Авторизація



Опитування

На Вашу думку чи оперативно та змістовно наповнюється на веб-сайті розділ «Новини», чи стає Вам ця інформація у нагоді?
 

Фотогалерея


Римо-католицький костел. 1910 рік
Пам'ятки. Рівне
Римо-католицький костел. 1910 рі...

Інше





Скакальська І. Церковно-громадський часопис «Церква і нарід» за 1936 р.: висвітлення діяльності національної еліти | Друк |
Читальний зал - Суспільно-політичне життя

У дослідженні проаналізовано статті двотижневика «Церква і нарід», що виходив у м. Кременеці. Публікації у названому виданні є джерелом для висвітлення діяльності та поглядів української еліти.

Ключові слова: публікації, українська еліта, «Церква і нарід», Волинь, релігійно-громадська діяльність, церква.

Формування та діяльність національної еліти Західної Волині у міжвоєнний період XX ст. частково відображені в тогочасній періодиці, тому преса є цікавим та додатковим до документів джерелом для істо­рика, оскільки в ній загалом відтворено життя української волинської провідної верстви, її переконання, ідеали тощо.

Актуальність визначеної проблеми є незаперечною та полягає в ґрунтовному вивченні матеріалів видання «Церква і нарід» за 1936 р. Через те, що серед важливих та перспективних тем розвитку історико-краєзнавчих досліджень слід відзначити недостатньо висвітлене у вітчизняній історіографії питання щодо оцінки періодики як істо­ричного джерела вивчення регіональної історії.

Українська періодика Західної України першої половини XX ст. була предметом дослідження. Зокрема, це праця Аркадія Животка «Історія української преси», також дослідження Є. Місила. Цінні відомості щодо розвитку преси Волині підібрані в хрестоматії І. Павлкжа та М. Мартиненка. Тема тогочасної преси висвітлюва­лася в книзі «На хвилі доби: хрестоматія польської літературної пері­одики 20–30-х рр. XX ст.», до цього видання увійшли маловідомі або зовсім невідомі українській аудиторії публікації польських літератур­них періодичних видань 20–30-х рр. XX ст., присвячені Україні, її істо­рії, культурі, проблемі польсько-українських взаємин. Деяку інфор­мацію про періодичні видання, зокрема, про «Церкву і нарід» подає Г. Чернихівський. Ще є окремі публікації та монографії, присвя­чені проблемі преси, це дослідження В. Бородавко6, Н. Гатальської, В. Т. Денисюк та інші.

Метою статті є прагнення з’ясувати та підкреслити важливу роль української еліти в житті Західної Волині на основі аналізу видання «Церква і нарід» за 1936 р.

У міжвоєнний період XX ст. на Західній Волині виходила значна кількість періодичних видань. Заслуговує на увагу церковно-громадське видання «Церква і нарід» – орган Православної Волинської духо­вної консисторії, яке виходило друком у м. Кременець Волинського воєводства у 1935–1936 рр. (редактор – Іван Власовський). У виданні «Церква і нарід» містяться різноманітні публікації, наукові дослі­дження з різних проблем. За жанровою ознакою матеріали представ­лені переважно нарисами, кореспонденціями і статтями. Журнал мав сталу структуру. Зміст річника поділявся на два відділи – неофіційний (слова й проповіді, апологетичні статті, церковна історія й археологія, церковно-публіцистичні статті, оповідання, вірші, політичне життя, у пресі, хроніка, некрологи, дописи) та офіційний (розпорядження єпархіальної влади, ухвали, статути, звіти тощо).

Як бачимо із часопису, що одним із напрямків діяльності волин­ської національної еліти був науковий. Зокрема, у часописі є ряд суто богословських праць. Це дослідження професора Л. Данилевича. Також, священик М. Тарнавський у статті «Релігія» наводить цікаве тлумачення терміну «релігія», зокрема, що

«це зв’язь людини з Богом. Вона має спільний етап появи з люди­ною. І як колись людські племена камінної доби з примітивним світоглядом на своє окруження, так і сучасна людина на висо­кому ступені цивілізації) відчуває у внутрі свого "я" щось, що пориває її кудись угору від землі».

