Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Свято-Стрітенська церква (1637р.)
Пам'ятки
Свято-Стрітенська церква (1637р....

Інше





Макарчук С. Питання українізації православної церкви в громадсько-політичному житті Волині у 20-х роках ХХ ст. | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
Причини майже раптового стрімкого піднесення національної свідомості та національного руху українців Волині у міжвоєнні роки є ніби цілком зрозумілими: заколисані російським православ’ям, яке намагалось ототожнити християнську віру з вірою у «батюшку-царя», волиняни зазнали глибоких соціальних потрясінь Першої світової війни, були раптово збуджені національною революцією 1917— 1920 рр., збаламучені більшовицькими гаслами про владу і царство «трудового народу», нарешті, були стлумлені, завойовані та уярмлені новонародженим по сусідству агресором в особі Польської держави.
Ці загальні фактори соціально-політичної історії від початку Першої світової війни в 1914 р. й до Ризького миру 1921 р. знаходили своє вираження в нових, ніби часткових новаціях суспільного життя — появі на просторі Західної Волині вже від 1920 р. значної політичної еміграції зі Східної України; прилученні волинських православних парафій до проце- су зародження руху за відродження Української автокефальної православної церкви вже від листопада 1917 р. (коли в Києві було створено Всеукраїнську Православну раду, на яку покладалось завдання скликання Всеукраїнського Собору церкви), а особливо після Закону Директорії від 1 січня 1919 р. про автокефалію Української Православної Церкви, а також після формального утвердження автокефалії 14 жовтня 1921 р. вже під більшовиками (коли Всеукраїнський Православний Собор у Софії Київській «соборною висвятою» обрав митрополитом Ва- силя Липківського) [9, с. 317].
Згідно зі статутними положеннями церкви, на митрополита висвячують з числа єпископів щонайменше три інші єпископи, однак на Всеукраїнському Православному Соборі у жовтні 1921 р. не було жодного єпископа. Організатором Собору виступав протоієрей Софії Київської Василь Липківський. Поіменною листівкою Собор обрав його єпископом. «Тільки в цьому виключному випадкові» за його хіротонію висловилось 360 учасників собору, переважно священиків з усієї України. П’ять членів Собору проголосували проти, семеро — утримались. Власне обряд хіротонії викону- вали 30 священиків та 12 дияконів при участі всіх членів Собору [7, с. 13].

Макарчук С. Питання українізації православної церкви в громадсько-політичному житті Волині у 20-х роках ХХ ст. / С. Макарчук // Народознавчі зошити. — 2014. — № 1 (115). — С. 3-9. 

Завантажити Завантажити