Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Костел св. Станіслава, м. Кременець Тернопільської області
Пам'ятки
Костел св. Станіслава, м. Кремен...

Інше





Ричков П. «Альбом краєвидів Волині» Генрика Пейера як джерело архітектурної історіографії | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

 

Самобутні природні ландшафти Волині вкупі з
розташованими тут різночасовими архітектурними
творіннями віддавна надихали на творчі здобутки
багатьох митців образотворчого жанру. Перші
ведути [1] з відтворенням волинських краєвидів
походять ще з кінця XVIII ст. Декілька акварельних
замальовок на теренах Волині (Кременець, Почаїв,
Степань та ін.) у 1780‑і роки виконав Ян Генрик
Мюнц, придворний митець князя Станіслава По-
нятовського під час подорожей по Правобережній
Україні [2]. Нечисленний, однак унікальний ряд
зображень Рівного, Острога, Почаєва, Вишнівця,
Гуменників залишив по собі в 1790‑і роки надвір-
ний архітектор Любомирських у Рівному Ян (Жан)
Якуб Бургіньйон [3]. Любив час від часу замальо-
вувати унікальні волинські пейзажі та архітектурні
пам’ятки Юзеф Ігнаци Крашевський [4].
В 60‑і – 70‑і роки XIX ст. численними творіння-
ми потужно засяяла зірка невтомного мандрівника і
талановитого аквареліста Наполеона Орди, котрого
без застережень можна визнати найзнаменитішим
ведутистом цього періоду. Н. Орда уславився сотня-
ми акварельних малюнків, які зафіксували архітек-
турні сюжети на теренах України, Литви, Білорусі
та Польщі. Згодом значна частина його малюнків
була літографована у варшавській майстерні Фа-
янса, опублікована у вигляді декількох альбомних
збірок і стала одним з найбільш популярних і вод-
ночас достатньо інформативних джерел до історії
цих земель [5]. В Україні творчості Н. Орди була
навіть присвячена кандидатська дисертація і моно-
графія І. Березіної [6]. Мабуть що, уся сукупність
творів цього жанру в ХІХ ст. не може конкурувати
з величезним доробком Н. Орди, хоча поодинокі ве-
дути міст та сіл Волині залишили також інші знані
майстри образотворчого мистецтва – Я. К. Вільчин-
ський, П. Піллер, А. Лянге, З. Фогель та ін.
Самобутні природні ландшафти Волині вкупі зрозташованими тут різночасовими архітектурнимитворіннями віддавна надихали на творчі здобутки багатьох митців образотворчого жанру. Перші ведути [1] з відтворенням волинських краєвидів походять ще з кінця XVIII ст. Декілька акварельних замальовок на теренах Волині (Кременець, Почаїв, Степань та ін.) у 1780‑і роки виконав Ян Генрик Мюнц, придворний митець князя Станіслава Понятовського під час подорожей по ПравобережнійУкраїні [2].
Нечисленний, однак унікальний ряд зображень Рівного, Острога, Почаєва, Вишнівця,Гуменників залишив по собі в 1790‑і роки надвірний архітектор Любомирських у Рівному Ян (Жан)Якуб Бургіньйон [3]. Любив час від часу замальовувати унікальні волинські пейзажі та архітектурні пам’ятки Юзеф Ігнаци Крашевський [4].
В 60‑і – 70‑і роки XIX ст. численними творіннями потужно засяяла зірка невтомного мандрівника і талановитого аквареліста Наполеона Орди, котрого без застережень можна визнати найзнаменитішим ведутистом цього періоду. Н. Орда уславився сотнями акварельних малюнків, які зафіксували архітектурні сюжети на теренах України, Литви, Білорусіта Польщі. Згодом значна частина його малюнків була літографована у варшавській майстерні Фаянса, опублікована у вигляді декількох альбомних збірок і стала одним з найбільш популярних і водночас достатньо інформативних джерел до історії цих земель [5]. В Україні творчості Н. Орди була навіть присвячена кандидатська дисертація і монографія І. Березіної [6]. Мабуть що, уся сукупність творів цього жанру в ХІХ ст. не може конкурувати з величезним доробком Н. Орди, хоча поодинокі ведути міст та сіл Волині залишили також інші знані майстри образотворчого мистецтва – Я. К. Вільчинський, П. Піллер, А. Лянге, З. Фогель та ін.

 

Ричков П. «Альбом краєвидів Волині» Генрика Пейера як джерело архітектурної історіографії / П. Ричков // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. праць / Нац. ун-т водного госп-ва та природокористування ; каф. Архітектури та середовищного дизайну ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : Дятлик М, 2014. – Вип. 4.– С. 48 - 63. 

 

Завантажити Завантажити