Автор спростовує фразу про те, що «кожна віра спасає». Він зауважував, що християнство не можна ставити поруч з іншими релігі­ями, процитуємо його слова: «Хто не перебуває в науці Христа, не має Бога... ». Ці роздуми представників української еліти свідчать про її інтелектуальний потенціал та прагнення здійснювати наукові пошуки.

Через пресу представники національної еліти прагнули виховати почуття гідності у волинян. Тому окремі публікації є глибоко патрі­отичними, такою є стаття редактора часопису «Як на Україні 75 літ тому ховали Тараса Шевченка».

З часопису «Церква і нарід» дізнаємося про православне парафі­яльне духовенство і його помітну роль у житті Волині. У статтях тиж­невика йдеться про пропагування духовною елітою української мови, підтримці національних інституцій та освіти. Зауважимо, що такі відо­мості важко відшукати в архівах. Зокрема, як приклад, наводимо дані про священика Наркиса Данилевича. Він закінчив Волинську духовну семінарію та був настоятелем в с. Куснищах Володимирського повіту, у Вербівці Кременецького повіту і священиком при церкві Соборній у Кременці. Був членом Волинської духовної консисторії. Мав нагороду – золотий хрест, піднесений йому управою кредитового товариства у Куснищах, восени 1914 р., його діти навчалися в українських школах.

Ще одне маловідоме ім’я представника духовенства – протоієрея Мілія Рафальського, настоятеля Воскресенської церкви м. Острога знаходимо в некролозі видання. У 1936 р. він помер. М. Рафальський походив із давнього священицького роду Волинської єпархії. За свою пастирську службу упродовж 70 років був нагороджений духовними нагородами Св. Хреста. Був законовчителем ремісничої школи14. Хоча інформація не є детальною, проте маємо певні відомості про цих духо­вних наставників, що складали релігійну еліту.

Принагідно зауважимо, що у виданні «Церква і нарід» розпові­дається не лише про діяльність духовної еліти. Також є інформація і про мистецьку інтелігенцію Західної Волині. В одному з повідомлень розповідається про те, що на конкурсі польського мистецького това­риства «Zachetа» у Варшаві відзначено за олійну картину «Ярмарок волинський» українця Олександра Якимчука з Почаєва. Також у часописі повідомляється про те, що відомий український митець-різьбяр Ємець працює над величним пам’ятником С. Петлюрі. Отож, про діяльність мистецької еліти дізнаємося з журналу.

З публікацій видно, що представники інтелігенції були зацікавлені в тому, щоб зберегти для нащадків інформацію про старожитності Волині. У статтях подаються описи давніх церков. Відповідно, збе­реження історико-архітектурних пам’яток – це ще один напрям діяль­ності національної еліти.

«Церква і нарід» повідомляє, що українська еліта піклувалася освітніми справами, зокрема, шукала кошти на збереження україн­ських шкіл. З інформації видання стає відомо, що в Кременці діяло Товариство приятелів української гімназії, яке згуртувало навколо себе національно свідому інтелігенцію краю та нараховувало декілька сотень членів. Також є оголошення, які є важливими для громади і стосуються культурного життя українців. Так, у Луцьку 1936 р. відчи­нено для громадського користування українську бібліотеку, що місти­лася в помешканні клубу «Рідна хата», або повідомлення, що здій­снено видання творів Т. Шевченка. Таким чином, українська еліта у своїй діяльності приділяла значну увагу проблемам освіти та культури.

