Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Гольшанська (Ольшанська) Юліанія (Іуліанія) (1524-1540)
Видатні діячі
Гольшанська (Ольшанська) Юліанія...

Інше





Булавіна С. Громадсько-політична активність української інтелігенції Волині у 20-30-х роках ХХ ст. (історико-правовий аспект) | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя
У статті досліджено історико-правовий аспект формування моделей та шляхів громадсько- політичної активності української інтелігенції Волині у 20- 30-х роках ХХ століття. Проведено аналіз факторів, які визначили провідну роль національної інтелігенції краю у процесі державотворення, творення політичних партій та громадських організацій. У міжвоєнний період українська інтелігенція Волині використовувала всі можливі політичні засоби боротьби за своє визволення – від парламентських – до збройних. Опозиція польським урядовим асиміляційним намірам склала головний компонент політичного кредо волинської інтелігенції.
Ключові слова: інтелігенція, українсько-польські відносини, громадсько-політична активність, політичні організації, Волинь.
Постановка наукової проблеми та її значення. Сучасний державотворчий процес в Україні пов'язаний з активною громадсько-політичною діяльністю національної інтелігенції, і волинської зокрема. На тлі нинішніх суспільно-політичних процесів в Україні, зростає роль такої соціальної групи як інтелігенція. Проводячи паралель між сьогоденням та 20 – 30-ми роками ХХ ст. в житті та діяльності української інтелігенції Волині настав час відповідальності, сподівань та докорінних перемін у її світоглядних позиціях.
Формулювання мети та завдань статті. Мета і завдання нашого дослідження – проаналізувати та встановити історико-правовий аспект громадсько-політичної активності української інтелігенції Волині у 20 - 30-х рр. ХХ ст. на шляху пошуку моделей національної самоідентифікації.
Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. Революційні події початку XX ст. українська інтелігенція Волині зустріла не так бурхливо, як в інших губерніях України. Це пояснюється малочисельністю цієї категорії населення, відсутністю розвиненої преси, видавництв, культурно-освітніх інституцій тощо, точніше, усього того, що мала, наприклад, пануюча нація (російська, польська). Але незабаром і волинська інтелігенція поринула у вир революційної боротьби. Розпочався процес творення українських політичних партій і революційних органів влади. У березні 1917 р. в Житомирі виникла Волинська Українська Рада (ВУР), до якої увійшли представники всіх місцевих організацій українських політичних партій, громадських об’єднань, зокрема, «Просвіти». Найбільшу активність проявляли українські есери та соціалісти-федералісти. Раду очолював соціал-федераліст С. Підгірський. У своїй діяльності Волинська українська рада підтримувала Центральну раду і намагалася діяти в руслі тогочасної української державницької ідеї. Одночасно в Луцьку з ініціативи інтелігентської верхівки партій почали створюватися громадські комітети як представницькі органи місцевої влади. Вибори до міської думи (ради), що проходили у вересні 1917 p., засвідчили досить впевнену перемогу соціалістичного блоку, що отримав понад 50 голосів. Однак політична ситуація в місті залишалася невизначеною через складність економічних, воєнних та багатьох інших проблем.
Булавіна С. Громадсько-політична активність української інтелігенції Волині у 20-30-х роках ХХ ст. (історико-правовий аспект) / С. Булавіна, Л. Марківська// Історико-правовий часопис: журнал / упоряд. О. Крикунов. – Луцьк: Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. − № 2 (8). − С. 28-33.

Завантажити Завантажити