті часи було селом, Хорнощі і самого Межиріччя.
Крім перерахованих вище передмість існували інші: Завалля, Губина Воля, Суха Воля, Мокра Воля та Застав’є [11; 9-21]. Найбільш заселеними були Заріччя, де вказано 98 імен міщан, на Зарванському передмісті – 87, вздовж міської стіни – 83, на Заваллі – 79. Як свідчить аналіз імен міщан та їх прізвищ, абсолютна їхня більшість складало українське населення [17; 19]. Про якісні демографічні зрушення для Острожчини можна оцінювати, починаючи з кінця 70-х рр. ХVI століття. За час з 1577 до 1583 рр. кількість населення зменшилась (а, можливо, не потрапила в повному обсязі до поборових реєстрів). Але за тарифом подимного 1629 року ситуація значно покращилася [7; 141].
Головко О. Населення міста Острога в другій половині XVI - в першій половині XVII ст. / О. Головко // Острозький краєзнавчий збірник. - Острог, 2010. - Вип. 4. - С. 61-67.

ЗавантажитиЗавантажити