Читаємо в єпархіальному часописі, що знаковою подією в духо­вному житті Волині було Волинське єпархіальне зібрання, яке про­ходило в лютому 1936 р. у м. Кременці. У засіданні брала участь не лише духовна, але й політична еліта краю. Головував владика Олексій. Присутні преосвященні єпископи – вікарії Симон і Полікарп, депу­тати сейму П. Певний, С. Тимошенко, С. Скрипник і М. Бура, член Передсоборової комісії професор Кобрин та ін. Під час зібрання було прочитано низку повідомлень. Доповідь про стан вивчення Закону Божого в початкових і середніх школах єпархії у 1934–1935 рр. виго­лосив член консисторії протоієрей А. Бриних. Його ім’я дослідниця зустрічала в різних матеріалах неодноразово, а конкретні факти про його діяльність лише в річнику «Церква і нарід».

У часописі друкувалися статті у яких детально розповідалося про науково-дослідну роботу української еліти. Наприклад, публікації про археологічні знахідки Ю. Шумовського. Автор закликав докла­дати максимум зусиль для збереження археологічних пам’яток. Він зазначав:

«Аматор-археолог, священик, як і кожний інший інтелігент, що проживає навіть у далеких околицях Волині... може зробити велику прислугу науці, коли, віднайшовши археологічну пам’ятку, він її опише, по можливості точніше, збере про неї всякі відо­мості серед населення місцевої околиці... ».

Завдяки його статті було звернено увагу громадськості на давні городища і поховання на території Волині, а також виокремлено питання про систематичне їх вивчення та збереження.

Потрібно зазначити, що важлива інформація про діяльність україн­ської еліти подавалась в окремих рубриках. Зокрема, «В пресі» здій­снювався огляд публікацій тогочасної періодики, в якій знаходимо дані про працю національної еліти. Цікавою є рубрика «Нагороди», з неї почерпнемо інформацію, за яку саме діяльність було відзначено пред­ставників духовної еліти. Так, митрополит Діонісій 8 жовтня 1936 р. нагородив митрою настоятеля Мирогощської парафії Дубенського повіту протоієрея Федора Шумовського з нагоди 50-літнього юві­лею служіння Православній Церкві. Федір Шумовський – свяще­ник із шляхетного роду і священицької родини – 55 літ відслужив на благо рідної Волині та був одночасно учителем, лікарем, громадським діячем, взірцевим батьком як власної, так і парафіяльної сім’ї. Федір Шумовський отримав усі священицькі нагороди, у тому числі й митру, а за громадську діяльність – орден св. Анни III ступеня. Його діти, роз­кидані по всьому світу, зуміли вижити на чужині і зробити свій внесок у розвиток духовності, історії, культури.

Саме рубрика «Хроніка» коротко висвітлювала важливі події в житті Волині та світу. Наприклад, інформація про те, що староста Є. Скржинський відвідав духовну семінарію й Українську гімназію у м. Кременці. Відбувалось пропагування туризму на Волині – про це теж є інформування в хроніці подій. Звичайно, до цих подій була при­четна національна еліта.

Отже, українська преса дає важливий емпіричний матеріал для дослідження розвитку та діяльності тогочасної еліти. Часопис «Церква і нарід» – це своєрідне та багатопланове історичне дже­рело не лише за змістом, але й за структурою опублікованого фактич­ного матеріалу. На сторінках періодичного видання фіксувалася діяль­ність еліти Західної Волині. Відповідно, за матеріалами двотижневика можна простежити той факт, що українська еліта була освіченою, мала широкий кругозір, їй притаманні були такі риси, як патріотизм, спра­ведливість, подвижнецька праця, вболівання за долю свого народу та збереження національної ідентичності. Відзначимо й те, що духовна й світська інтелігенція висунули гасло надання Православній Церкві національного характеру і необхідності наближення до народу, шир­шого залучення мирян до управління церковними справами, поступо­вого вивільнення від російського та польського асиміляційних впли­вів. Саме це простежуємо в публікаціях часопису 1936 року, адже старе консервативне зрусифіковане духовенство вже відійшло, нато­мість нова генерація священиків пропагувала національні цінності.

