Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Георгіївська церква в с. Кутрів Горохівського району Волинської області (1761)
Пам'ятки
Георгіївська церква в с. Кутрів ...

Інше





Ричков П. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира | Друк |
Читальний зал - Архітектура Волині

 

Перший відомий нам картографічний доку-
мент, що детально фіксує просторовий уклад Жито-
мира, був пов’язаний з перебуванням міста в складі
Речі Посполитої в статусі адміністративного центру
Київського воєводства. Він був укладений в контек-
сті спроб польської адміністрації запровадити в ко-
ролівських містах нові засади міського управління,
які б базувалися на легітимізації суспільного стату-
су міщанства і впровадженні нової політики задля
подолання кризового стану міст. Поряд з такими
центрами господарської та ярмаркової активності
на східних «кресах» як Кам’янець-Подільський
та Бердичів, у другій половині XVIII ст. Житомир
перетворився на одне з найпомітніших міст на
східних рубежах Речі Посполитої.
Ще до першого розбору Польщі, в 1767–
1768 рр., сеймом були створені перші чотири ло-
кальні комісії для оздоровлення міського господар-
ства: так звана Брукова комісія для Львова, а також
три комісії Доброго Порядку (Boni Ordinis) для
Варшави, Велічки та Кам’янця-Подільського [1].
Подібні ініціативи згодом розповсюдилися і на інші
королівські міста. Зокрема. на східних «кресах»
Польщі це були Луцьк. Житомир та Вінниця. І хоча
ці наміри в дійсності не принесли очікуваного ре-
зультату, вони стали важливим кроком в напрямку
визнання поважної ролі міщанства і подолання
станових бар’єрів у тогочасному суспільстві [2].
Одним з позитивних наслідків цієї урбаністич-
ної ініціативи стало укладання першого відомого
нам інвентаризаційного плана Житомира, викона-
ного в 1781 р., тобто ще за часів перебування міста
у складі Речі Посполитої. Його рукописна копія
зберігається нині в фондах Державного архіву
Житомирської області [3] (рис. 1–3).
Перший відомий нам картографічний документ, що детально фіксує просторовий уклад Житомира, був пов’язаний з перебуванням міста в складі Речі Посполитої в статусі адміністративного центру Київського воєводства. Він був укладений в контексті спроб польської адміністрації запровадити в королівських містах нові засади міського управління, які б базувалися на легітимізації суспільного статусу міщанства і впровадженні нової політики задля подолання кризового стану міст. Поряд з такими центрами господарської та ярмаркової активностіна східних «кресах» як Кам’янець-Подільський та Бердичів, у другій половині XVIII ст. Житомир перетворився на одне з найпомітніших міст на східних рубежах Речі Посполитої.
Ще до першого розбору Польщі, в 1767–1768 рр., сеймом були створені перші чотири локальні комісії для оздоровлення міського господарства: так звана Брукова комісія для Львова, а також три комісії Доброго Порядку (Boni Ordinis) для Варшави, Велічки та Кам’янця-Подільського [1].
Подібні ініціативи згодом розповсюдилися і на інші королівські міста. Зокрема, на східних «кресах» Польщі це були Луцьк, Житомир та Вінниця. І хоча ці наміри в дійсності не принесли очікуваного результату, вони стали важливим кроком в напрямку визнання поважної ролі міщанства і подолання станових бар’єрів у тогочасному суспільстві [2].
Одним з позитивних наслідків цієї урбаністичної ініціативи стало укладання першого відомого нам інвентаризаційного плана Житомира, виконаного в 1781 р., тобто ще за часів перебування міста у складі Речі Посполитої. Його рукописна копія зберігається нині в фондах Державного архівуЖитомирської області [3] (рис. 1–3).

 

 

Ричков П. Картографічні джерела до урбаністичної історії губернського Житомира / П. Ричков // Архітектурна спадщина Волині : зб. наук. праць / Нац. ун-т водного госп-ва та природокористування ; каф. Архітектури та середовищного дизайну ; за наук. ред. П. А. Ричкова. – Рівне : Дятлик М, 2016. – Вип. 5. – С. 100 - 120. 

 

Завантажити Завантажити