Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Замок кн. Острозьких, м. Старокостянтинів Хмельницької області
Пам'ятки
Замок кн. Острозьких, м. Староко...

Інше





Ричков П. Розпланування міста Дубно за картографічними джерелами | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

 

Дубно – одна з найцікавіших пам’яток містобу-
дівної спадщини Волині. Ще 1968 р. його внесено
до офіційного Списку визначних історичних міст,
селищ і сіл України [1]. Згодом, в 1981 та в 1983
роках, науково-дослідними та проектними устано-
вами були розроблені правові пам’ятко-охоронні
документи: історико-архітектурний опорний план
міста, зони охорони пам’яток, а також пропозиції
по створенню заповідника [2]. Врешті, на ґрунті
комплексних досліджень рішенням Кабінету
міністрів України № 444 від 14.06.1993 року був
створений Державний історико-культурний запо-
відник у м. Дубно [3]. Це був логічний акт визна-
ння поважного історико-культурного статусу міста,
що зумовило подальше зростання дослідницької
уваги до його історичного минулого в різних піз-
навальних аспектах – культурному, економічному,
археологічному і, звичайно, архітектурному.
Місто належить до відносно нечисленної групи
волинських поселень, котрі не лише залишили по
собі згадки в давньоруських літописах, а й продов-
жили еволюційний процес свого просторового роз-
витку в наступні століття аж до сьогодення. Перша
історична згадка датується 1100 роком в контексті
відомого покарання князя Давида Ігоревича, якому
Дубен був переданий у володіння [4]. А згодом місто
згадується спочатку в 1150 році у контексті князів-
ських усобиць [5], а потім – у так званому заповіті
князя Володимира під 1288 р. як володіння князя
Мстислава, який «… перебувши декілька днів у Во-
лодимирі, поїхав у свої городи, в Луцьк, і в Дубен,
і в інші городи…» [6]. Такі нечисленні, епізодичні
згадки про Дубно з княжої доби, звичайно, можна
трактувати не інакше як засвідчення маргінального
статусу цього укріплення, однак разом з тим і як
підтвердження його життєздатності протягом ХІІ –
ХІІІ ст. Зважаючи на розташування дубенського
городища в середній течії Ікви, котра була важливим
напрямком водної комунікації тих часів, то саме ця
його сторожова функція і була, очевидно, визна-
чальною для існування цього поселення.

Дубно – одна з найцікавіших пам’яток містобудівної спадщини Волині. Ще 1968 р. його внесено до офіційного Списку визначних історичних міст, селищ і сіл України [1].

Згодом, в 1981 та в 1983 роках, науково-дослідними та проектними установами були розроблені правові пам’ятко-охоронні документи: історико-архітектурний опорний план міста, зони охорони пам’яток, а також пропозиції по створенню заповідника [2]. Врешті, на ґрунті комплексних досліджень рішенням Кабінету міністрів України № 444 від 14.06.1993 року був створений Державний історико-культурний заповідник у м. Дубно [3].

Це був логічний акт визнання поважного історико-культурного статусу міста, що зумовило подальше зростання дослідницької уваги до його історичного минулого в різних пізнавальних аспектах – культурному, економічному,археологічному і, звичайно, архітектурному.Місто належить до відносно нечисленної групи волинських поселень, котрі не лише залишили по собі згадки в давньоруських літописах, а й продовжили еволюційний процес свого просторового розвитку в наступні століття аж до сьогодення. Перша історична згадка датується 1100 роком в контексті відомого покарання князя Давида Ігоревича, якому Дубен був переданий у володіння [4].

А згодом місто згадується спочатку в 1150 році у контексті князівських усобиць [5], а потім – у так званому заповіті князя Володимира під 1288 р. як володіння князя Мстислава, який «… перебувши декілька днів у Володимирі, поїхав у свої городи, в Луцьк, і в Дубен,і в інші городи…» [6]. Такі нечисленні, епізодичні згадки про Дубно з княжої доби, звичайно, можна трактувати не інакше як засвідчення маргінального статусу цього укріплення, однак разом з тим і як підтвердження його життєздатності протягом ХІІ –ХІІІ ст. Зважаючи на розташування дубенського городища в середній течії Ікви, котра була важливим напрямком водної комунікації тих часів, то саме ця його сторожова функція і була, очевидно, визначальною для існування цього поселення.

 

 

Ричков П. Розпланування міста Дубно за картографічними джерелами / П. Ричков // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. праць/ НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. - Вип. 3. - С. 122-142.

 

Завантажити Завантажити