Список джерел і літератури:

1. Бородавко В. А. Періодичні видання Волинського воєводства у міжвоєнний період (1921–1939 рр.) / В. А. Бородавко // Науковий вісник Волинського дер­жавного університету ім. Лесі Українки. – Луцьк, 2000. – № 3. – С. 86–89.

2. В пресі // Церква і нарід. – Ч. 19. – 1936.

3. Видання творів Т. Шевченка // Церква і нарід. – Ч. 1–2. – 1936.

4. Відзначення українця – митця, волиняка // Церква і нарід. – Ч. 3. – 1936.

5. Власовський І. Як на Україні 75 літ тому ховали Тараса Шевченка / І. Власовський // Церква і нарід. – Ч. 5. – 1936.

6. Волинське Єпархіальне зібрання // Церква і нарід. – Ч.4. – 1936.

7. Гатальська Н. Клуб «Рідна хата» у Володимирі-Волинському (за матеріалами газети «Українська нива» 1931, 1933–1935 рр.) / Н. Гатальська // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край : матеріали IX наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції. – Луцьк, 1998. – С. 99–100.

8. Громадяни // Церква і нарід. – Ч. 16. – 1936.

9. Данилевич А. Великодні піснопіння в часі Пісної Тріоді / Л. Данилевич // Церква і нарід. – Ч. 4. – 1936.

10. Денисюк В. Т. Журналістика Волині: факти й імена. Нариси історії засобів масової інформації Волині ХХ–ХХІ ст. / В. Т. Денисюк. – Луцьк: Надстир'я, 2005. – 352 с.

11. Животко А. Історія української преси / А. Животко. – Мюнхен, 1989. – 368 с.

12. Маслов А. Дві церкви в селі Старі Кошари на Ковельщині / Л. Маслов // Церква і нарід. – Ч. 5. – 1936.

13. Митроф. прот. Наркис Юліанович Данилевич // Церква і нарід. – Ч. 1–2. – 1936.

14.Місило Є. Бібліографія української преси в Польщі (1918–1939) і Західно­український Народній республіці (1918–1919) / Є. Місило. – Едмонтон, 1991. – 149 с.

15. На хвилі доби: Хрестоматія польської літературної періодики 20–30-х років XX ст. [упорядкув. та пер. із пол. С. І. Кравченко]. – Луцьк, 2007. – 448 с.

16. Нагороди // Церква і нарід. – Ч. 21. – 1936.

17. Павлюк І. Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917–1939, 1941–1944 рр. / І. Павлюк, М. Мартинюк. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2005. – 428 с.

18. Пам’ятник бл. п. С. Петлюрі // Церква і нарід. – Ч. 1–2. – 1936.

19. Поширення на Волині туристики // Церква і нарід. – Ч. 24. – 1936.

20. Про допомогу духовенства переведенню збірки на викуп будинку Української гімназії в Луцьку// Церква і нарід. – Ч. 1–2. – 1936.

21. Прот. Мілій Рафальський // Церква і нарід. – Ч. 4. – 1936.

22. Скакальська І. Українська еліта Волині першої половини XX ст.: нариси життя та діяльності / І. Скакальська: монографія. – Тернопіль: Астон, 2012. – 180 с.

23. Тарнавський М. Релігія / М. Тарнавський // Церква і нарід. – Ч. З. – 1936.

24. Українська бібліотека в Луцьку // Церква і нарід. – Ч. 1–2. – 1936.

25. Хроніка // Церква і нарід. – Ч. 24. – 1936.

26. Чернихівський Г. Кременеччина від давнини до сучасності / Г. Чернихівський. – Кременець, 1999. – 320 с.

27. Шумовський Ю. Археологічні пам’ятки Волині та спосіб збереження їх / Ю. Шумовський // Церква і нарід. – Ч. 19. – 1936.