Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки.  Лесин «білий » будинок. Сучасний вигляд.
Пам'ятки
Колодяжненський літературно-мемо...

Інше





Михайлишин О. Архітектура комплексу Волинських торгів 1930-1938 років у Рівному: європейський контекст та сила традиції | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

 

частина історичної Волині перебувала у складі
ІІ Речі Посполитої, відбулося активне включення
регіону в її суспільне і господарське життя. Це
були роки промислового «буму», коли на теренах
Європи1, Польщі, так і Волині, започатковувалась
діяльність промислово-ремісничих і сільськогос-
подарських виставок, які стали одним з важливих
стимулів розвитку як окремих країн, так і регіонів.
Рівень, масштаби проведення подібних заходів та
їх тематика суттєво різнилася.
Одними з найбільших були Східні Торги
у Львові, започатковані у 1921 р., Поморська Ви-
ставка сільського господарства і промисловості
в Груджьондзі (Grudziądz) 1925 р., Виставка
«Веркбунду» у Вроцлаві, загальнодержавна ви-
ставка у Познані 1929 р. Організатори прагнули
продемонструвати шляхи вирішення економічних,
соціальних проблем, завдань в галузі культури, про-
понуючи архітектурні засоби як одні з найдієвіших
(ідеалізація ролі архітектури у І-ій чверті ХХ ст.
при вирішенні суспільних проблем загальновідома).
Саме тому виставка у Вроцлаві була присвячена
проблемі дефіциту загальнодоступного житла,
підвищенню рівня комфорту проживання в міс-
тах, відображаючи західноєвропейські (німецькі)
містобудівні та стилістичні тенденції. Познанська
виставка, хоча і мала характер промислової, виріз-
нялась оригінальним підходом до розпланування
виставкових теренів та спробами використати нову
стилістику в образному вирішенні павільйонів, що
викликало неоднозначні оцінки архітекторів-сучас-
ників. Східні Торги у Львові стали продовженням
започаткованих ще у 1894 р. виставкових акцій. Тут
гармонійно поєднались естетика паркових пейзажів
з еклектичним романтизмом і строгою простотою
нових павільйонів, які були ніби «нанизані» на
композиційну вісь – головну алею [1, с.246–252].
Безумовно, що Волинь, як один з найменш
економічно розвинутих регіонів Польщі, не мо-
гла претендувати на аналогічні загальнодержавні
акції. Однак, ці терени мали значний природно-
рекреаційний та сільськогосподарський потенціал.
1 Загальновідомо, що і на території СРСР проводились
виставки подібного характеру: наймасштабніші - Все-
російська сільськогосподарська і кустарно-промислова
виставка в Москві 1923 р. та Всесоюзна сільськогоспо-
дарська виставка 1939 року, яка стала постійно діючою.
Використання переваг краю – розробка родовищ
природного каменю, стимулювання розвитку рос-
линницької і тваринницької галузей господарства,
ремесел, туризму сприяли б включенню Волині
в загальнодержавний економіко-господарський
контекст.
Волинські торги в Рівному повинні були стати
каталізатором усіх названих процесів та своєрідною
рекламою для залучення інвестицій в регіон. На
межі 1920–30‑х рр. місто було найбільшим на Во-
лині і налічувало майже 40 тис. мешканців [2, с.27].
Організатори відзначали також дуже вигідне гео-
графічне розташування цього населеного пункту:
на перехресті залізничних шляхів, які поєднували
північ з півднем (Рига-Вільнюс-Львів-Бухарест)
та захід зі сходом (Варшава-Здолбунів-Шепетівка,
Київ-Одеса-Чорне море). Саме Рівне повинно було
стати стартовим пунктом для «експансії Польщі
на Схід», налагодження господарських і торгових
відносин з Радянським Союзом.
Протягом міжвоєнного періоду, коли значна частина історичної Волині перебувала у складі ІІ Речі Посполитої, відбулося активне включення регіону в її суспільне і господарське життя. Це були роки промислового «буму», коли на теренах Європи, Польщі, так і Волині, започатковувалась діяльність промислово-ремісничих і сільськогосподарських виставок, які стали одним з важливих стимулів розвитку як окремих країн, так і регіонів. Рівень, масштаби проведення подібних заходів та їх тематика суттєво різнилася. Одними з найбільших були Східні Торги у Львові, започатковані у 1921 р., Поморська Виставка сільського господарства і промисловостів Груджьондзі (Grudziądz) 1925 р., Виставка «Веркбунду» у Вроцлаві, загальнодержавна виставка у Познані 1929 р. Організатори прагнули продемонструвати шляхи вирішення економічних, соціальних проблем, завдань в галузі культури, пропонуючи архітектурні засоби як одні з найдієвіших (ідеалізація ролі архітектури у І-ій чверті ХХ ст. при вирішенні суспільних проблем загальновідома). Саме тому виставка у Вроцлаві була присвячена проблемі дефіциту загальнодоступного житла, підвищенню рівня комфорту проживання в містах, відображаючи західноєвропейські (німецькі) містобудівні та стилістичні тенденції.
Познанська виставка, хоча і мала характер промислової, вирізнялась оригінальним підходом до розпланування виставкових теренів та спробами використати нову стилістику в образному вирішенні павільйонів, що викликало неоднозначні оцінки архітекторів-сучасників. Східні Торги у Львові стали продовженням започаткованих ще у 1894 р. виставкових акцій. Тут гармонійно поєднались естетика паркових пейзажів з еклектичним романтизмом і строгою простотою нових павільйонів, які були ніби «нанизані» на композиційну вісь – головну алею [1, с.246–252].
Безумовно, що Волинь, як один з найменш економічно розвинутих регіонів Польщі, не могла претендувати на аналогічні загальнодержавні акції. Однак, ці терени мали значний природно-рекреаційний та сільськогосподарський потенціал. Загальновідомо, що і на території СРСР проводились виставки подібного характеру: наймасштабніші - Всеросійська сільськогосподарська і кустарно-промислова виставка в Москві 1923 р. та Всесоюзна сільськогосподарська виставка 1939 року, яка стала постійно діючою.
Використання переваг краю – розробка родовищ природного каменю, стимулювання розвитку рослинницької і тваринницької галузей господарства, ремесел, туризму сприяли б включенню Волині в загальнодержавний економіко-господарський контекст. Волинські торги в Рівному повинні були стати каталізатором усіх названих процесів та своєрідною рекламою для залучення інвестицій в регіон.
На межі 1920–30‑х рр. місто було найбільшим на Волині і налічувало майже 40 тис. мешканців [2, с.27]. Організатори відзначали також дуже вигідне географічне розташування цього населеного пункту: на перехресті залізничних шляхів, які поєднували північ з півднем (Рига-Вільнюс-Львів-Бухарест) та захід зі сходом (Варшава-Здолбунів-Шепетівка, Київ-Одеса-Чорне море). Саме Рівне повинно було стати стартовим пунктом для «експансії Польщіна Схід», налагодження господарських і торгових відносин з Радянським Союзом.

 

Михайлишин О. Архітектура комплексу Волинських торгів 1930-1938 років у Рівному: європейський контекст та сила традиції / О. Михайлишин // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. пр. Вип. 4 / за наук. ред. П. А. Ричкова ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т водного господарства та природокористування, кафедра архітектури та середовищного дизайну. – Рівне, 2014. – С. 27-36.

Завантажити Завантажити