Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Козицький Сергій Олександрович (1883–1941)
Видатні діячі
Козицький Сергій Олександрович (...

Інше





Михайлишин О. Конкурсні проекти генерального плану міста Рівне 1936 року | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині
Формування якісного нового середовища про-
живання у містах Волині протягом 1920–30-х рр.
відповідно до засад функціонального містобуду-
вання, сформульованих і апробованих у Західній
Європі, і зорієнтованих на задоволення соціальних
потреб мешканців, стало основним завданням архі-
текторів і урбаністів. Функціонально-планувальної
трансформації потребували насамперед найбільші
міста регіону – Рівне та Луцьк,– які переживали
період бурхливого просторового зростання і зна-
чного збільшення кількості населення. Грандіозні
проекти реконструкції європейських столиць та
найбільших міст Другої Польської Республіки
стали основою і поштовхом для започаткування
аналогічних дій щодо обох волинських міст. Робота
в цьому закресі стосовно міста Рівне виконувалась
із застосуванням новітніх методик проектування
крупних містобудівних об’єктів. Зауважимо, що
одержаний наприкінці 1930-х років результат ви-
значив далекосяжні перспективи архітектурного
розвитку міста і був використаний як базис для
його розбудови у повоєнні десятиліття.
Укладання плану забудови Рівного мало свою
передісторію і відбувалось у декілька етапів, які
відобразили еволюцію містобудівного мислення
міжвоєнної доби.
Місто Рівне з огляду на свої масштаби, рівень
економічного розвитку, структуру зайнятості на-
селення (тут переважали невеликі підприємства,
що забезпечували місцеві потреби в промисловій
продукції та розвивалась дрібна торгівля) не могло
претендувати на крупні містобудівні акції, аналогічні
пропонованим для найбільших міст Польщі – Вар-
шави [1], Вроцлава [2], Познані [3], Любліна [4, с.27]
та ін. і комплексне використання методики функці-
онально-просторового впорядкування. У цьому і не
було потреби. Втім, як і більшість середніх та малих
міст в міжвоєнний період, Рівне відчуло наслідки
промислової революції та її похідної – активізації
урбанізаційних процесів. Місцеві соціальні проблеми,
пов’язані з низьким рівнем освіти, охорони здоров’я,
загальним санітарно-гігієнічним станом, підсилились
потребою розвитку нових територій для будівництва
житла, створення необхідної інфраструктури
Формування якісного нового середовища проживання у містах Волині протягом 1920–30-х рр.відповідно до засад функціонального містобудування, сформульованих і апробованих у Західній Європі, і зорієнтованих на задоволення соціальних потреб мешканців, стало основним завданням архітекторів і урбаністів.
Функціонально-планувальної трансформації потребували насамперед найбільші міста регіону – Рівне та Луцьк,– які переживали період бурхливого просторового зростання і значного збільшення кількості населення. Грандіозні проекти реконструкції європейських столиць та найбільших міст Другої Польської Республікистали основою і поштовхом для започаткування аналогічних дій щодо обох волинських міст. Робота в цьому закресі стосовно міста Рівне виконувалась із застосуванням новітніх методик проектування крупних містобудівних об’єктів. Зауважимо, що одержаний наприкінці 1930-х років результат визначив далекосяжні перспективи архітектурного розвитку міста і був використаний як базис для його розбудови у повоєнні десятиліття.
Укладання плану забудови Рівного мало свою передісторію і відбувалось у декілька етапів, які відобразили еволюцію містобудівного мислення міжвоєнної доби. Місто Рівне з огляду на свої масштаби, рівень економічного розвитку, структуру зайнятості населення (тут переважали невеликі підприємства, що забезпечували місцеві потреби в промисловій продукції та розвивалась дрібна торгівля) не могло претендувати на крупні містобудівні акції, аналогічні пропонованим для найбільших міст Польщі – Варшави [1], Вроцлава [2], Познані [3], Любліна [4, с.27]та ін. і комплексне використання методики функціонально-просторового впорядкування. У цьому і не було потреби. Втім, як і більшість середніх та малихм іст в міжвоєнний період, Рівне відчуло наслідки промислової революції та її похідної – активізації урбанізаційних процесів. Місцеві соціальні проблеми, пов’язані з низьким рівнем освіти, охорони здоров’я, загальним санітарно-гігієнічним станом, підсилились потребою розвитку нових територій для будівництва житла, створення необхідної інфраструктури.
Михайлишин О. Конкурсні проекти генерального плану міста Рівне 1936 року  / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. праць/ НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. - Вип. 3. - С. 76-88.
Завантажити Завантажити