Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Ікона Ісуса Христа та святого Стефана XVIII ст.
Волинська ікона
Ікона Ісуса Христа та святого Ст...

Інше





Прищепа О. П. До історії спорудження Рівненської жіночої гімназії (початок) | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині
На початку ХХ ст. повітове місто Рівне вже
мало низку цивілізаційних благ. Тут функціонувало
вуличне електричне освітлення, парова водокачка,
такі види зв’язку, як телеграф і телефон [1]. До вже
звичного міського гужового транспорту додалося
автобусне сполучення із губернським центром [2].
Розгалуженішою постає і мережа освітніх за-
кладів, яка мала задовольнити потреби мешканців
Рівного не лише у елементарній освіті, а й у про-
фесійній, а також середній. Кожен із цих проектів
був доволі затратним і вимагав зусиль як держави,
так і міської виборної влади, а також приватної іні-
ціативи. Відтак метою цієї публікації є з’ясування
механізму реалізації на початку ХХ ст. спільних
зусиль міського самоврядування і мешканців Рів-
ного, а також державної влади у відкритті жіночої
гімназії та зведенні для неї окремої будівлі.
Слід зазначити, що на рубежі ХІХ–ХХ століть
в культурній сфері міського життя Рівного освітні
заклади починають відігравати усе відчутнішу
роль. Окрім реального училища – як середнього
навчального закладу, у місті функціонували по-
чаткові школи різних типів – приходське училище
за положенням 1828 р., два міських двокласних
училища, а на початку ХХ ст. з’являється ще й
міське чотирикласне училище за положенням
31 травня 1872 р. За приблизними підрахунками
вони дозволяли охопити навчанням до тисячі осіб,
у тому числі й жіночої статі, оскільки при міських
початкових училищах вже існували жіночі класи
[3, с. 107]. Якщо мати на увазі, що у Рівному за
даними Всеросійського перепису населення 1897 р.
проживало 24573 осіб, з них 10188 – жінок, то це
видається краплею в морі [4, ХІХ, с. 1]. На всю
територію Волинської губернії до 1900 р. для ді-
вчаток існували лише Маріїнська жіноча гімназія
у губернському центрі, два духовних жіночих учи-
лища – в Житомирі та Острозі, а також Острозьке
жіноче училище ім. графа Д. М. Блудова [5, с. 141,
с. 193]. Щоправда, у першій половині ХІХ ст. у Рів-
ному деякий час функціонував приватний жіночий
пансіон Маріанни Бондіні на правах середнього
навчального закладу [6], однак й він у 50-х роках
змушений був закритися.
На початку ХХ ст. повітове місто Рівне вже мало низку цивілізаційних благ. Тут функціонува ловуличне електричне освітлення, парова водокачка,такі види зв’язку, як телеграф і телефон [1]. До вже звичного міського гужового транспорту додалося автобусне сполучення із губернським центром [2].
Розгалуженішою постає і мережа освітніх закладів, яка мала задовольнити потреби мешканців Рівного не лише у елементарній освіті, а й у професійній, а також середній. Кожен із цих проектів був доволі затратним і вимагав зусиль як держави,так і міської виборної влади, а також приватної ініціативи. Відтак метою цієї публікації є з’ясування механізму реалізації на початку ХХ ст. спільних зусиль міського самоврядування і мешканців Рівного, а також державної влади у відкритті жіночої гімназії та зведенні для неї окремої будівлі. Слід зазначити, що на рубежі ХІХ–ХХ століть в культурній сфері міського життя Рівного освітні заклади починають відігравати усе відчутнішу роль. Окрім реального училища – як середнього навчального закладу, у місті функціонували початкові школи різних типів – приходське училище за положенням 1828 р., два міських двокласних училища, а на початку ХХ ст. з’являється ще й міське чотирикласне училище за положенням 31 травня 1872 р. За приблизними підрахунками вони дозволяли охопити навчанням до тисячі осіб,у тому числі й жіночої статі, оскільки при міських початкових училищах вже існували жіночі класи[3, с. 107]. Якщо мати на увазі, що у Рівному за даними Всеросійського перепису населення 1897 р.проживало 24573 осіб, з них 10188 – жінок, то це видається краплею в морі [4, ХІХ, с. 1]. На всю територію Волинської губернії до 1900 р. для дівчаток існували лише Маріїнська жіноча гімназіяу губернському центрі, два духовних жіночих училища – в Житомирі та Острозі, а також Острозьке жіноче училище ім. графа Д. М. Блудова [5, с. 141,с. 193]. Щоправда, у першій половині ХІХ ст. у Рівному деякий час функціонував приватний жіночий пансіон Маріанни Бондіні на правах середнього навчального закладу [6], однак й він у 50-х роках змушений був закритися.

Прищепа О. П. До історії спорудження Рівненської жіночої гімназії (початок) / О. П. Прищепа // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. праць/ НУВГП ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : ДМ, 2012. - Вип. 3. - С. 203-211.

Завантажити Завантажити